Україна входить до трійки "лідерів" із 47 країн Ради Європи за кількістю справ, програних у Європейському суді з прав людини через катування з боку правоохоронців. За часів незалежності Україна програла майже 300 справ у ЄСПЛ, із них понад сотню через те, що в нас такі факти навіть не розслідували.
Про це в програмі “Официальный разговор” на телеканалі “Дом” розповів Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту Офісу Генпрокурора у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів, передає Резонанс 7 грудня.
"Тобто суд не може встановити – були там катування чи ні, але вони точно встановили, що Україна не проводила розслідування. Цього достатньо, щоб присудити компенсацію", – пояснив він.
Індивідуальна виплата потерпілому може сягати приблизно 40-50 тисяч євро, і не було випадків, щоб держава не сплатила їх, - зауважив начальник Департаменту ОГП.
До слова, відповідний підрозділ було створено у Генпрокуратурі близько року тому. І за цей час підозр у незаконному застосуванні сили, пред'явлених правоохоронцям, і направлених до суду справ стало більше, ніж загалом за 2 попередніх роки, - повідомив керівник Департаменту.
Він також зазначив, що справи, які були програні в ЄСПЛ, залишаються на особливому контролі, Департамент забезпечує, щоб їх розслідували. "Як ми це робимо – беремо рішення Європейського суду (з прав людини – ред.), і суд каже: "Розслідування країни було неефективним, тому що – і по пунктах 1, 2, 3... Не звернули увагу на це, не допитали потерпілого, не провели експертизу і т .д." І ми беремо справу й пишемо, що конкретно мають зробити слідчі Державного бюро розслідувань", – пояснив Білоусов.
Наразі близько 70 таких справ перебувають на особливому контролі Ради Європи, які не розслідувалися за роки незалежності України.
"І наше завдання – зняти їх з контролю, показати, що Україна – цивілізована країна, і Україна має можливість притягти до відповідальності", – акцентував начальник Департаменту Офісу Генпрокурора у кримінальних провадженнях про катування.
Також він розповів про останній етап тестування прокурорів на місцевому рівні, що нині триває. “Усі працівники Генпрокуратури пройшли кілька етапів відбору. Спочатку це були два етапи, пов’язані з тестуванням на знання законодавства. Прокурори повинні були підготуватися за шістьма тисячами запитань. Ніхто до цього з працівників правоохоронних органів, включаючи суддів, не повинен був вивчати таку кількість питань”, – зауважив Бєлоусов.
Перевірка знань проходила під наглядом громадських і міжнародних організацій, під відеоспостереженням, і ніхто з учасників не повинен був знати, за яким комп’ютером буде сидіти.
“Другий етап – на загальні здібності, грубо кажучи, на інтелект. Теж дуже складний тест. Потім співбесіда. У комісії були представники міжнародних організацій, правозахисних, керівництва прокуратури. На кожного кандидата збиралася вся інформація, починаючи від кількості автомобілів і закінчуючи перетином кордону – коли, куди, з ким”, – уточнив начальник Департаменту.
Бєлоусов наголосив, що в Генеральній прокуратурі не пройшли відбір близько 30% працівників. Потім проходили тестування та співбесіди в обласних прокуратурах. Зараз іспити на профпридатність складають на найнижчому рівні – в місцевих прокуратурах. До кінця року вони повинні завершити – і реформа закінчується.
Крім того, він зазначив, що цьогоріч уперше в Генпрокуратурі провели стратегічне планування. З нових напрямів – створення Департаменту з кримінальних проваджень про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів. І друге – захист бізнесу від неправомірних дій правоохоронними органами.
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram