Перше, що варто зробити заарештувати нинішнього і попереднього очільників «Укроборонпрому» та їхніх смотрящіх з Адміністрації Президента та РНБОУ. Час відрубувати щупальця тих, хто заробляє на крові…
Співробітники СБУ спільно з військовою прокуратурою сьогодні вранці затримали за держзраду колишнього керівника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-полковника Володимира Заману.
За 118 років новітньої історії Європи і навіть царської Росії не було випадку, коли б жандарм чи поліцейський очолював військове відомство або Генеральний штаб. Такого не було і за Сталіна, який мав вірних і підготовлених генералів у правоохоронних органах, але ніколи не призначав їх на командні посади в армії. Наші генерали й офіцери ЗСУ – це не персонажі мультфільмів, що їх можна так принижувати. Однак це велика помилка. Перемоги української армії на Донбасі й у Криму не буде, поки малограмотні офіцери і генерали правоохоронних органів будуть управляти ЗСУ, поки Верховний Головнокомандувач не знайде час і можливість вибачитися перед офіцерами ЗСУ, а також перед сім’ями, які втратили в бою синів, чоловіків і батьків з вини міліцейських нездар.
Слідчі теруправління ДБР, розташованого у м. Києві, затримали двох осіб – посередника та колишнього співробітника концерну «Військторгсервіс» – під час отримання неправомірної вигоди для службових осіб Міністерства оборони України. Цей факт задокументовано за процесуального керівництва військової прокуратури Дарницького гарнізону та оперативного супроводу Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ. Про це Резонанс повідомили у Державному бюро розслідувань.
16 січня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва військовою прокуратурою Центрального регіону України розпочато два кримінальних провадження: № 42018110330000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального Кодексу України та №42018110330000008 за ч. 2. ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) ККУ. Цього ж дня, у порядку передбаченому ч. 7 ст. 241 КПК України, кримінальні провадження скеровані до військової прокуратури Київського гарнізону для організації розслідування. Про це повідомляє Резонанс із посиланням на отримані документи.
31 січня 2019 за процесуального керівництва військової прокуратури Черкаського гарнізону викрито та затримано командира військової частини, дислокованої у Черкаській області. Затримання відбулось за оперативного супроводу працівників оперативного супроводження відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Черкаській області слідчими слідчого відділу УСБУ в Черкаській області.
Слід відзначити сміливість військової прокуратури впевнено та відкрито аргументувати свою позицію перед недружніми учасниками заходу. І це незважаючи на шквал не завжди коректних звинувачень зі сторони захисту, до якої на круглому столі належали не лише адвокати, а й офіцери та активісти, які щиро вболівають за долю військових. Не обійшлось і без визнання прокуратурою помилок органу досудового розслідування та процесуального керівництва. Розумне обґрунтування в пошані серед правників, як і усвідомлення власних недоліків, прагнення до конструктивного діалогу та подолання суперечностей. Отже, наше звернення до Головного військового прокурора Анатолія Матіоса послати на плаху до адвокатів представника свого відомства радо зустрінуте та професійно підтримане. Важливо, щоб надалі слова не розходились із вчинками на шляху до дотримання прав бійців та здолання проблем кримінального провадження.
Знакова нині була презентація в “Укрінформі” до Дня української розвідки (100 років тому створено розвідувальний підрозділ Політичного департаменту МВС УНР). Монографія “Історичні, правові і політичні аспекти розвідувальної діяльності держави”: 570 сторінок тексту, чудова поліграфія, якісні схеми. Автор — мій давній поважний знайомий, колишній очільник ГУР МОУ та СЗР, генерал-лейтенант запасу Віктор Гвоздь.
Хто ж випустив по своїх ті кулі, які стали смертельними і для десятків військових журналістів, і для військових періодичних видань? Хто ж, дійсно, відповість за найбільшу ідеологічну диверсію в історії сучасної Української Армії – ліквідацію головних військових часописів МОУ «Народна армія» і «Військо України», за те, що воююче українське військо залишилося без газети та журналу?
Захоплення російськими військовими українських військових моряків біля Керченської протоки активізувало обговорення важливого питання – чи є вони військовополоненими. Україна наполягає, що захоплені українські військові повинні мати статус військовополонених, а РФ – ні, розцінюючи їх, як звичайних кримінальних злочинців.
Представители общественных организаций, которые задолго до начала работы Временной следственной комиссии Верховной Рады Украины проводили свои расследования по фактам возможной причастности бывших руководителей Министерства обороны Украины к махинациям с имуществом и землями военного ведомства, заявляют о нежелании органов прокуратуры возбуждать уголовные дела и проводить расследования по выявленным фактам.
Військову службову особу спеціального правоохоронного органу, а саме – начальника відділення військової служби правопорядку у селищі Десна, суд визнав винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України. Установлено, що підполковник ВСП вимагав та отримав від військовослужбовця – сержанта однієї з військових частин, дислокованої в сел. Десна, неправомірну вигоду в сумі 1200 гривень. За ці гроші обвинувачений обіцяв не складати щодо останнього адміністративного протоколу, що мало б привести сержанта до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. Козелецький районний суд Чернігівської області повністю погодився із доказами військової прокуратури Деснянського гарнізону.