Олександра Примаченко, Ракурс Поза всяким сумнівом, новий Верховний суд поповниться тими, хто «складав присягу» в Адміністрації президента
Добропорядочность многих претендентов на должности в новом Верховном суде Украины вызывает сомнения у властей США.
Мабуть всі пам’ятають справу у Європейському суді «Бочан проти України», де ЄСПЛ назвав «грубим свавіллям» та «відмовою у правосудді» обґрунтування Верховним Судом України власного рішення від 14 березня 2008 року, яким було спотворено зміст рішення ЄСПЛ 2007 року у першій справі громадянки Марії Бочан проти України (Bochan v. Ukraine), що в кінцевому випадку призвело «до руйнування намагань заявниці домогтися розгляду у рамках передбаченої національним законодавством процедури касаційного типу її майнових вимог на підставі рішення Суду у попередній справі».
В новинах останніх днів набув розголосу черговий скандал: екс-заступник Міністра юстиції України Павло Мороз самостійно розглядав скаргу на самого себе, що є конфліктом інтересів.
Концентрація уваги на звітах в соціальних мережах про судові тяжби вже екс-кандидата у Верховний Суд, судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Романа Брегея проти ВККС та його заяв стосовно неправомірності дій суддів ВАСУ, дещо відволікло від інших, не менш цікавих справ, які нещодавно розглядав Вищий адміністративний суд України щодо Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Створення окремого антикорупційного суду не стане панацеєю для боротьби з корупцією. Окрім цього, це взагалі нетипово не лише для Європи, а й для світової практики. Можна на пальцях однієї руки (і то буде забагато) перерахувати країни, де практикується створення такого суду. Не може бути замкнутого циклу, коли у правоохоронного органу є свій суд, який перетворюється на звичайнісінький інструмент реалізації потрібних «планів». Такий собі філіал, а не місце, де вершиться правосуддя.
Председатель Окружного административного суда Киева Павел Вовк по собственной инициативе прекращает участие в конкурсе в новый Верховный Суд.
За результатами співбесід та пленарних засідань, що провела Вища кваліфікаційна комісія суддів України до 7 липня 2017 року включно, 51 кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Верховному Суді. Це становить 36,4 % висновків ГРД, – повідомляє Резонанс з посиланням на сайт ВККСУ.
Юридична спільнота неодноразово звертала увагу на подвійні стандарти у діяльності Громадської ради доброчесності при ВККС. Відносно одних кандидатів на посаду судді Верховного Суду у ГРД виникають питання, а щодо інших – за таких саме обставин – вони відсутні. Означене стало підставою для звинувачень, що лунали на адресу ГРД як стосовно лобіювання «своїх» кандидатів, так й щодо відсутності єдиних критеріїв оцінки їх доброчесності.
Принцип невтручання у внутрішні справи — один з основних принципів сучасного міжнародного права. Цей принцип закріплений у пункті 7 статті 2 Статуту ООН. А такі заяви посла іншої держави можна розцінити як принцип невтручання? Звісно, ні. Незважаючи ні на що, конкурс до Верховного Суду в Україні є безпрецедентним за рівнем прозорості та відкритості. Кандидати щодо яких Громадська рада доброчесності прийняла негативний висновок, надають пояснення у прямому ефіру. І навіть якщо вето ГРД подолано, кандидат може отримати невеликі бали за доброчесність.
Олена Мельник, Резонанс Поки країна у захваті спостерігає за судовим реаліті-шоу «Повернути Шокіна», не менш захоплюючий детектив розгортається довкола Конституційного Суду України. За інформацією його прес-служби, з 4 червня 2017 року Віктор Кривенко приступив до виконання обов’язків голови КСУ. Утім, експерти називають інше прізвище судді – найстаршого за віком, який має усі шанси стати тимчасовим наступником Юрія Бауліна. Хоча відомо, що немає нічого тривалішого, ніж тимчасове. Пікантність ситуації полягає у тому, що головним захисником української Конституції може стати людина, ім’я якої пов’язують із одіозним Віктором Медведчуком.
Нещодавно «Судово-юридична газета» звернула увагу, що можливе зволікання у вирішенні організаційних питань після створення Громадської ради доброчесності при ВККС було пов’язане з чеканням на повернення члена ГРД Михайла Жернакова, які тривалий час перебував у закордонній подорожі. «Резонанс» вирішив проаналізувати, як часто член ГРД Михайло Жернаков останнім часом подорожує.