Олексій Баганець - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

13 декабрь 2019, Пятница, 02:15

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Метка: Олексій Баганець

11 декабря 2019

Так чи розуміє новий Генеральний прокурор першочергові завдання органів прокуратури в нинішніх умовах?!<br />
Схиляюсь до того, що ні, не розуміє, бо якби було навпаки, то свою діяльність не розпочав би із руйнування органів прокуратури шляхом так званої переатестації прокурорів. Ну про яку нову «реформу» в органах прокуратури можна говорити, якщо ні разу не аналізувавши стан злочинності в державі, не володіючи будь-якими даними про тенденції в структурі злочинності, а тим більше — про проблеми в розслідуванні тих чи інших злочинів, в тому числі і їх розкритті «по гарячих слідах», чи доказуванні вини, невідомо з якого «переляку», вибачте за такий вислів, Р.Рябошапка створює в структурі Генеральної прокуратури цілий «Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів, щодо застосування катування чи іншого жорстокого поводження»? Дійсно, це є актуальним питанням в сфері нинішньої боротьби із злочинністю, але, хіба потрібно створювати цілий Департамент, тим більше, в умовах масового скорочення прокурорів в центральному апараті ГПУ?! Ну посудіть самі: по цій категорії злочинів в 2018 році проводилось досудове розслідування в 1 109 провадженнях, із яких в тому ж році було зареєстровано лише 639 (в порівнянні із загальною кількістю всіх зареєстрованих категорій злочинів – більше 1 млн.), а головне, що до суду направлено лише 37 (!) обвинувальних актів відносно 58 осіб (!), при закритих, ви тільки вдумайтеся, 787 провадженнях!!! Якщо говорити конкретно про катування, то таких злочинів у минулому році розслідувалося всього 27 (!), 15 з яких перейшло з минулого 2017 року, а до суду направлено, ви не повірите, всього 4 обвинувальних акти!!!! Хіба це не свідчення професійної некомпетентності нового керівництва ГПУ, яке не здатне аналізувати і приймати адекватні рішення? Що ж тоді, в такому випадку, робити із проблемою розкриття і розслідування тих же квартирних крадіжок, яких було вчинено в минулому році набагато більше – 20 222, за що лише у 4 597 випадках конкретним особам повідомлено про підозру, а до суду направлено ще менше – 4 307 обвинувальних актів, що складає всього 2,3 % ?!<br />
Тому, радив би новому Генеральному прокурору більше працювати із статистикою про стан злочинності в державі, а не розповідати нісенітниці на предмет ледь не відмови від фактичного складання статистичних звітів. А як ще можна його зрозуміти, коли він договорився до того, що планує не враховувати при оцінці діяльності прокурорів кількість кримінальних проваджень, направлених ними до суду, а може навіть і кількість вироків суду по обвинувальних актах, які підтримав у суді той чи інший державний обвинувач? Якщо так підходити до визначення критеріїв успішності чи навпаки – недоліків у роботі прокурорів, то з таким Генеральним прокурором можна відмовитись і від оцінки роботи прокурора по кількості незаконних затримань та притягнення завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності, а також інших грубих порушень прав і свобод громадян.<br />
І це в той час, коли в державі існує цілий ряд проблем, які потрібно вирішувати лише прокурорам на чолі із Генеральним прокурором і суспільству байдуже, що ні останній, ні його заступники на сьогодні не є фахівцями в цій галузі. Це людей не цікавить, рано чи пізно вони будуть вимагати результати роботи прокуратури та виконання лише їй притаманних функцій і повноважень.<br />
А тепер по суті однієї із таких непривабливих ситуацій в діяльності органів досудового розслідування та процесуального керівництва, яка суттєво впливає як на розкриття та розслідування злочинів, так і на стан дотримання конституційних прав і свобод громадян, на що потрібно негайно звернути увагу Генеральному прокурору. В зв’язку з цим, у мене закономірно виникає запитання до нових, як вони себе позиціонують, «доброчесних» нинішніх очільників майже «реформованої» в котрий раз Генеральної прокуратури і частини призначених вже ними таких же «бездоганних» прокурорів: скільки всього за ці останні 5-ть років було повернуто судами обвинувальних актів, скільки із них були повторно направлені до суду без відновлення досудового розслідування, у скількох після повернення із судів було відновлене досудове розслідування і виконувались процесуальні дії та чим воно закінчилося: скільки із них знову були направлені обвинувальні акти до судів, скільки із цієї категорії справ до цього часу залишилося в провадженні, в т.ч. без прийняття рішення про закінчення, скільки із них закрито і на яких підставах, скільки обвинувальних актів, після повернення із судів, взагалі не було обліковано і залишилися в дійсності прихованими, в т.ч. як для того, щоб допомогти підозрюваним уникнути кримінальної відповідальності та покарання, так із мотивів приховати свої недоліки в роботі?!<br />
З цією метою, мені вдалося одержати із Генеральної прокуратури необхідні статистичні дані (хоч і не повні), з яких вбачається, що за 4 минулих роки і 9 місяців поточного року прокурорам із судів було повернуто 8 720 обвинувальних актів, в той же час як за даними Державної судової адміністрації тільки за 4 роки, навіть без 9 місяців 2019 року, ця кількість становила – 15 292!!! Ви усвідомлюєте цю різницю ?!<br />
Якщо загальна цифра повернутих судами обвинувальних актів за цей період у когось може викликати сумніви, можу ще дещо уточнити: за даними ГПУ кількість повернутих судами в 2015 році обвинувальних актів складає 2 274, а за даними судової адміністрації – 5 819; в 2016 році за даними ГПУ – 2 464 обвинувальних актів, а судова адміністрація вказує 4 220; в 2017 році за даними ГПУ – 1 556 обвинувальних актів, а за даними судової адміністрації – 3 061; в 2018 році за даними ГПУ – 1 370 обвинувальних актів, а за даними судової адміністрації – 2 192!!!<br />
Тобто, як не крути, а за даними судової адміністрації таких обвинувальних актів судами повернуто прокурорам значно більше, ніж це значиться в статистичних звітах Генеральної прокуратури, що може свідчити і про навмисне приховування органами прокуратури своїх суттєвих недоліків, а може навіть і зловживань. У всякому випадку, цього достатньо, щоб більш глибше вивчити це питання, бо воно може допомогти не тільки одержати інформацію про загальний стан дотримання прав і свобод громадян на стадії досудового розслідування, а і визначитися із відповідністю конкретних прокурорів та їх керівників займаним посадам та рівнем їх професійної підготовки. Використання саме таких даних під час переатестації прокурорів буде свідченням об’єктивності рішень тих же конкурсних комісій, взамін розгляду тих же анонімок чи повідомлень НАБУ, або, тим більше, втручання у приватне життя їх родичів чи близьких.<br />
Або, хіба не є показником низької ефективності і якості досудового розслідування та процесуального керівництва статистичні дані, нехай і, скоріш всього, занижені, про результати розгляду повернутих судами, протягом 2015-2019 років, прокурорам обвинувальних актів, якщо до суду були повторно направлені (за даними судової адміністрації), без проведення досудового розслідування, лише 2 534 обвинувальних акти та після проведення додаткового досудового розслідування – 4 358 обвинувальних актів, тобто, всього 6 892 із загальної кількості повернутих судами (15 292). Але і ця розбіжність є більш значною, бо невідомо про кількість обвинувальних актів, повернутих судами в попередні роки (2012-2014), які залишилися в залишку на початок 2015 року.<br />
Звертає на себе увагу і та обставина, що 219 кримінальних проваджень, із числа повернутих протягом останніх 5-ти років судами обвинувальних актів, були в подальшому закриті слідчими і прокурорами, в тому числі, за відсутністю події і складу злочину – 120, 52 підозрюваних у цих справах звільнені від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, до 8 підозрюваних застосовані примусові заходи медичного характеру, 618 проваджень було зупинено і їх судова перспектива також невідома (хоча, треба мати на увазі, що у них конкретним особам повідомлялося про підозру і застосовувалися інші заходи процесуального примусу)! Ви тільки вдумайтеся, навіть виходячи із цих явно занижених, на мою думку, статистичних даних, можна встановити: скільки за цей час до суду було направлено прокурорами обвинувальних актів без достатніх на це підстав ?! Якщо більш детально перевірити ці показники по результатах роботи всіх органів досудового розслідування за ці 5-ть років, то ситуація із станом дотримання прав і свобод громадян буде ще гірша, тому їх аналіз та висновки можуть бути дуже корисними для оцінки саме професійної діяльності прокурорів всіх рівнів по здійсненню покладених на них повноважень, визначених в Конституції України, Законі України «Про прокуратуру» і КПК України, особливо в День прав людини!!!<br />
Окрім того, були б цікавими і результати розслідування тих проваджень із числа повернутих за цей час обвинувальних актів, які залишилися в провадженні органів досудового розслідування. Повірте, там також виявиться дуже багато невідомого, що потребує перевірки і оцінки. Але, ще раз говорю, це вже буде об’єктивне дослідження професійних якостей прокурорів, на підставі чого можна буде пред’являти до них конкретні обґрунтовані претензії, чого ніколи не замінить перевірка їх знань біології чи хімії, або, тим більше, про бажані розміри для жінок і т.д.<br />
Тому, ще раз всіх із Міжнародним Днем прав людини!

294 0

26 ноября 2019

З якого «переляку» і на якій підставі в складі конкурсних комісій ГПУ повинні перебувати, так звані, представники від міжнародних неурядових організацій, проектів міжнародної — технічної допомоги та тим більше дипломатичних місій? Кого вони в дійсності представляють і в чиїх інтересах діють?

0

22 ноября 2019

Чи зможе нинішній очільник ГПУ стати найуспішнішим Генеральним прокурором, якщо так зване «очищення» прокуратури відбувається із грубим порушенням прав людини і громадянина?! Над цим питанням <a href=»http://www.baganets.com/blogs-baganets/chi-zmozhe-nin-shn-i-och-lnik-generalno-.html?fbclid=IwAR3k4hRX9wSgOK07xYxUWJWcLxG2vDssFThKsCiJ0WMyYn_bL_gV9HVqFn4″ data-mce-href=»http://www.baganets.com/blogs-baganets/chi-zmozhe-nin-shn-i-och-lnik-generalno-.html?fbclid=IwAR3k4hRX9wSgOK07xYxUWJWcLxG2vDssFThKsCiJ0WMyYn_bL_gV9HVqFn4″>розмірковує у своєму блозі адвокат</a>, правозахисник та колишній заступник Генпрокурора України Олексій Баганець.Про це пише <strong>Резонанс</strong> 22 листопада 2019 року.- Чим далі я слухаю виступи Руслана Георгійовича, то ще більше переконуюся (і не тільки, до речі, я), що і він випадкова людина на цій високій посаді. Ну хіба міг професійний Генеральний прокурор заявити про те, що ні поліція, ні ДБР, а саме прокурори відповідають у нашій державі за стан справ у боротьбі зі злочинністю?! Звичайно, що ні. В черговий раз заявляю, у мене немає будь-яких намірів образити його. Навпаки, я бажаю йому успіхів, нехай вивчає уважно всі зауваження і претензії до його діяльності, робить відповідні висновки і може йому поталанить переконати скептиків з приводу помилковості його призначення на дану посаду. Але ,вибачте, поки що я таких зусиль з його боку не бачу. Візьміть хоча б <a href=»https://lb.ua/news/2019/11/05/441431_ruslan_ryaboshapka_suspilstvo.html» data-mce-href=»https://lb.ua/news/2019/11/05/441431_ruslan_ryaboshapka_suspilstvo.html»>його останні «одкровення» інтернет-газеті «Лівий берег</a>», де він наговорив такого, що ще раз переконує мене в тому, що не можна ні в якому разі призначати на таку посаду не професійних прокурорів, а тим більше, висуванців чи політичних партій, тим більше – провладних, особистих друзів, партнерів по бізнесу чи кумів діючих на той час президентів України, — зазначив Баганець. — Ну хіба може Генеральний прокурор, нехай і новопризначений, голосно заявляти про те, що, начебто, у багатьох прокурорів є свої «наставники» (а хіба це погано із точки зору підвищення їх професійної майстерності), чи навіть «власники» і «куратори», які їх спрямовують (правда, не уточнив куди саме) і навіть утримують? А головне, що, за його ж твердженням, саме ці міфічні «особи» і критикують «реформу» прокуратури, яку запустив нинішній Президент. Такі заяви я особисто сприймаю як маячню, як якусь хворобливу уяву людини, яка взагалі не орієнтується в тому середовищі, куди вона випадково потрапила.»Слідуючим припущенням, а може навіть і відвертою фантазією нового Генпрокурора», за словами заслуженого юриста України, «є його теза про те, що частина прокурорів не погодилася на умови такої переатестації із-за боязні проходити перевірку на доброчесність. Якби це заявив хтось із «грантоїдів», наприклад, член, так званого, Центру протидії корупції, діяльність якого щедро фінансується із-за кордону, можна було б не звертати на це уваги. Але, таке, вибачте, «ляпнув» сам Генеральний прокурор, який вже в іншому інтерв’ю навпаки наполягав на дотриманні саме Конституції України, норми якої є прямої дії і що саме ними потрібно керуватися, а не діючим законом, якщо вони протирічить Основному Закону держави».- Визнаю, що я теж є прихильником розширення владних повноважень Генерального прокурора і керівників обласних (регіональних) прокуратур, виходячи, перш за все, із мотивів оперативного прийняття ними кадрових рішень. Але, те, що відбувається і буде в найближчому майбутньому відбуватися із, так званою, атестацією працюючих прокурорів, я категорично проти. В тому числі, я не підтримую норми Положення, затвердженого Наказом нового Генерального прокурора, про те, що вирішення питання про проходження атестації прокурорів буде контролювати комісія в складі 6-осіб, троє із яких не є прокурорами і тому незрозуміло, завдяки яким своїм знанням, професійному або життєвому досвіду вони можуть правильно визначити того, хто успішно пройшов атестацію на предмет придатності для подальшої роботи в прокуратурі, а хто ні. Не пояснив він журналістам і як вийти із ситуації, коли під час такого голосування половина членів комісії буде «за», а половина — «проти». Незрозуміло, також, на підставі яких критеріїв він (чи хтось інший) підбирав цих сторонніх членів комісії, тобто не із середовища прокурорів. І це при тому, що раніше, після створення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, та ж Венеціанська комісія висловлювала невдоволення таким підходам, вимагаючи, щоб в таких комісіях більшість складали саме прокурори, що є гарантією незалежності прокуратури. Саме визначення нинішнім Генеральним прокурором необхідних якостей у таких непрофесійних членів конкурсної комісії прозвучало теж не переконливо, бо він назвав лише компетентність та відсутність сумнівів щодо доброчесності. З приводу першої оцінки, то вона повністю вигадана (пропоную перевірити таких членів комісії), а другу він визначив, виходячи із мінімуму «публічної критики», — пише Баганець.На його думку, «не зовсім зрозуміло для багатьох експертів, також, із яких саме джерел своєї діяльності НАБУ буде надавати такій комісії інформацію негативного характеру відносно прокурорів, які будуть проходити співбесіду, враховуючи, що дослідчі перевірки органами досудового розслідування тепер не проводяться, а матеріали оперативно-розшукових справ і кримінальних проваджень не підлягають розголошенню. М’яко кажучи, мені здалося, що Генеральний прокурор обманув журналістів і в тому, що він, начебто, завчасно визначав прохідний бал за результатами тестування на загальні здібності (93), хоча всім відомо, що в Положенні бал за проходження цього другого етапу атестації заздалегідь не встановлювався. Не був щирим Руслан Георгійович і коли пояснював процедуру виконання прокурором на засіданні комісій практичних завдань, бо не уточнив, хто ці завдання розробляв, чи будуть вони стосуватися виконання прокурором саме конституційних своїх повноважень, чи знову будуть з’ясовувати у прокурорів про те, скільки білка міститься в 100 грамах яловичини. Не зміг він пояснити журналістам і з приводу відсутності загального балу за результатами проходження прокурорами всіх етапів атестації. Більше того, Генеральний прокурор намагався переконати журналістів, що закон (щодо реформи прокуратури ), який серед невідкладних рекомендував прийняти Президент України, є чинним, доки Конституційним судом він не визнаний неконституційним (тут він протирічив сам собі, бо, пояснюючи, наприклад, розбіжності Конституції і законів України, що регламентують порядок зняття недоторканості із народних депутатів, він стверджував зворотнє). До речі, він свідомо також ухилявся від пояснень неконституційності не тільки самого закону щодо «реформування» прокуратури, а і його власних Наказу та Положення про порядок проходження атестації».Також Баганець ще раз акцентував, що <a href=»http://resonance.ua/chi-zilie-r-ryaboshapka-spravi-po-maydan/» data-mce-href=»http://resonance.ua/chi-zilie-r-ryaboshapka-spravi-po-maydan/»>намагання очорнити Сергія Горбатюка також «не додало йому авторитету» новому очільнику ГПУ</a>.- Ну хіба не є очевидним наміром раз і на завжди «похоронити» ці справи, висунуті останнім — пропозиції очолити, так званий, «департамент», по здійсненню процесуального керівництва у провадженнях, пов’язаних із подіями 2013-2014 років (ви тільки зверніть увагу, як його вже називає сам Р.Рябошапка), адвокату родин загиблих Євгенії Закревській? Хіба не повинен був знати Генеральний прокурор вимоги статті 77 КПК України, у відповідності до якої прокурор (нехай і тільки, що призначений) не має права брати участь у кримінальних провадженнях, в яких він брав участь як захисник чи представник? Тому і не розумію, які могли бути з нею з цього приводу переговори і домовленості, тим більше, що у Р.Рябошапки і не повинно було бути гарантій і того, що вона зможе пройти конкурсний відбір (якщо ця, процедура звичайно, не придумана лише для професійних прокурорів), — відмітив заслужений юрист України. — Неоднозначним, як для Генерального прокурора, нехай і зовсім непрофесійного, є його твердження, про те, що, начебто, потерпілих родичів вбитих і поранених у справах Майдану мало цікавлять справи, умовно кажучи, «водоканалу і Саші Януковича, і скільки він на цьому заробив». Хіба мав право таке говорити Генеральний прокурор, коли у таких провадженнях мова йде про сотні мільйонів і навіть мільярдів викрадених у держави, а відповідно і у цих громадян, коштів та майна і по яких до цього часу не закінчені розслідування? Тому йому треба з’ясувати причини цього становища і вчинити необхідні заходи до їх закінчення у відповідності до вимог Закону.<a href=»http://resonance.ua/chi-zilie-r-ryaboshapka-spravi-po-maydan/» data-mce-href=»http://resonance.ua/chi-zilie-r-ryaboshapka-spravi-po-maydan/»>ЧИ «ЗІЛЬЄ» Р. РЯБОШАПКА СПРАВИ ПО МАЙДАНУ?</a>»Але, шановні друзі, і це ще не всі «перли» від нового Генерального прокурора. Я вже писав, що він має намір у своїй діяльності «перевершити» Ю.Луценка. Так ось, ознайомившись із його подальшими відповідями на запитання журналістів, в т.ч. і відверто провокаційні, на які він повівся, можна зробити висновок, що йому це беззаперечно вдасться. Ну, наприклад, він заявив, що критеріями його успішності на цій посаді буде «суспільна довіра», яку можна покращити, в тому числі (ви тільки послухайте) гучними «посадками», яких, начебто, вимагає суспільство, «яке хоче крові»!!!  При цьому, зверніть увагу, що ні до цього моменту, ні пізніше, він навіть словом не обмовився про стан дотримання прав і свобод громадян, про незаконно затриманих і незаконно притягнутих осіб до кримінальної відповідальності, ні про виправданих судом і т.д., чим, в першу чергу, повинен перейматися Генеральний прокурор!!! Але, повірте, це і не дивно, бо вже через кілька днів після цього інтерв’ю працівниками СБУ за дорученням тієї ж ГПУ з грубим порушенням прав людини був затриманий голова правління «Укрексімбанку» за підозрою у вчиненні злочинів у 2013-2014 роках!Зовсім не професійно відповів Р.Рябошапка і з приводу, так званої, «незалежності» слідчих і прокурорів — процесуальних керівників, бо, по-перше, у Генерального прокурора і його заступників є деякі наглядові повноваження, наприклад, вивчити справу на предмет, чи ефективно вона розслідується і в разі підтвердження негативного висновку – змінити підслідність. Якщо ж для наведення належного порядку під час досудового розслідування та здійснення процесуального керівництва потрібно розширити наглядові повноваження вищестоящих прокурорів за досудовим розслідуванням (а це, дійсно, давно вже потрібно було зробити), тоді чому не було такого законопроекту за його ініціативою серед невідкладних, які вносив Президент на розгляд нової Верховної Ради?! Але, цього зроблено не було.Тому, треба цьому фактичному дуалізму «окозамилюванню» покласти край, бо коли вигідно, то у вищестоящих прокурорів є достатні підстави для впливу на прийняття слідчими і прокурорами процесуальних рішень, а якщо не вигідно, то всі посилаються на відсутність таких повноважень. Зокрема, це підтвердив і сам Руслан Георгійович, який повідомив, що його заступник Чумак Віктор Васильович має знайти достатньо доказів «хто був винуватий в Іловайській трагедії і яка міра вини кожного в тому, що сталося». Хоч я особисто в цьому дуже сумніваюся, так як в останнього, для цього немає ні необхідного освіту, ні відповідних знань. А далі і сам Генпрокурор, на відміну від відмови коментування справи Майдану, дуже охотно давав оцінки і навіть говорив про наявність судової перспективи по тій же справі за підозрою С. Пашинського, навіть назвав її «достатньо очевидною». Разом з тим, Генеральний прокурор чомусь не пояснив журналістам, а коли, хто саме і на яких підставах скасував винесену раніше постанову про закриття цього кримінального провадження, бо у відповідності до ст.284 КПК України справа підлягає закриттю, якщо є не скасована постанова слідчого чи прокурора про її закриття щодо того самого діяння. Та і строки для скасування даної постанови тим же прокурором і слідчим суддею також, начебто, вже закінчилася. Але, і це ще не все, бо Генпрокурор так і не пояснив, чому все — таки клопотання про обрання міри запобіжного заходу відносно цього підозрюваного розглядав Шевченківський районний суд м. Києва, якому вона була не підсудна. Не все добре в даній справі складається із кваліфікацією правопорушення, але і його Генпрокурор відмовився коментувати, хоча нічого протиправного він не сказав би. І це, друзі, при тому, що до цього стверджував про неправильність кваліфікації дій того втікача В. Януковича щодо створення злочинної організації чи відсутності достатніх доказів у справах Майдану, які складалися із 14,5 тис. томів!Ось чому я завжди не радив попередньому Генеральному прокурору виходити до преси і «розумнічати» по вузько професійних питаннях досудового розслідування або процесуального керівництва, особливо, якщо це було пов’язано із збиранням і оцінкою доказів, в чому той був, м’яко кажучи, не компетентним. Теж саме стосується і нинішнього Генерального прокурора. Ну хіба міг професійний прокурор заявити Соні Кошкіній і її колезі про те, що якщо у справі винесена комусь підозра, то обвинувальний акт повинен бути направлений до суду, хоча він і не виключає, що і досудове слідство може помилятися і що не всі провадження можуть закінчуватися обвинувальними вироками? Тобто, виникає закономірне питання, а для чого потрібні в таких випадках вищестоящі прокуратури, в тому числі і він сам, щоб не допустити таких випадків порушення прав людини?!Не був переконливим Р.Рябошапка і при дачі відповіді про порушення ним вимог закону при призначенні своїх заступників Каська і Чумака, які спочатку без будь-якого конкурсу були ним призначені на посаду рядових прокурорів центрального апарату ГПУ, а вже через деякий час — одразу і заступниками Генерального прокурора. Невдалими з цього приводу були його посилання на своїх попередників, які теж, начебто, призначали своїх заступників без конкурсу. Він мабуть забув або скоріше не знав, що у відповідності до вимог Закону «Про прокуратуру» на адміністративні посади, в тому числі і заступників Генерального прокурора, необхідне було погодження Ради прокурорів діяльність якої була зупинена при цьому.Повною нісенітницею можна назвати і заяви діючого Генерального прокурора про необхідність скоротити прокурорів у зв’язку з тим, що, начебто, в Україні їх найбільша кількість серед країн Ради Європи на 100 000 населення. Якби це був національно свідомий і переживаючий за захист своїх громадян як від злочинних посягань, так і свавілля правоохоронців Генпрокурор, то він би для цього рівняв зовсім інші показники, в першу чергу, з рівень розкриття злочинів, особливо тих, які посягають на особисті права людей, середнє навантаження зареєстрованих кримінальних правопорушень на одного прокурора, чи рівнем злочинності в Україні, в порівнянні із країнами Європи. Але, така його поведінка мабуть і не дивна, бо в ЗМІ його називають відверто представником чи вихідцем із середовища «гранітоїдів», які діють в інтересах своїх роботодавців. Тому, новий Генеральний прокурор і не приховує своїх намірів, які аж ніяк не можна назвати національно орієнтованими, бо його головне завдання – витіснити через ці антиконституційні процедури переатестації більшість високопрофесійних прокурорів, на місце яких набрати осіб, які не мають не тільки спеціальної підготовки в Академії прокуратури, яку він ліквідував, а і будь-якого прокурорського досвіду а навіть і спеціальної підготовки в Академії прокуратури, що в цілому неминуче обернеться для нашої держави справжнім лихом, причому в недалекому майбутньому.Категорично не погоджуюся я і з не виправданою впевненістю нового Генерального прокурора в тому, що «вони» таким чином відредагували законодавство про «реформу» прокуратури, що не залишилося ніяких лазівок для поновлення звільнених в процесі, так званої переатестації прокурорів на своїх посадах. По-перше, це може свідчити лише про елементарну неграмотність і низький рівень підготовки Р.Рябошапки як юриста, бо визнання ним факту позбавлення прокурорів частини прав і гарантій передбачених Кодексом законів про працю у випадку так званої «переатестації» уже є грубим порушенням конституційних прав і свобод! По-друге, він повинен усвідомлювати той факт, що поновленим у таких випадках прокурорам потрібно буде виплачувати компенсацію із Державного бюджету, а потім в порядку зворотної вимоги відшкодовувати ці витрати за рахунок винних посадових осіб, в т.ч. і Генерального прокурора який видавав такі накази. А такий розвиток подій цілком вірогідний, нехай не зараз, але, в майбутньому – це стовідстсотково! Тим більше, що він і сам це чітко усвідомлює, бо роз’яснював журналістам цей порядок, правда, тільки в площині поновлення звільнених прокурорів, в порядку люстрації в 2014 році!Про які запобіжники поновленню звільнених в процесі переатестації прокурорів можна говорити, якщо саме посилання Р.Рябошапки на те, що на той час вже не буде ні Генеральної прокуратури, ні регіональної прокуратури, ні місцевої прокуратури, де вони раніше працювали, протирічить судовій практиці. Так, у відповідності до рішення суду, які вже навіть пройшли перевірку у Верховному суді, такі аргументи не прийняли. Найвищі судові інстанції України прийшли до висновку, якщо реформований орган, не дивлячись на зміну назви, зберіг свої попередні функції, незаконно звільнених працівників зобов’язані поновлювати!До цього всього хочу додати і іншу обставину, яка позитивно вплине на такі рішення судів про поновлення таких прокурорів на посадах. Зовсім недавно, на підтвердження моїх слів, <a href=»http://resonance.ua/do-chogo-mozhe-prizvesti-reforma-prokur/» data-mce-href=»http://resonance.ua/do-chogo-mozhe-prizvesti-reforma-prokur/»>на відповідному сайті, де була опублікована моя стаття з приводу шкідливих наслідків від такої «реформи» прокуратури за американські кошти, надійшло звернення представника Служби безпеки тієї міжнародної організації (ймовірно, іде мова про ІДЛО)</a>, яка повідомила про їхні підозри щодо грузина, який підписував від імені цієї організації згадані у попередній публікації угоди із новим Генеральним прокурором Р.Рябошапкою про надання технічної допомоги в проведенні, так званих, «реформ» органів прокуратури в Україні, в зв’язку з чим, заплановане проведення з цього приводу жорсткого внутрішнього розслідування, бо, дослівно, «офісні меблі для ГПУ і тести про коня за 7,5 млн. доларів США — то вже перебір». Так, що це буде додаткова підстава для визнання судом незаконними всіх наказів Генерального прокурора, пов’язаних, як з проведенням, так званої, «переатестації» прокурорів, так і з змістом питань в тестових завданнях та їх неправильними відповідями. Так, що з приводу даної підстави нас очікує ще продовження всієї цієї історії, пов’язаної із руйнацією прокуратури в нашій державі.<a href=»http://resonance.ua/do-chogo-mozhe-prizvesti-reforma-prokur/» data-mce-href=»http://resonance.ua/do-chogo-mozhe-prizvesti-reforma-prokur/»>ДО ЧОГО МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ РЕФОРМА ПРОКУРАТУРИ</a>Ну і насамкінець. Хіба не буде підтвердженням у суді позовних вимог про скасування незаконних наказів Генерального прокурора Р.Рябошапки про звільнення будь-якого прокурора на підставі неконституційного закону, на якому один із таких прокурорів написав так: «З наказом про звільнення ознайомився. Горіть у пеклі!»?! Я думаю, що це і є справжня оцінка незаконності проведення нинішнім Генпрокурором «реформ» в очолюваному ним відомстві», — Олексій Баганець.

214 0

6 ноября 2019

Чи дотримується нова влада своїх обіцянок по наведенню правопорядку в державі, в тому числі і в частині боротьби із контрабандою, перевезення великогабаритним автотранспортом вантажів у відповідності до затверджених нормативів максимальної ваги?!

791 0

29 октября 2019

Сьогодні отримав відповідь із Офісу Президента України на свій відкритий лист від 11.10.2019 року на ім’я Володимира Олександровича Зеленського, в якому заступник начальника відділу підрозділу розгляду звернень громадян повідомив про те, що моє звернення передано до інформаційно-аналітичного відділу для вивчення і використання в роботі, а копію направлено, Ви не повірите, в Генеральну прокуратуру. Тобто, фактично, Президент України з моїм листом так і не був ознайомлений, його оточення мабуть не вважало це за потрібне, виходячи з того, що «не царскоє ето дєло» читати звернення своїх виборців.

0

10 октября 2019

Нинішня ситуація в прокуратурі з намаганням її нового керівника повністю звільнити під різними приводами практично всіх діючих прокурорів, незалежно від їх професійного досвіду та вміння працювати навіть у таких непростих умовах: в часи війни і економічної розрухи, розгулу злочинності, різних загроз національній безпеці нашої держави, матиме вкрай негативні наслідки, про що я хочу попередити безпосередньо Вас, пане Президенте, як гаранта нашої Конституції.

0

8 октября 2019

Чому в Україні з 2014 року і до сьогодні (на відміну від попередніх років) взагалі не звертають увагу на систематичні порушення правоохоронними органами прав і свобод громадян? Чи зможе зламати цю порочну практику новий Президент України як Гарант Конституції?

247 0

25 сентября 2019

Змушений ще раз пояснити і Олексію Гончаренку, і його однодумцям з фракції «Європейська солідарність», наскільки доречні і своєчасні пропозиції Президента В.Зеленського

0

16 августа 2019

Нехай вже мене вибачає Р. Рябошапка, але він мені знову нагадав Ю.Луценка тим, що пообіцяв до кінця року винесення Антикорупційним судом декілька десятків вироків у справах НАБУ і САП, при цьому навіть послався на якийсь невідомий для нього документ, в якому, начебто, Україна взяла не себе зобов’язання до кінця року винести Антикорупційним судом 20 чи 25 вироків!

813 0

17 мая 2019

У відповідності до даних, наданих нам судовою адміністрацією України, обвинувальні вироки судами постановлено у 137 провадженнях про злочини, вчинені ОЗГ (з них, зверніть увагу, 54 вироки, це майже половина — із затвердженням угоди про визнання винуватості), та 14 — про злочини, вчинені ЗО (з них 8 вироків, більша половина – також із затвердженням угоди про визнання винуватості). Тобто, із усіх внесених у даної категорії злочинів 151 обвинувального вироку — 62, тобто майже половина, винесені без проведення судового розслідування, а ними лише були затверджені угоди про визнання винуватості, тобто викладені в цих обвинувальних актах судом не перевірялись докази про вчинення обвинуваченими злочинів в складі ОЗГ та ЗО. І тому, виходячи навіть із цих досліджень, зовсім не дивно, що за даними Всесвітнього економічного форуму Україна у 2017-2018 роках увійшла до списку країн з найвищим рівнем організованої злочинності і зайняла 113 місце в списку із 137! Для наглядності, в групі країн з найвищим рівнем організованої злочинності Україна опинилася поруч з державами Південної і Латинської Америки та Африки.

661 0

10 апреля 2019

І про заяву ще одного радника ЗЕ Р. Рябошапки з приводу його обіцянки чи намірів зобов’язати слідчих і прокурорів протягом 2-х місяців закінчити розслідування кримінальних проваджень, щоб довести свою спроможність працювати і далі в прокуратурі, чисельність якої мають намір начебто знову скоротити. Інакше як популізмом це не назвати, бо терміни для закінчення кримінальних проваджень слідчими прокуратури встановлені законом, як мінімум, до 20 листопада 2019 року (якщо виходити із дати, з якої повинно було розпочати свою діяльність ДБР, а якщо керуватись тією датою, коли нове Бюро запрацювало, то до кінця листопада 2020 року).

460 0

4 апреля 2019

В якійсь мірі можу зрозуміти «нового» члена вже команди теперішнього претендента на посаду Президента України, бо в нього дійсно є велика образа на ГПУ, яка зареєструвала відносно нього кримінальне провадження за фактом приховування майна у Великобританії. Але, причому тут весь склад конституційного органу (ГПУ), який «новоспечений» член команди В. Зеленського пропонує ліквідувати? Там же не тільки «птєнци» призначеного політика працюють.

0