Український парламент найближчим часом розгляне законопроект про створення Національної служби з захисту учасників кримінальних проваджень, - розповів журналістам програми "Право на право" телеканалу "ДОМ" голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський. За його даними, наразі в Україні так чи інакше держава охороняє біля 500 фігурантів справ.
Про це пише Резонанс 11 вересня із посиланням на Укрінформ.
- На захист одного свідка на рік витрачається приблизно 1,5 млн гривень. І це можуть бути випадки, коли людину безпідставно захищають. А в разі, коли необхідно, вона може бути не захищена взагалі. Наприклад, ті гроші, які безцільно використовуються на фіззахист - ходять 2-3 поліцейських за людиною - набагато простіше зняти їй квартиру в іншому місті, змінити паспортні дані, людина переселиться, і відстежити її буде практично неможливо, - пояснив нардеп.
Захищати свідка і його родину плануєть у різний спосіб, аж до переселення в інші країни та зміни зовнішності.
"Якщо ми говоримо про те, щоб людина дійсно уникнула замахів на неї, а на неї будуть дійсно полювати, її потрібно сховати дуже серйозно. Тут мова йде про те, щоб зняти їй житло, застрахувати майно, яке у неї є, змінити бази даних, їх повинні бачити і прикордонники, і поліцейські, і міграційна служба. Це все повинно бути пов'язано в єдину систему, тільки тоді вона буде працювати", - зазначив Монастирський.
На думку політика, запит на вдосконалену систему захисту свідків у суспільстві назрів давно. Зараз це особливо актуально в контексті розслідування злочинів на окупованих територіях.
- Ось якщо ми говоримо про злочини, які скоюються на сході: там відразу треба гарантувати безпеку такій людині. Інакше ніхто навіть не буде розмовляти з поліцейським або з представником СБУ, щоб розповісти про якісь злочини. Тому перед тим, як вирішувати проблему на сході, Україна міркує про те, щоб зробити законодавство чітким, зрозумілим і конструктивним, - зазначив Монастирський.
У ПАРЛАМЕНТІ ВЗЯЛИСЯ ЗА ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ
Журналістам "Право на право" вдалося розшукати Юрія Нестерова. Він попросив не показувати його обличчя, яке змінили час та роки, проведені за гратами. Натомість показав місце у лісі під Києвом, куди півтора десятка років тому кати у погонах звозили трупи своїх жертв.
Як писав Резонанс, один із перших під дію вітчизняної "програми захисту свідків" потрапив учасник однієї з найнебезпечніших банд у довоєнній Україні. Завдяки показам Юрія Нестерова було знешкоджено особливо небезпечне ОЗУ у складі вищих офіцерів системи МВС.
"Але, провівши кілька років під охороною спецпідрозділу УБОЗ, важливий свідок... сам отримав досить суровий судовий вирок... Із-за грат він звільнився завдяки... закону Савченко", - ПРО ЗАХИСТ СВІДКІВ ТА НОВУ ДЕРЖАВНУ СТРУКТУРУ.
В ексклюзивному інтерв'ю телеканалу "ДІМ" Юрій Нестеров розповів про унікальні деталі розслідування, що ледь не коштувало йому життя.
- Чотири міністри, чотири генпрокурора і три президенти. Один навіть у Страсбурзі розповідав, ось у нас є така справа, у нас все так чудово, є одна людина, яка дала такі свідчення проти системи ... І все, а в лютому того ж року мене підривали - система, міліціонери, - пригадав Нестеров.
Юрій дивом залишився живий, коли в під'їзді власного будинку невідомий кинув у його бік гранату. Відбувся пораненням. При цьому, поки йшло розслідування, він вже перебував під озброєною охороною.
- Витік інформації - це ключове, що необхідно викорінити в процесі створення нової системи захисту свідків, - у свою чергу твердить Монастирський.
Глава профільного Комітету ВР та один з ідеологів нового законопроекту переконує: "Якщо ми говоримо про конкретний кейсі з Нестеровим, безумовно, що перше питання - це обмін інформацією, що називається «злив». Звичайна ситуація, коли інформація зливається з одного підрозділу в інший і дізнаються, де людина живе, як він переміщається, які у нього інтереси, де його знайти, за що його дістати. Ось тут має бути максимально забезпечена закритість цієї інформації".
Детальніше - у сюжеті державного телеканалу "ДОМ":
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram.