У мережі можна знайти проект Трудового кодексу підготовлений Кабінетом Міністрів України, який чомусь назвали закон «Про працю».
Викликає занепокоєння те, що влада навіть утаємничила концепцію проекту, яким вона його бачить. При цьому якщо зважати на заяви голови комітету Верховної ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, то Україна буде відступати від стандартів передбачених конвенціями Міжнародної організації праці, а також від зобов’язань, які вона взяла на себе підписуючи угоду про асоціацію з Євросоюзом.
Міністерство освіти і науки України опублікували для громадського обговорення документ під назвою «Концепція реформування юридичної освіти». Це вже не перша спроба реформувати юридичну освіту. Пригадаймо нашумілий проект закону «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії», який в інтернет-спільності назвали законом про обмеження доступу до правничої професії. Впевнений, що абсолютна більшість громадян усвідомлює необхідність реформування юридичної освіти в умовах майже тотальної недовіри з боку суспільства до якості функціювання правової системи держави в цілому і діяльності таких її правових інститутів.
Ми вже відчули виконання минулорічних обіцянок уряду про відсутність підстав для зростання цін у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати до 3200 грн. Аналогічна ситуація прогнозується і в наступному році. Адже за даними Міністерства соціальної політики України фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2017 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 3 017 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 3 460 грн), для дітей віком до 6 років – 2 898 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3 534 грн, для працездатних осіб – 3 115 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 3 870 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 2 544 гривень. Таким чином, офіційний розмір прожиткового мінімуму в середньому на одну особу, встановлений на жовтень 2017 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», занижено порівняно з фактичним розміром прожиткового мінімуму на одну особу на 1 393 грн або на 86 %, а для працездатної особи на 2 186 грн або 130 %.
Зазначена норма вступає в дію з 1 січня 2018 р. Статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Отже, пенсійний вік, за окремими винятками, встановлений 60 років. Що стосується жінок то лише для тих які народилися по 30 вересня 1956 року включно пенсійний вік встановлений 55 років. Тобто в даному випадку не можна говорити, що квота на працевлаштування встановлена для осіб, яким виповнилося 45 років.
Олена Кульчицька, Володимир Бурак, доценти кафедри соціального права ЛНУ імені Івана Франка,
експерти Українського центру соціально-правових досліджень Якщо держава, або волонтери оплатили Вам операцію, яка коштує більше 50 тис гривень права на субсидію Ви не маєте. Також, якщо у Вас велика квартира і Ви вирішили її продати з метою придбання меншої Ви також не маєте права на субсидію. Аналогічно з ремонтом будинку чим квартири. Тобто в даному випадку держава встановлює такі правила, щоби зменшити кількість осіб, які мають право на субсидії. І це у той час коли заробітна плата, пенсії і допомоги катастрофічно не встигають за ростом тарифів на житлово-комунальні послуги.
В Україні відсутня практика застосування антидискримінаційного законодавства, у тому числі відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації.
Інформаційний вісник уряду помістив публікацію, в якій на думку авторів розвінчано «безпідставні міфи» про нову «мінімалку». Але попробуємо детальніше розібратися у деяких з них.
Ми повертаємося до практики 90-х років минулого століття щодо можливості встановлення заробітної плати у розмірі нижчому за мінімальну і встановленні через це доплати. У такий спосіб фактично запроваджується зрівняйлівка в заробітній платі, нівелюється стимулюючий її характер, і це призводить до повного знецінення праці кваліфікованих працівників, порушення міжпосадових та міжкваліфікаційних співвідношень. При такому механізмі оплати праці працівників бюджетної сфери буде знівельовано надбавку і доплати, які передбачені чинним законодавством, як, наприклад, за вислугу років, тощо.