Президент Володимир Зеленський доручив СБУ та МВС почати кампанію з протидії порушенню габаритно-вагових норм на дорогах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що масові заходи в країні поки що не будуть дозволені. За його словами, коронавірус поки нікуди не зник і потрібно далі рятувати життя.
Президент України Володимир Зеленський оприлюднив декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2019 рік.
За клопотанням прокурора Офісу Генерального прокурора Печерський районний суд м. Києва 25 травня 2020 року обрав колишньому Міністру оборони України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за фактами організації низки тяжких та особливо тяжких насильницьких злочинів, у тому числі умисних вбивств, скоєних у період з 18 лютого 2014 по 20 лютого 2014 року у центральній частині міста Києва.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)» № 556-ІХ, який Верховна Рада ухвалила на позачерговому пленарному засіданні 13 квітня 2020 року.
Якщо особа втрачає статус суб’єкта декларування згідно зі змінами, внесеними до закону, і вимоги фінансового контролю більше не поширюються на неї – вона не зобов’язана подавати декларацію.
Як зазначається, документом передбачені додаткові соціальні та економічні гарантії для підтримки громадян і бізнесу в умовах протидії поширенню коронавірусу в Україні. Закон, зокрема, передбачає доплату в розмірі до 300% заробітної плати медикам та іншим працівникам, задіяним у лікуванні хворих на COVID-19, а працівникам соціального захисту населення, які надають послуги громадянам, котрі перебувають удома, – до 100% заробітної плати.
«Будуть максимально скорочені зарплати чиновників та суддів, а також членів Наглядових рад та керівництва державних підприємств. Жодної гривні не буде зрізано з видатків на армію та оборону України. Буде збільшено виплати лікарям, які протидіють коронавірусу. Сьогодні українські медики мужньо ведуть війну за життя і здоров’я українців, а отже їхні виплати мають бути на рівні бійців на передовій
<em>Сьогодні депутати Верховної Ради приступили до ухвалення своїх перших законопроектів. Серед них декілька таких, що додають президенту, парламенту і навіть народові нових повноважень. Цікавим є той факт, що завжди конституційні зміни обговорювались широким колом експертів, зокрема і міжнародних. А наразів декілька змін, які, по суті, ніким взагалі не обговорювались (за виключенням недоторканності).</em>Тож виникає питання, чи будуть такі зміни ефективними і для кого саме.<br />
Розглянемо їх детально.<strong>№ 1014</strong> – надає президенту право утворювати незалежні регуляторні органи, що здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в окремих сферах, призначати на посади та звільняти з посад їх членів, утворювати НАБУ, призначати на посади та звільняти з посад Директора НАБУ і Директора ДБР.Ухвалення таких змін суттєво розширить повноваження Президента України та збільшить його вплив на правоохоронні органи. Відтепер НАБУ та ДБР будуть фактично підконтрольні йому. До того ж і парламент формально буде долучений до процесу утворювання НАБУ, призначення та звільнення його Директора і директора ДБР. Хоча, як рекомендують міжнародні експерти, НАБУ як орган, що покликаний здійснювати розслідування корупційних злочинів високопосадовців, має бути незалежний від всіх гілок влади.Збільшать повноваження президента і надання права утворювати незалежні регуляторі органи. Проте, в яких саме сферах президент може створювати такі органи в нормах законопроекту чомусь не визначено. На практиці, це дозволить Главі держави на свій розсуд, без жодних обмежень, утворювати контролюючі органи.Виглядає так, що президент перебирає всю владу на себе, як було за всіх очільників держави. Мета таких дій, на мою думку, – створити важелі впливу в системі стримувань та противаг. Збільшуючи контролюючі органи, ми перетворюємось на президентську, а не парламентсько-президентську республіку, надаючи президенту представників в усіх гілках влади. Отримавши контроль над правоохоронними органами, які здійснюють контроль над політиками, робить парламент незахищеним в парламентсько-президентській республіці.<strong>№ 1015</strong> – пропонується включити народ до переліку суб’єктів законодавчої ініціативи. Простими словами – кожен матиме право подавати законопроекти в порядку, визначеному Конституцією України та законами України.З одного боку – це напрочуд демократична ініціатива, з іншого – надання народові необмеженого права законодавчої ініціативи може погіршити роботу парламенту і його комітетів, які зобов’язані будуть розглядати всі зареєстровані документи. Уявіть, який це може бути обсяг роботи.<br />
Поданий законопроект можна розглядати лише разом із проектом закону, який би врегульовував порядок реалізації народом свого права законодавчої ініціативи. Потрібно деталізувати цю норму Конституції.<br />
Ухвалення такого законопроекту, може бути ширмою коли народу дають повноваження, але і себе не обділяють.<strong>№ 1016</strong> – пропонує надати парламенту повноваження призначати на посади та звільнення з посад Уповноважених Верховної Ради України за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах.Але це буде не лише Уповноважений ВРУ з прав людини, а й інші Уповноважені. І яка кількість їх буде призначена та в яких саме сферах, на жаль, не визначено. А тому для об’єктивної оцінки доцільності запровадження такої норми проект закону мав би бути доповнений хоча б назвами Уповноважених разом із сферами їх діяльності.Окрім того, не варто забувати про те, що кожен Уповноважений матиме свій офіс. А це означає збільшення видатків з державного бюджету.Наразі без запроваджених змін поряд із Уповноваженим ВРУ з прав людини, Уповноважений Президента України з прав дитини, а також бізнес-омбудсмен. Такі посади можуть запроваджуватися і без внесення змін до Конституції України, яка має містити лише найбільш основні і засадничі норми.Уявіть, що в нас з’являться «наглядачі» за всіма сферами життя людей, наприклад, за правоохоронною системою. Навряд чи це плюс для нової України.<strong>№ 1028</strong> – також збільшує повноваження ВРУ. Пропонується, що вона тепер може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи в межах коштів, виділених у Державному бюджеті.З одного боку, це може позитивно вплинути на роботу парламенту. До того ж, такі органи пропонується створити лише в межах коштів, виділених з Держбюджету на функціонування парламенту. З іншого боку, виглядає дивним, чому законопроект пропонується внести зміни до ст. 85 Конституції України, коли питання про органи, які можуть створюватися ВРУ, вирішується у ст. 89 Основного закону.<br />
Тож, якщо вже і вносити зміни, то лише в ст. 89.Як бачимо, усі зазначені законопроекти мають певні недоліки. Саме через відсутність їх обговорення. І виглядає так, що в них немає системності, а відтак – необхідність саме цих змін у багатьох викликає сумніви. Тож наразі треба обговорювати запропоновані документи і позбавляти їх неточностей та безсистемності.Окрім того, питання, кому збільшення повноважень президента і право створювати регуляторні органи і призначати Уповноважених, буде вигідним – відкрите…
Розмова Резонансу із Представником глави держави у Конституційному Суді України Федіром Веніславським відбулась ще до публічного звернення гаранта Конституції щодо люстрації. Та внесення відповідного законопроекту до Верховної Ради – в останній день каденції нардепів 8-ого скликання. Утім, левова частка нашої розмови була присвячена саме квазі-люстрації по-українськи і конституційності вітчизняного закону про очищення влади.
У теорії конституційного права є таке поняття як органічні закони. Тобто – це нормативні акти, необхідність прийняття яких чітко передбачена Конституцією певної держави. Наприклад, ст. 83 Основного Закону України передбачає, що порядок роботи ВРУ встановлюється Конституцією та Регламентом. Натомість, в кулуарах Верховної Ради України сьогодні збирають підписи для реєстрації проекту закону «Про Президента України». Логічно, що такий закон також мав би бути органічним, оскільки визначає статус і порядок здійснення повноважень Глави держави. Мав би бути, але не є. Чому? Спробую дати на це чітку юридичну відповідь.
Ми вже відчули виконання минулорічних обіцянок уряду про відсутність підстав для зростання цін у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати до 3200 грн. Аналогічна ситуація прогнозується і в наступному році. Адже за даними Міністерства соціальної політики України фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2017 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 3 017 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 3 460 грн), для дітей віком до 6 років – 2 898 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3 534 грн, для працездатних осіб – 3 115 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 3 870 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 2 544 гривень. Таким чином, офіційний розмір прожиткового мінімуму в середньому на одну особу, встановлений на жовтень 2017 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», занижено порівняно з фактичним розміром прожиткового мінімуму на одну особу на 1 393 грн або на 86 %, а для працездатної особи на 2 186 грн або 130 %.