Не в’язницею для контрабандистів, а боротьбою з корупцією, помноженою на зацікавленість від своєї роботи державних службовців, а також розумним визначенням податків та зборів цілком можливо значно знизити обсяги незаконних експортно-імпортних операцій.
Не зрозуміло чому взагалі керівника правоохоронного органу потрібно призначати саме Президенту України? По суті мова йдеться про колишню податкову міліцію (звісно із більш ширшими і глибшими повноваженнями), очільників якої в нашій історії ніколи спеціально не виокремлювали, на відміну від Генерального прокурора чи Голови Служби безпеки України, які мають дуже великі спеціальні повноваження. Ще більш цікавим повноваженням наділяє Главу держави пункт 8 частини восьмої статті 41 основного проекту, а саме Президент України має право дати доручення центральному органу виконавчої влади створити медичну комісію для перевірки стану здоров’я (!) Директора НБФБ і на підставі цього висновку керівника цього Нацбюро він може звільнити (!!!).
Має бути певна категорія спорів за якими судовий збір, на моє переконання, має бути мінімальним (якщо не символічним), або такі спори мають відбуватися взагалі без судового збору. Між тим є ще один аспект проблеми за який поки що мало говорять, але він достатньо актуальний. Це витрати сторони на правничу допомогу.
Обшук перетворився на рутину. Без нього у правоохоронних органів наче й день дарма пройшов. Утім скільки із тих 100 тис. обшуків проведено у ході розслідування вбивств, зґвалтувань, розбоїв, грабежів, квартирних крадіжок, шахрайств, військових злочинів, тероризму, а скільки у кримінальних провадженнях по господарським та посадовим злочинам? А після цього запитати: яку кількість кримінальних проваджень за 2015 – 2018 роки, де було проведено обшуки, згодом закрито за відсутністю події злочину чи ознак злочину, або досудове розслідування триває понад рік з моменту проведення обшуку? Результатів такого аналізу щось я не чув.
Чому законодавець не відніс судовий збір до числа загальнодержавних зборів, передбачених Податковим кодексом України? Мені можуть заперечити: мовляв то ж просто збір, а то – судовий збір. Утім, я також можу запитати – чому тоді у переліку місцевих зборів вказано, наприклад, «туристичний збір». Чим це визначення краще від визначення «судовий збір»? Якщо ж вдуматися, то ця проблема не є грою в слова. Питання ставиться про законність стягнення судового збору і навіть не сьогодні, а протягом принаймні часу дії Податкового кодексу України.
Наразі маю чудову звернутись цією публікацією безпосередньо до пана Тігіпка. Сергію Леонідовичу, досить вже ганьбитися! Вгамуйте нарешті своїх підлеглих колекторів!!!
Пропоную щоб не ламати чинний порядок, ввести норму про необхідність винесення постанови про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань чи постанови про відмову внесення таких даних. Причому дати право фізичній чи юридичній особі щодо якої винесено постанову про внесення даних до ЄРДР оскаржити цю постанову до суду за місцем знаходження органу, що її виніс.
Перед тим, як пред’явити до суду позовну заяву в інтересах певного органу виконавчої влади, чи в інтересах якоїсь районної, міської чи обласної ради прокуратура має у адміністративному суді довести, що даний орган (саме орган!!!) не виконує чи неналежно виконує, покладені на нього Конституцією та законами України повноваження. У нас же насправді виходить так, що прокуратура «користуючись глибоким внутрішнім переконанням» визначає, чи виконує певний орган свої повноваження неефективно чи не виконує їх взагалі. Натомість правом такого самостійного визначення їй не Конституція України, ні будь-який інший законодавчий акт не наділяв.
Ідея створення Вищого антикорупційного суду полягає у тому, що він сам собі буде ще й апеляційною інстанцією! Чи може члени апеляційної палати цього суду будуть знаходитися на Місяці та не будуть щоденно «пересікатися» з своїми колегами, що постановили обвинувальний вирок?