Коли ми говоримо (і пишемо в Законі) про дотримання прав людини ми повинні говорити не лише про в’язнів, а і про дотримання ПРАВ потерпілих від їхніх злочинів. І якщо посередництво держави у вигляді каральної державної системи не буде задовольняти запит на розплату злочинця перед потерпілим – невдоволення буде наростати і призведе до самосудів та зневажання державних інститутів.
43-літнього Олександра Каверзіна, засудженого, зокрема, за 13 епізодів умисного вбивства при обтяжуючих обставинах, звільнено від довічного позбавлення волі. Таке рішення 3 листопада прийняв Апеляційний суд Вінницької області, бо встановив: існує суттєва загроза життю і здоров’ю чоловіка. Про це повідомляє Резонанс із посиланням на прес-центр суду.
Олена Мельник, Резонанс Із заступником Генерального прокурора Євгеном Єніним говорили про недавній “шабаш” у Лук‘янівському СІЗО. Та загалом про дотримання прав людини та стану законності у вітчизняній системі виконання покарань. Про наведення правопорядку в українських в‘язницях та відповідну взаємодію між Генеральною прокуратурою та Міністерствою юстиції України. Не залишилась поза увагою Резонансу і міжнародна діяльність ГПУ, яку також курує донедавна кадровий дипломат та розвідник пан Єнін
Адвокат Оксана Соколовська: Вони, певно, не розуміли, що я буду йти до кінця — до ЄСПЛ, бо це принципове питання. Не має права вища посадова особа держави, котра позиціонує себе як заступник генерального прокурора, очільник воєнної прокуратури, розповсюджувати про адвокатів негативну інформацію! Як мінімум, це не дуже добре характеризує його професійні риси. Я не єдиний адвокат, про кого він говорив різну гидоту. Я ж кажу: адвокати їм дуже заважають. Йому, іншим прокурорам, Генеральному прокурору Юрію Луценку. Без адвокатів було б простіше засудити невигідних владі, притягнути, кого необхідно до відповідальності, забрати, що їм необхідно, і далі продовжувати займатися, на мій погляд, не зовсім законною діяльністю, якою вони займаються.
Мабуть всі пам’ятають справу у Європейському суді «Бочан проти України», де ЄСПЛ назвав «грубим свавіллям» та «відмовою у правосудді» обґрунтування Верховним Судом України власного рішення від 14 березня 2008 року, яким було спотворено зміст рішення ЄСПЛ 2007 року у першій справі громадянки Марії Бочан проти України (Bochan v. Ukraine), що в кінцевому випадку призвело «до руйнування намагань заявниці домогтися розгляду у рамках передбаченої національним законодавством процедури касаційного типу її майнових вимог на підставі рішення Суду у попередній справі».
Про яку підозру Януковичу у створенні злочинної організації з метою захоплення державної влади можна говорити, якщо до сьогоднішнього дня до кримінальної відповідальності також не притягнуто жодного слідчого, прокурора чи суддю (мабуть і суддя Кірєєв явно поспішив, коли в 2014 році тікав з України), які фальсифікували кримінальні справи відносно опозиційних до режиму Януковича політиків
Олена Мельник, «Резонанс» У ГПУ підвели підсумки «виконання органами прокуратури у 2016 році покладених функцій та завдань». Проблематику прокурорсько-слідчої діяльності обговорювали наживо. Без переможних реляцій. І без Петра Порошенка, але за участі народних депутатів із профільних комітетів, що видається цілком логічним для парламентсько-президентської країни. Не зрозумілим для здоровому глузду лишилось інше. Поважне зібрання чомусь оминуло увагою військову юстицію. Погодьтесь, у країні де війна, анексія та окупація територій, питання додержання законності у воєнній сфері мало б стати стрижнем публічного звіту Генерального прокурора.
В Європейському суді з прав людини розпочали справу проти України. Позивачі – люстровані чиновники. Рішення у цій справі, метафорично висловлюючись, стане вироком не тільки псевдореформованій судовій системі, яка показала свою неспроможність захистити права українських громадян, а й лідерам політичної більшості, що так і не змогла виправдати сподівань виборців та виконати історичну місію з очищення влади.
Олеся Мирошниченко, для «Резонансу»
27 жовтня Конституційний суд України вчергове зробить спробу розглянути закон про очищення влади. Компетентне джерело «Резонансу» сумніваються, що завтра суд «хоч щось спроможиться ухвалити». «Аби визнати неконституційність люстрації по-українськи у КСУ просто не вистачає голосів», – каже співрозмовник, і додає про шалений тиск з боку влади, включно із кримінальним провадженням та обшуками сина судді-доповідача. Натомість інший юридичний експерт, навпаки переконує, що завтра таки буде проголошено рішення. «У суддів немає іншого виходу, бо понад рік тягнеться цей конституційний процес, і за цей час до Європейського суду з прав людини надійшло 8 скарг від громадян України, які вважають, що їх протиправно позбавили права на професію. Останнє звернення – від люстрованого прокурора – суд у Стразбурзі взяв до провадження буквально за два тижні після надходження», – каже юрист.