– Нас звинувачують, що ми хочемо відмінити люстрацію. Щоб усі зрозуміли, що ми НЕ збираємось відміняти люстрацію – ми пропонуємо її посилити. Нами напрацьовано законопроект про розширення норм Закону «Про очищення влади». Пропоную до переліку посад, які підпадають під люстрацію, додати: Президента України, всіх народних депутатів України, Голову Верховної Ради, членів уряду, генерального прокурора, голову СБУ, голів Антимонопольного комітету і фонду державного майна, голів державної фіскальної служби та митниці, секретаря РНБО, керівництво оборонних підприємств, які обіймали посади з 23 лютого 2014 по 19 травня 2019 років. Про це Президент України Володимир Зеленський заявив у відеозверненні до громадян 11 липня 2019 року, – передає Резонанс.
Відповідно до вимог Ради Європи люстрація повинна бути індивідуально і не можна люструвати всіх підряд. Вину кожної особи необхідно спершу довести. Натомість чинний Закон про люстрацію цього не забезпечує. І це те, на що посилається Венеційська комісія і що вона рекомендувала Україні змінити, – заявив у ефірі UA:Перший голова політичної ради партії «Відродження», представник України у Венеційській комісії в 2013-2017 роках Володимир Пилипенко.
Саме забезпечення прав та свобод людини і громадянина було свідомо порушено при застосуванні закону «По очищення влади», більш відомого як закон про люстрацію.
У генпрокурора Юрія Луценка перебуває на підписі перша підозра щодо судді Конституційного суду україни у справі “по суддям КСУ і їх допомозі в узурпації владі Януковичем”. Як передає Резонанс про це у соцмережі Facebook повідомила адвокат та екс-очільниця люстраційного департаменту мін‘юсту Тетяна Козаченко.
Ігор Юрченко, Пік, для Резонансу
Тема люстрації – знов у топах новин. Її витягнули із старої інформаційної шафи загони порохоботів, які свого часу її туди і заховали. «Очищення влади» було модним трендом на початку процесу входження у владу тих, хто лукаво обернув на свою користь результати Революції Гідності. Потім люстраційні новини якось вщухли і це зрозуміло: суспільство побачило, що під молот «революційної помсти» потрапляють часом не зовсім ті люди, які були «рєшалами» за влади Януковича. Більше того – багато хто з них навпаки знайшов себе у новій владній вертикалі. Сьогодні ж – нова хвиля люстраційної істерії, яка виникла через невдоволення прибічниками Порошенка деякими призначеннями Президента Зеленського, зокрема, щодо глави АП. Питання про те, кого люструвала сама влада Порошенка, а кого залишала «для співпраці», таким чином набуває неабиякої актуальності, адже досвід показав, що під люстраційними гаслами з державної служби методично вимивались професіонали. Свій сумній досвід має один із найбільш відомих «люстрованих» – колишній перший заступник Генпрокурора Микола Голомша. Нині правник і впливовий політик, лідер партії «Патріот» стверджує, що Закон про люстрацію застосовувався колишньої владою вибірково, а у деяких випадках – необґрунтовано і протиправно. Саме такою є історія звільнення самого колишнього першого заступника Генпрокурора, яку він погодився розказати у невідомих раніше деталях.
А. Богдан, може бути обмежений в зайнятті будь-якої посади, в тому числі і Глави АПУ, не тільки за фактом зайняття в 2010-2014 р.р. посади Урядового уповноваженого з антикорупційної політики, а й при наявності доказів вчинення ним особисто на займаній тоді посаді зазначених вище протиправних діянь.
Судді Конституційного суду України обрали новим головою суду Наталію Шапталу. Про це повідомляє Резонанс із посиланням на прес-службу КСУ.
14 травня 2019 року Конституційний суд України планує повернутись до питання люстрації.
Велика Палата, не зважаючи на те, що висновки ЄСПЛ стосувалися правил здійснення люстрації, вказала, що дані висновки ЄСПЛ не можуть бути застосовані, бо справи є суттєво відмінними, а саме – справи ЄСПЛ стосувалися комуністичних тоталітарних систем… Ще раз наголошуємо на тому, що Велика Палата відмовила в застосуванні висновків ЄСПЛ у справах Матиєк проти Польщі, Турек проти Словаччини, Адамсонс проти Латвії, бо обставини справи були іншими. Так, справа «Фернандес Мартінес проти Іспанії», яку Велика Палата вважала більш схожою з обставинами справи, стосувалася священика, який подав до Ватикану клопотання про звільнення від обов’язку целібату.
Не менше 122 позовів нині розгляда ЄСПЛ, – уточнив у коментарі Резонансу заступник прокурора Чернігівської області (2014 рік) Олег Підгайний. – Сума матеріальних збитків, на нашими підрахунками, сягає 1,5 – 2 млрд грн, і ці гроші після нашого виграшу у ЄСПЛ будуть обов’язково стягнуті з держави України. А хто це буде відшкодовувати – Петренко?! Козаченко?! Чи Єгорка?!
Починаючи з кінця 2014 – початку 2015 років у країні проведено масу конкурсів на зайняття різних посад починаючи від Директора НАБУ, Спеціального антикорупційного прокурора та їх підлеглих, керівництва і апарату ДБР, керівництва та апарату органів податкової та митної служб, інших органів влади і державного контролю, правоохоронних органів. У всіх випадках умови конкурсу передбачали неможливість брати в них участь тим, хто підпадає під дію Закону України «Про очищення влади», а отже, на тих, хто був «люстрований» автоматично поширюються ці обмеження. Таким чином потрібно зрозуміти, що стаття 161 Кримінального кодексу України і у цьому випадку може мати своє застосування. Утім, як я казав, не це головне. Головне те, що будь який громадянин, який попав під дію цього Закону, після визнання його порушених прав має право звернутися до суду, щоб визнати результати відповідного конкурсу (конкурсів) незаконними. Усе дуже просто – він не міг скористатися своїм правом брати участь у конкурсі, оскільки його документи навіть не розглядатимуться, бо ж він «люстрований».