10 березня спливає термін формування конкурсної комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). Вища рада правосуддя, яка за законом має затвердити склад цієї комісії, вже двічі відкладала дату її створення. Втім, ВККСУ не сформована. Про це пише Резонанс 10 березня з посиланням на портал Судової влади України.
Резонанс поцікавився у Тетяни Козаченко: чому після зашкварного позову до УП та “високого спілкування” Венедіктової та Шабуніна вона не проігноруєте роботу цієї комісії…- Не знайома з Венедіктовою, не проігнорувала тільки тому, які у складі (члени комісі Сущенко, Бутусов, Маселко, Пехньо – Резонанс) дійсно незалежні. Кинути й ігнорувати легше всього. Пишу мало. Більше працюю, аналізую, слухаю. Роблю добро. Так як воно повинно бути. Були б сумніви в комісії – проігнорувала б. Тільки час покаже чи права, – відповіла адвокат.
5 березня 2020 року до Печерського райсуду Києва надійшов позов Ірини Венедіктової до приватного підприємства “Українська правди”, редактора-засновника УП Олени Притули та громадської організації “Центр протидії корупції” про захист честі та гідності та спростування недостовірної інформації, опублікованій на сайті 28 січня “Спрут Авакова: Як “тимчасовий міністр” нарощує свій вплив у силовому блоці”.
Якщо в 2019 році фонд оплати праці для працівників апарату складав 5,7 мільярда гривень, то в бюджеті на 2020 рік сума, закладена на виплату заробітної плату працівникам апарату судів, складає всього 570 мільйонів гривень, що в 10 разів менше минулорічної.
На Луганщині Служба безпеки України блокувала діяльність організованого угруповання, учасники якого викрадали гроші з банківських рахунків громадян, що мешкають у районі проведення операції Об’єднаних сил. Співробітники підрозділу кібербезпеки СБУ встановили, що двоє мешканців Сєвєродонецька незаконно отримували персональні дані мешканців регіону та доступ до їх банківських карток і системи веб-банкінгу.
За результатами судового розгляду суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги та залишив в силі запобіжний захід у вигляді застосування домашнього арешту.
За клопотанням Офісу Генерального прокурора Печерський районний суд 4 березня 2020 року обрав запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою для екс-голови СБУ Олександра Якименка та колишнього командуючого Внутрішніми військами Станіслава Шуляка. Їх підозрюють у причетності до організації вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти мітингувальників у лютому 2014 року.
Генпрокурор Руслан Рябошапка перед голосуванням постанови про висловлення йому недовіри заявив, що залишився незалежним генпрокурором. Про це він зазначив з трибуни парламенту, пише Резонанс 5 березня із посиланням на ЗМІ.
Всі промови Р.Рябошапки і його заступника В.Чумака про нечувані ніколи успіхи в «реформуванні», в т.ч. і присутності іноземних функціонерів, звучать дуже пафосно, але насправді є неправдою і окозамилюванням! Та і статистика річ «вперта»!
Найпоширенішими видами покарання є громадські роботи, рідше – штраф і позбавлення волі.
За 2018 та 2019 р. більшість вироків ухвалені на підставі угоди про визнання винуватості, оскільки обвинувачений визнав свою вину. Проаналізувавши вироки суду, доводиться констатувати, про формальний підхід розгляду таких справ, без дослідження всіх фактичних обставин справи, оскільки суддям для винесення рішення достатньо доведення факту неподання, несвоєчасного подання декларації або подання недостовірних відомостей у декларації.
За попередньою версією слідства, раніше судимий за торгівлю зброєю священник намагався налагодити механізм нелегального збуту військових засобів ураження. Встановлено, що протягом 2015-2018 років він неодноразово виїжджав до зони АТО\ООС із проповідницькою місією. Із відряджень сановник повертався із небезпечними трофеями, які збував серед своїх знайомих. Аби уникнути викриття після отримання оплати зловмисник залишав закладки зі зброєю у підвалах багатоповерхівок та промислових районах Рівного.
2 березня 2020 року в.о. голови одного з районних судів Львівської області, викритому «на гарячому», повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України («Одержання неправомірної вигоди). Документ підписав Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.