25 березень 2024, Понеділок, 19:39

Політичний флюгер

7 Березня 2019г.
07

Володимир Лютий, для Резонансу

Перша частина публікації - ЧИ МАЄ ПРАВО ГОЛОВАТИЙ БУТИ СУДДЕЮ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ? 

Суддя має бути політично нейтральним – це світовий стандарт правосуддя, який спрямований на забезпечення неупередженості суду при розгляді справ і ухваленні рішень. Суд має бути об’єктивним безстороннім арбітром. Натомість політична заангажованість судді перетворює його на знаряддя для досягнення цілей, що не мають нічого спільного з правосуддям.

Під дію вказаної вимоги, покликаної упередити прийняття судом політично вмотивованих рішень, підпадають і судді Конституційного суду України. У Законі «Про Конституційний Суд України» прямо зафіксовано, що «суддя Конституційного Суду має відповідати критерію політичної нейтральності» (стаття 11).

Цей критерій передбачає, що суддя КС не може належати до політичних партій, публічно виявляти прихильність до них, брати участь у будь-якій політичній діяльність і, зрештою, вести себе і висловлюватись так, щоб не давати жодних приводів для сумнівів у його аполітичності.

Натомість поведінка окремих суддів КС вказує на те, що навіть публічно вони ведуть себе радше як політки, ніж представники Феміди. Дуже виразно це, зокрема, проявляється у публічній поведінці судді КС Сергія Головатого.

З одного боку, це й не дивно, бо Головатий є, так би мовити, професійним політиком. При чому політиком, який особливо «не заморочував» себе якимись моральними чеснотами щодо вибору політичних сил, в лавах яких він торив шлях до політичного Олімпу, і не відзначався політичною і юридичною коректністю висловлювань.

Політична всеїдність

Якщо проаналізувати багаторічну політичну діяльність Головатого, то кидається в очі його політична мінливість – він досить часто (і досить радикально) змінював свою політичну орієнтацію. При цьому, що характерно, щоразу ним обиралась та політична сила, яка виносила його на владний гребінь і дозволяла бути на політичному «плаву».

Так, перебуваючи у лавах КПРС і будучи тривалий час вірним ленінцем, Головатий у 1989 р. вчасно відчув кінець часів компартії і приєднався до Народного Руху України за перебудову. У 1990 р. балотувався до Верховної Ради на політичній платформі Руху і так став народним депутатом. У Верховній Раді він провів шість скликань. Був членом парламентської групи «Реформи», потім (у 1998 р.) балотувався в народні депутати по списку виборчого блоку «Вперед, Україно!», у 1998-2000 рр. входив до складу депутатської групи «Незалежні».

У 2002 р. він проходить у парламент по списку Блоку Юлії Тимошенко (№ 12), а на наступні вибори (2006 р.) йде по списку «Нашої України».

Через рік він уже заходить у парламент по списку Партії регіонів і стає видатним членом її фракції.

Тоді у 2007 р. відомий український журналіст Сергій Руденко написав статтю під назвою «Біло-синій Головатий».

Ось лише кілька думок автора цієї статті: «Сергій Головатий – у списку Партії регіонів. Відверто: ця звістка мене збентежила. Сергій Петрович завжди виглядав борцем за демократію. Тепер, якщо і далі довіряти Головатому, демократія це – Партія регіонів. Коли Сергій Петрович залишив лави БЮТ, завдяки якому він отримав депутатський мандат у 2002 році, я думав, що Головатого, як сильного конкурента у блоці, прибрала Юлія Володимирівна. Коли Головатий на парламентських виборах 2006 року пішов до списку "Нашої України" я думав: центр демократії за Головатим перемістився у пропрезидентський блок. Тепер же, коли Сергій Петрович увійшов до списку Партії регіонів, я, відверто кажучи, гублюсь у здогадках. Я не виключаю, що у нього просто-таки не було іншого виходу: "Наша Україна" і БЮТ до списку його не взяли. Не йти ж Сергію Петровичу на вибори у списку КПУ чи СПУ! Хоча чому б і ні? У офіційній біографії Головатого вказано, що він 13 років був членом КПРС. Принаймні, комуністична ідеологія для нього більш знайома, аніж ідеологія "регіоналів".

Янукович, звісно ж, виграв: Сергій Петрович є віце-президентом Парламентської асамблеї Ради Європи. А, значить, Головатий може стати гарним адвокатом Партії регіонів та прем'єр-міністра у європейських структурах».

З тандему Янукович-Головатий свій виграш хотів отримати й Головатий: по-перше, за списком Партії регіонів він гарантовано потрапляв до парламенту, по-друге, це давало йому шанс реалізувати свою мету – стати суддею Європейського суду з прав людини. Як зазначав у 2010 р. журналіст Сергій Лещенко, «Головатий перейшов до регіоналів у 2007-му, щоб гарантовано стати суддею».

Політична всеїдність Головатого вражає! Адже він почергово був «під» політично несумісними суб’єктами – Ющенком («Наша Україна»), Тимошенко («БЮТ»), Януковичем (Партія регіонів). У потрібний для нього момент він приходив до кожного з них, у потрібний час «був у команді», а потім у потрібний для нього момент «кидав» кожного з них, як правило, навішуючи на них ярлики і виголошуючи різноманітні звинувачення.

Видавалося, що після Януковича Головатому (голос якого разом з іншими регіоналами у 2010 р. було віддано за ратифікацію Харківських угод) на вершині влади вже нічого не світить. Але то був би не Головатий, якби він не дочекався свого нового «патрона» – ним, закономірно, став Порошенко. Судячи з усього, увійшовши у відповідні домовленості Головатий «запрігся» разом з Порошенко робити конституційну реформу у сфері правосуддя, лобіюючи її з усіх сил. Знову ж таки, з тандему Порошенко-Головатий виграли обоє: Порошенко у результаті «судової реформи» повністю підпорядкував собі суди, а Головатий отримав з «рук» Порошенка спочатку членство у Венеційській комісії (куди він дуже хотів попасти), а потім посаду судді Конституційного суду (яку він ще більше хотів обійняти).

Політична прихильність

Делегуючи до КС політика з неоднозначною репутацією, відповідальний глава держави мав би добре поміркувати над своїм рішенням, виходячи з інтересів правосуддя. Але у Порошенка, судячи з усього, були свої резони для такого призначення.

Про це призначення влучно написав опальний екс-перший заступник голови АП президента Януковича – Андрій Портнов: «Как я и предупреждал несколько месяцев назад, Президент Порошенко назначил бывшего депутата Партии Регионов С. Головатого судьей Конституционного Суда. Фигурант известен тем, что в 2010-2011 гг практически жил в администрации Януковича и выполнял все мелкие поручения её чиновников. А чтобы особенно понравиться Януковичу и занять хоть какой-нибудь важный пост, функционер ещё и принял участие в разработке, продвижении, а затем и личном подписании Конституционного представления об отмене Конституции 2004 года (узурпация Януковичем власти), которое сейчас расследуется ГПУ и по которому ряд людей арестовывали и разыскивали. Кроме того, фигурант ещё и лично проголосовал за Харьковские соглашения о продлении пребывания российского Черноморского флота в Крыму, чем создал условия для потери Украиной Крыма. Теперь он понадобился Президенту Порошенко в Конституционном Суде. При такой биографии с ним даже не обязательно здороваться. Можно сразу дергать за хвост, звонить и давать поручения».

Треба сказати, що у 2010 р. Головатий «вибігав» у Януковича собі посаду.

Відразу після згаданого рішення Конституційного суду по зміні Конституції Янукович своїм указом № 1015/2010 від 5 листопада 2010 р. створив Комісію зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, а Головатого призначив її головою.

Що стосується призначення Головатого суддею КС, то, як засвідчили подальші події, Порошенко з цим не прогадав. Бо навіть публічна (!?) частина діяльності судді Головатого вказує на те, що він не забуває, хто його призначив. Щонайменше, зовні його публічні виступи і висловлювання сприймаються як виступи провідника Банкової, який до того ж вміло і жорстко розправляється з політичними опонентами Порошенка (з тією ж Юлією Тимошенко).

Про прихильність Головатого до Порошенка чи, навпаки, Порошенка до Головатого свідчить ряд моментів.

По-перше, суддя КС Головатий – частий гість на пропрезидентських телеканалах (що вже саме по собі багато про що говорить). Так, лише за липень-вересень минулого року він чотири рази був учасником авторських програм: двічі – на «5 каналі», який є власністю Порошенка, і двічі – на телеканалі «Прямий», який напряму пов’язують з Порошенком та його оточенням.

По-друге, суддя Головатий запрошується на обговорення тем, які є важливими для діючого президента в контексті просування певних питань (внесення змін до Конституції щодо НАТО та ЄС) та майбутніх президентських виборів.

По-третє, зміст виступів судді КС Головатого повністю лягає в канву інтересів діючого президента і «б’є» по його опонентах. Зрозуміло, все це вміло «вплітається» у конституційно-правову проблематику, яка покликана завуальовувати вказаний зміст.

Примітним був і його останній виступ 4 березня 2019 р. у програмі «Свобода слова», де обговорювалося резонансне рішення КС щодо визнання неконституційною норми Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Головатий намагався вміло відвести «удар» від президента Порошенка, який, за словами народного депутата Лещенка, контролює КС. Головатий став на захист гаранта, вказавши, що три судді КС, призначені президентом, проголосували проти цього рішення – і назвав прізвища цих трьох суддів. Тобто, Головатий так хотів вигородити президента, що навіть пішов на порушення таємниці нарадчої кімнати.

Політичне «кілерство»

Але якщо наведене лише побічно вказує на відповідну політичну цілеспрямованість запрошень судді КС Головатого на пропрезидентські канали, то багато його висловлювань в ефірі цих каналів не залишають сумнівів у політичній заангажованості, яку можна навіть розцінювати як політичну діяльність, займатись якою судді КС заборонено законом.

Для прикладу, у своєму виступі 28 червня 2018 р. на «5 каналі» при обговоренні теми ініціювання лідером партії «Батьківщина» Ю.Тимошенко прийняття нової Конституції на всеукраїнському референдумі суддя КС Головатий вдався до вочевидь політично ангажованих висловлювань і тверджень, які є несумісними із статусом судді КС. При цьому вони були зроблені у образливій формі, що є неприпустимою не лише для судді, але й для політика та навіть просто для вихованої людини.

Ось лише кілька фрагментів з того, що дозволив собі говорити на широкий загал суддя КС Головатий:

«Чи Тимошенко цього не знає? Чи її юристи славнозвісні, які захищали її від тюрем і від її шахрайства політично і фінансового? …Тому я коротко скажу – це стара опера кремлівська. Лібрето і музику писали в Кремлі – Путін, автор її Путін, тільки солістка її українська – Тимошенко. Вона співає цю оперу – не вийде! Я можу сказати відразу – Тимошенко, не вийде в неї цього, не вдасться їй поховати українську державність, не вдасться їй скасувати інститут українського президента. …Тому опера Путіна-Медведчука у виконанні солістки Тимошенко… вона це б я сказав би опера із погорілого театру. Не вийде».

Таким чином суддя КС Головатий вдався до публічних оцінок політичного діяча – народного депутата України Ю.Тимошенко та очолюваної нею політичної партії «Батьківщина». За своєю суттю ці оцінки є вочевидь політичними. Політичний характер цих оцінок посилюється тим, що вони зроблені суддею КС Головатим напередодні президентських виборів, про участь у яких тоді вже відкрито заявила Ю.Тимошенко.

Слід зазначити, що критика судді КС Головатого наміру Ю.Тимошенко запропонувати ухвалення нової Конституції України на всеукраїнському референдумі і передбачити у ній інститут канцлера повністю співпадає з позицією Президента України П.Порошенка (зокрема, висловленій у його посланні до Верховної Ради), який також піддав критиці запропонований Ю.Тимошенко та партією «Батьківщина» проект нової Конституції України та спосіб її ухвалення.

Як суддя КС Головатий не мав права робити такі оцінки ще й тому, що розроблений політично силою, яку очолює Ю.Тимошенко, проект нової Конституції потенційно може стати об’єктом конституційного контролю з боку КС.

Отже, С.Головатий, який як суддя КС зобов’язаний бути поза політичним процесом, фактично став активною дійовою особою цього процесу. Тобто, можна говорити про його участь у політичній діяльності.

Крім того, він публічно звинуватив лідера політичної партії у «фінансовому шахрайстві», яке за Кримінальним кодексом визнається злочином. Але, наскільки відомо, стосовно Ю.Тимошенко не існує обвинувального вироку суду у вчиненні нею «фінансового шахрайства». Таким чином, суддя КС Головатий фактично порушив конституційний принцип презумпції невинуватості.

А ось ще один приклад, який свідчить про публічне виявлення суддею КС Головатим прихильності до діючого президента, яке проявилось у схваленні та підтримці його конституційних ініціатив.

3 вересня 2018 р. президент Порошенко реєструє у Верховній Раді свій проект закону про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО (реєстр. № 9037). Паралельно починається потужна інформаційна підтримка цього законопроекту. Звичайно, це може бути випадковим збігом, але вже буквально через день (5 вересня) суддя КС Головатий з’являється в ефірі пропрезидентського телеканалу «Прямий», де обґрунтовує важливість і правильність пропонованих Порошенком змін до Конституції.

Відомий журналіст Володимир Бойко звернув увагу на те, що виступаючи у статусі судді КС у прямому ефірі вказаного телеканалу, Головатий сказав, що для нього є риторичним питання про те, чи порушує права людини і громадянина президентський законопроект, який передбачає внесення змін до Конституції щодо курсу України в ЄС і НАТО. Крім того, Головатий усіляко обґрунтовував свою тезу про те, що президентський законопроект передбачає «конституційне закріплення цивілізаційного вибору України».

У цій авторській програмі суддя КС Головатий фактично виступив як рупор Порошенка – саме так це сприймається у контексті подій та за змістом його висловлювань щодо президентського законопроекту щодо змін до Конституції. Тим більше, що це вже був другий публічний виступ судді КС Головатого на підтримку вказаних конституційних ініціатив президента Порошенка – перший раз він також це зробив на телеканалі «Прямий» 13 серпня 2018 р.

Діяльність – несумісна зі статусом судді

Але чи міг суддя КС виступати публічно у такому ключі щодо вказаного законопроекту, який за Конституцією обов’язково мав отримати оцінку КС? Однозначно, що ні. І Конституція, і закон забороняють йому вчиняти дії, які можуть ставити під сумнів його неупередженість при розгляді справи.

Чи усвідомлював це суддя КС Головатий? Безсумнівно, тим більше, що він в ефірі навіть посилався на певні конституційні положення. Тоді що – конституційні і законодавчі заборони щодо певної поведінки судді КС для нього значать менше, ніж зобов’язання перед Порошенком, який його призначив на цю посаду? Чи як інакше пояснити цей юридичний і політичний парадокс? Адже після такого виступу ні в кого не виникало жодного сумніву, що як суддя КС Головатий при розгляді цієї справи КС буде однозначно виступати за відповідність президентського законопроекту Конституції.

Чи є така ситуація допустимою з точки зору об’єктивності і неупередженості КС, а також політичної нейтральності судді КС? Звісно, що ні, а тому Головатий при розгляді вказаної справи мав би заявити самовідвід із наведених вище причин. Але він цього не зробив.

Відповідаючи на запитання журналіста «Юридичної газети» (18 липня 2018 р.) «Чи є теми, на які судді КСУ не можуть говорити (коментувати) публічно?», Головатий, зокрема, сказав, що «не можна прилюдно висловлювати згоду чи незгоду стосовно будь-яких пропозицій, які висувають політичні інститути влади, особливо якщо вони можуть стосуватися якогось нормативного акта, що потенційно може стати предметом конституційного контролю». І додав, що такі обмеження «випливають із вимог незалежності, об’єктивності, безсторонності та неупередженості судді Конституційного Суду, де визначальним є бути поза політичним процесом».

Як гарно і правильно сказано! Однак як сказане суддею КС Головатим дисонує з тим, що він робить! А його поведінка та політично вмотивовані висловлювання вочевидь є несумісними із статусом судді КС.