Професійні «громадські активісти», які заробляють на облизуванні та оспівуванні директора НАБУ Ситника, накинулись на народного депутата України Ігоря Луценка за те, що він звернув увагу на очевидну річ – підозра, яка була оголошена спільними зусиллями НАБУ та САП одеському міському голові Труханова, взагалі не містить ознак якогось складу злочину. Бо (вдуматись тільки!) Труханову інкримінується рішення про придбання за завищеною ціною об’єкту нерухомості коштом місцевого бюджету, яке прийняла сесія Одеської міської ради.
Ігор докладно розписав, у чому саме Ситник з Холодницьким «підозрюють» Труханова:
Зрозуміло, що ніякої судової перспективи справа Труханова не має, вона буде згодом закрита або Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, або судом, який винесе неминучий виправдовувальний вирок. А причина несамовитого волання «громадських активістів», які співають дифірамби Ситнику й обвинувачують слідчого суддю Вишняка в тому, що він не арештував Труханова, полягає в тому, що подібні нікчемні підозри безкоштовно не оголошуються.
Як подейкують лихі язики, справа Труханова була продана САП ще в листопаді 2017 року, переговори про продаж велись з заступником Холодницького Володимиром Кривенком. Але Ситник тривалий час пручався й наполягав на продовженні розслідування. Одначе, як брешуть усе ті ж лихі язики, його переконав Борис Індиченко, який співпрацював з Олександром Ангертом (одеситам не треба розповідати, хто такий «Саша Ангел» і яке відношення до нього має Геннадій Труханов) ще за часи роботи в Одеському обласному Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, а нині очолює «розвідку» НАБУ й уславився провокаціями проти українських високопосадовців.
Саме завершення переговорів з Ситником і очікував Труханов, перебуваючи за кордоном півтора місяці. В Україну він повернувся за два дні по тому, як НАБУ передало в Одеську міську раду текст майбутньої підозри – з тим, щоби юристи Труханова переконались у її нікчемності.
Єдине питання, яке досі вкрите таємницею – це сума, яку взяв Ситник. У САП зайшло, начебто, 3 млн. доларів, а ось чи отримав директор НАБУ частину цієї суми, чи йому платилось додатково – наші джерела до пуття не знають. Відомо лише, що детективи НАБУ страшенно обурені продажем справи Труханова – не тим, звісно, що вона розвалена, а тим, що їм не перепало з того жодної копійки.
До речі, що стосується «активіста» Мазура, який сокирою порубав автівки біля Солом’янського райсуду Києва «на знак протесту» проти того, що суддя Максим Вишняк не арештував Труханова. Мазур, дійсно, є активістом – він відомий в Одесі прихильник «Блоку Петра Порошенка». Тож не дивно, що адвокатів йому оплатив народний депутат від БПП Олексій Гончаренко – близький друг народного депутата від БПП Дмитра Голубова, який взяв на поруки Труханова.
Мета акції є зрозумілою – відволікти увагу від обставин продажу НАБУ та САП справи Труханова. А з тим, щоби випадково не постраждали ті судді, які обслуговують НАБУ, погром був вчинений не біля приміщення суду по Вознесенському узвозу, де працює суддя Вишняк, а біля приміщення суду по вулиці Шутова, де працюють судді, які не мали жодного відношення до справи Труханова.
