Майже непоміченим в інформаційному просторі лишилося резонансне засідання Конституційного суду України, яке відбулось 2 квітня 2019 року. Декілька суддів КС поставили вимогу голові Суду Станіславу Шевчуку включити до порядку денного засідання питання щодо політизації голови КСУ.Консти
Конституційний Суд України (КС) ухвалив позитивний висновок щодо перейменування Дніпропетровської області на Січеславську, повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в КС, передає Резонанс.
Доведення діяльності КСУ до стану «звичайної прислуги» Президенту чи будь-якому іншому (в наших умовах) владному угрупуванню, рівно ж як і надання діяльності КСУ невластивих органу конституційного контролю функцій, чи надмірна політизація його діяльності, чи підпорядкування останньої особистим (корисливим) інтересам голови суду і т.д. і т.п. – все це і є тим, що реально може привести до дійсного «випадання» (зникнення) Конституційного Суду України з механізму функціонування сучасної Української держави. Саме про це, як видається, йшлося у відомому сьогодні «листі трьох» до суддів Конституційного Суду України, інформація про який стала недавно надбанням широкої громадкості.
Захищеність бізнесу — одна з найбільших проблем в Україні. І оскільки бізнес – це про створення та примноження власності, то без вирішення цієї проблеми неможливий добробут держави. Адже держава існує за кошти платників податків. Однією із причин недовіри громадян та бізнесу до держави є зловживання правоохоронних органів втручанням в основні права. Найбільш чутливим для бізнесу є втручання в право приватної власності.
Суддя має бути політично нейтральним – це світовий стандарт правосуддя, який спрямований на забезпечення неупередженості суду при розгляді справ і ухваленні рішень. Суд має бути об’єктивним безстороннім арбітром. Натомість політична заангажованість судді перетворює його на знаряддя для досягнення цілей, що не мають нічого спільного з правосуддям.
Багато хто, напевно, здивується самій постановці цього питання. Адже Сергій Головатий є відомим в Україні політичним діячем, вважається професійним юристом, двічі був міністром юстиції, багато разів ставав народним депутатом. Але таке питання неминуче постає, якщо виходити із суті вимог, які Конституція пред’являє до судді Конституційного суду.
Україна, яка, очевидно, перебуває на найбільш динамічному етапі правового реформування за всю свою попередню історію, як ніколи раніше, потребує якісної, дисциплінованої та високо організованої системи забезпечення конституційності правових актів, єдиним центром, але не єдиним суб’єктом якої є КСУ. Тож виключати в сучасних умовах з цієї системи суди загальної юрисдикції є неправильним і неприйнятним.
Маю достовірну інформацію про регулярні зустрічі у «закритому режимі» голови КСУ Станіслава Шевчука з президентом Петром Порошенком. У своєму зверненні до пана Шевчука я попросив поінформувати суспільство з цього приводу.
Конституційний суд України під час спеціального пленарного засідання у четвер, 31 січня, може розглянути питання про відставку колишніх суддів КСУ Юрія Бауліна і Сергія Вдовіченка. У разі позитивного рішення ці судді отримають право на багатомільйонну компенсацію і довічне грошове утримання. Про це Укрінформу повідомило поінформоване джерело, передає Резонанс.
Звертаюсь до свідомих і небайдужих працівників військової прокуратури. Знаю, що вам керівництвом категорично заборонено перебувати зі мною в друзях на сторінках Фейсбуку та інших соціальних мереж, щоб ускладнити ознайомлення з моїми критичними постами про їх діяльність та бездіяльність. Аби заперечити – немає аргументів. Тому вдалися до перевіреного методу – цензури: просто заборонили читати.
Досвід Великобританії, США, ФРН демонструє високу ефективність приватної детективної діяльності, яка має відповідну законодавчу базу, натомість досвід Республіки Білорусь є свідченням того, наскільки неефективною, фрагментарною і навіть кримінальною може бути приватна детективна діяльність, яка ведеться підпільно, за відсутності належного правового регулювання.
Під час засідання Вищої ради правосуддя доповідач у справі Микола Гусак поінформував, що рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 суддю Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення з посади судді. Про це інформує Резонанс із посиланням на прес–центр судової влади України.