» Реалії боротьби з економічною злочинністю

22 январь 2021, Пятница, 01:19

Реалії боротьби з економічною злочинністю

16 декабря 2020г.
0
photo_2020-12-16_14-20-01

Олексій Баганець

Стан та проблеми протидії економічній злочинності на території України за 2019 рік (в порівнянні зі статистичними даними за 2016-2018 роки)

Так склалось, що разом з появою «людини розумної» (homo sapien) історично зародилось таке поняття, як «безпека», тому що усвідомлене бажання бути захищеним від зовнішніх загроз світу закладено в інстинкт самозбереження, що саме природно для людини. Поняття «безпека» трактувалося по різному і в різні часи. Так, у XVII–XVIII ст. ст. цей термін отримав нове трактування, яке характеризувалось станом спокою в результаті відсутності реальної небезпеки, при цьому, охоплюючи матеріальні, економічні, політичні умови, а також наявність відповідних органів та організацій, що сприяють утворенню такої ситуації. У 70-ті роки XX ст. вперше з’явився термін “економічна безпека”. Він достатньо швидко отримав розповсюдження в розвинутих капіталістичних країнах. Саме тоді представники країн Західної Європи виступили за використання економічних методів забезпечення національної безпеки, що стало пріоритетом для багатьох країн. Але, якщо дивитись глибше та ширше, то саме від безпеки людини утворюється і безпека держави й суспільства і тому не дивно, що існує певний розподіл на категорії безпеки: безпека людини, національна безпека та державна безпека. Їх можна уявити у формі ланцюга, які залежать одна від одної та відіграють велику роль в історії людства.

Зокрема, необхідною передумовою достатньо стійкого розвитку держави є забезпечення належного рівня саме її економічної безпеки, стан якої і залежить від рівня дотримання законності в цій сфері, в т.ч. і протидії в ній кримінальним правопорушенням. Використовуючи наявні в нас статистичні дані, спробуємо проаналізувати діяльність органів правопорядку і прокуратури на цьому специфічному напрямку діяльності нашої держави, її недоліки та причини, які негативно вплинули на цей процес.

Якщо дивитися дані звіту Генеральної прокуратури України «Про кримінальні правопорушення, вчинені на підприємствах, установах, організаціях за видами економічної діяльності» за 4-и останні роки, то ця ситуація виглядає таким чином (див. табл.1).

Про кримінальні правопорушення, вчинені на підприємствах, установах, організаціях України за видами економічної діяльності за період 2016-2019 рр.

1

Тобто, загальна кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень, вчинених на підприємствах, установах, організаціях, за видами економічної діяльності, протягом цього періоду зростає включно з 2016 року по 2018 рік включно (в 2019 році ця цифра дещо менша). Така ж тенденція проглядається, зокрема, і по тяжких злочинах, в той час як по особливо тяжких кримінальних правопорушеннях даної категорії ситуація виглядає майже навпаки: з 2016 рік по 2018 роки їх кількість зменшується, в той час як в 2019 році вона дещо збільшилась. Що стосується цього виду злочинів середньої тяжкості, то їх реєстрація з кожним роком тільки зростає: з 18 877 в 2016 році до 23 979 в 2019 році. Така ж картина має місце і по вручених повідомленнях про підозру: до 2018 року їх кількість зростає (з 15 858 до 21 869, що у відсотковому відношенні виглядає так: з 33,1% до 42,4%), в той час як в 2019 році їх кількість зменшилась. Тобто, виходячи із цих статданих, складається враження, що розкриття злочинів даного виду з 2016 року покращувалось до 2018 року і становило більше 42%, в той час, як в минулому році ситуація погіршилась і цей показник склав всього 38,4% за кількістю вручених конкретним особам повідомлень про підозру. Приблизно така ж ситуація із розкриттям злочинів цього виду за направленими до суду обвинувальними актами: з 2016 по 2018 року їх кількість збільшилась з 13 004 до 22 755, а в 2019 році - зменшилась, по зрівнянню із 2018 роком, з 22 755 до 19 895, що у відсотковому відношенні склало всього 35%! Тобто, відсоток розкриття цих злочинів за даним показником в минулому році погіршився по зрівнянню із двома попередніми роками.

Переходячи до більш детального аналізу стану злочинності на підприємствах, установах і організаціях, відзначимо, що на превеликий жаль, за всі ці роки, так званих, «реформ» в сфері правоохоронної діяльності законодавчо так і не було визначено, які ж конкретні кримінальні правопорушення відносяться саме до категорії економічних. Тому, будемо намагатися їх визначати такими, виходячи із назв розділів КК України.

Так, аналізуючи саме цю категорію злочинів, треба справедливо зазначити, що загальна кількість виявлених кримінальних правопорушень у господарській сфері протягом останніх 7-х років продовжує щорічно стрімко знижуватись, що однозначно свідчить про суттєве послаблення боротьби органів правопорядку з цим підвидом економічної злочинності.

Зокрема, якщо в 2019 році було зареєстровано 5 947 вказаних кримінальних правопорушень, то в тому ж дореволюційному 2013 році – 11 104, тобто вдвічі було більше, ніж у минулому році!

Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності

Таблиця 2

2

Про значне зниження активності правоохоронців у виявленні злочинів в даній сфері свідчить і той факт, що в 2019 році обліковано всього 248 випадків фіктивного підприємництва, що значно менше, в т.ч. і в чотири рази, чим в попередні роки (для зрівняння: у 2018 році – 715, у 2017 році – 784, 2016 році – 681, у 2015-му – 885, у 2014 – 858 та у 2013 – 891), 283 факти легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, що трішки більше чим у деякі попередні роки (2018 році -242, у 2017 році – 243, у 2016 році – 159, у 2015 році – 221), але, дещо менше, чим у 2014 – 296 та у 2013 – 291; всього 22 випадки незаконної приватизації державного комунального майна що дещо більше чим у 2018 році – 17 та 2016 році -10, але, менше чим у 2017 році – 26 та навіть вдвічі менше чим у 2014 році – 46), 76 випадків шахрайства з фінансовими ресурсами, що дещо більше чим у 2018 році - 58, у 2017 році – 61 та у 2016 році - 63, але, значно менше, в т.ч. і в кілька разів, чим у 2015 році – 133, у 2014 – 347 та в 2013 – 337); лише 23 факти нецільового використання бюджетних коштів, що трішки більше, чим у 2018 році -18, у 2017 році -21 та 2016 році -15, але менше, в т.ч. і в кілька разів, чим 2015 році – 24, у 2014 – 34 та в 2013 – 48), і це в той час як мільярдні суми розкрадаються на тендерах, коли лише німий сьогодні не говорить про розкрадання бюджетних коштів, виділених на ту ж оборону, ремонт і будівництво доріг, а також 852 факти ухилення від сплати податків та зборів, що теж значно менше, чим у всі попередні роки (у 2018 році -1 099, у 2017 році – 1 009, у 2016 році – 1 203, у 2015 році – 1 748 , у 2014 – 1 899), а по зрівнянню із тим же 2013 роком - навіть втричі – 3 069!!!

Ще гірша ситуація із розкриттям даного виду кримінальних правопорушень через кількість вручених конкретним особам повідомлень про підозру у їх вчиненні.

Подивіться самі.

Таблиця 3

3

Якщо говорити про найменш складні в доказуванні кримінальні правопорушення, такі як фіктивне підприємництво та шахрайство з фінансовими ресурсами, то закономірно і рівень їх розкриття шляхом повідомлення конкретним особам про підозру, майже з кожним роком повинен був покращуватись. Але, насправді, на фоні щорічного зниження кількості виявлених і зареєстрованих фактів фіктивного підприємництва з 891 в 2013 році до 248 в 2019 році, кількість вручених повідомлень про підозру у їх вчиненні залишилась майже одинаковою в кожному із цих означених років і становила від 222 в дореволюційному 2013 році до 214 в 2019 році, а тому, начебто кращий, відсоток їх розкриття, який зростав з року в рік із 24,9% в 2013 році до 86,2% в 2019 році є хибним в дійсності, бо вираховувався завдяки зниженню активності правоохоронців по виявленню цього виду кримінальних правопорушень. Якщо брати шахрайство з фінансовими ресурсами, то тут картина із їх розкриттям дуже схожа, хоча в кількісному вигляді і відрізняється дещо.

Так, якщо в 2013-2014 роках кількість зареєстрованих таких злочинів становила відповідно 337 і 347, то, починаючи із 2015 року, їх виявлення і реєстрація майже щорічно понижується від 133 до 58 в 2018 році і 76 – в 2019 році. Разом з тим, у відсотковому вигляді стан розкриття цих злочинів шляхом вручення повідомлень про підозру, окрім 2018 року (всього 17,4%), був приблизно однаковий, коливаючись від 57,1% в 2016 році до 77,6% в 2019 році. По всіх інших кримінальних правопорушеннях даної категорії ситуація із їх розкриттям за цим показником вручення повідомлень про підозру набагато гірша. Особливо критична ситуація із розкриттям фактів незаконної приватизації державного і комунального майна, де протягом періоду з 2014 по 2019 рік не повідомлено про підозру жодній особі (!), хоча і кількість виявлених таких фактів була мізерною (46 в 2014 році і 10 в 2016 році, 17- в 2018 році і 22 в 2019 році)!

Дуже низький відсоток розкриття фактів нецільового використання бюджетних коштів, який складав всього від 0% в 2016 та 2019 роках до 16,7% в 2018 році, що теж значно менше чим в 2013 році, як у кількісному, так і у відсотковому вигляді.

Приблизно така ж ситуація як із щорічним зниженням кількості зареєстрованих ухилень від сплати податків та зборів із 3 069 в 2013 року до всього 852 в 2019 року, тобто майже в 4 рази, і відповідно щорічним зниженням кількості повідомлених підозр у їх вчиненні із 482 в 2013 році до 94 в 2019 році, тобто, майже в 5-ть разів. Але, у відсотковому вираженні ця картина ще гірша: якщо в 2013 році відсоток розкриття цих злочинів за кількістю вручених підозр становив 15,7%, то в 2015 році – вже вдвічі менше (8,8%) і далі приблизно так кожен рік (по 11 чи 12 відсотків), і це при тому, що кількість зареєстрованих таких злочинів щорічно тільки зменшувалась!

Таким чином, навіть ці статистичні дані наглядно підтверджують практичне згортання діяльності правоохоронних органів у протидії злочинності в сфері економічної діяльності, що дійсно може, за такої подальшої негативної тенденції, загрожувати економічній безпеці нашої держави.

Набагато гірша ситуація із розкриттям даного виду кримінальних правопорушень за направленими до суду обвинувальними актами.

Таблиця 4

4

Так, перш за все, із цієї таблиці вбачається, що за фактами незаконної приватизації державного і колективного майна за ці роки з 2014 по 2019 до суду не направлено жодного (!) обвинувального акту, в той час як в 2013 році їх було 2. Край негативний відсоток розкриття за направленням до суду обвинувальними актами і нецільового використання бюджетних коштів, за вчинення якого в 2014, 2016 і минулому році до суду не направлено жодного обвинувального акту; в 2015 році – 1 обвинувальний акт, що складало 4,1%, та по 3 в 2017 та 2018 роках, що складало, відповідно, 14,2% і 16,7%, в той час як в 2013 році таких обвинувальних актів було направлено до суду 8. Приблизно така ж ситуація з розкриттям і фактів ухилення від сплати податків і зборів, за вчинення яких майже щорічно з 2013 року кількість направлених до суду обвинувальних актів тільки зменшувалась: з 165 в 2013 році до 22 в 2019 році, тобто майже у 8 разів, а у відсотковому вимірі ще критичніше: від 5,4% в 2013 до 2,6% в 2019 році!!! Та і взагалі, про яке посилення боротьби із злочинами в сфері економіки можна говорити, якщо навіть у таких найбільш простих в доказуванні фактах фіктивного підприємництва відсоток розкриття за направленими до суду обвинувальними актами складав в середньому від 18,5% в 2014 році до 38,9% в 2018 році, тим більше, якщо кількість зареєстрованих злочинів цього виду практично була однакова – з 161 в 2013 році до 278 в 2018 і 160 – в 2019 році!

Не набагато краща ситуація і з розкриттям фактів легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за направленими до суду обвинувальними актами.

При майже щорічному зниженні кількості направлених до суду обвинувальних актів із 95 в 2013 році до 24 в 2016 році та 62 і 64, відповідно, у 2017 та 2018 роках, відсоток їх розкриття за цим показником складав протягом цього періоду з 15,1% в 2016 році і 18% в 2015 році до 31% в 2019 році, хоча в 2013 році таких обвинувальних актів до суду було направлено 95, що складало 32,6%!

Таблиця 5

5

Так, перш за все, із цієї таблиці вбачається, що за фактами незаконної приватизації державного і колективного майна за ці роки з 2014 по 2019 до суду не направлено жодного (!) обвинувального акту, в той час як в 2013 році їх було 2. Край негативний відсоток розкриття за направленням до суду обвинувальними актами і нецільового використання бюджетних коштів, за вчинення якого в 2014, 2016 і минулому році до суду не направлено жодного обвинувального акту; в 2015 році – 1 обвинувальний акт, що складало 4,1%, та по 3 в 2017 та 2018 роках, що складало, відповідно, 14,2% і 16,7%, в той час як в 2013 році таких обвинувальних актів було направлено до суду 8. Приблизно така ж ситуація з розкриттям і фактів ухилення від сплати податків і зборів, за вчинення яких майже щорічно з 2013 року кількість направлених до суду обвинувальних актів тільки зменшувалась: з 165 в 2013 році до 22 в 2019 році, тобто майже у 8 разів, а у відсотковому вимірі ще критичніше: від 5,4% в 2013 до 2,6% в 2019 році!!! Та і взагалі, про яке посилення боротьби із злочинами в сфері економіки можна говорити, якщо навіть у таких найбільш простих в доказуванні фактах фіктивного підприємництва відсоток розкриття за направленими до суду обвинувальними актами складав в середньому від 18,5% в 2014 році до 38,9% в 2018 році, тим більше, якщо кількість зареєстрованих злочинів цього виду практично була однакова – з 161 в 2013 році до 278 в 2018 і 160 – в 2019 році!

Не набагато краща ситуація і з розкриттям фактів легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за направленими до суду обвинувальними актами.

При майже щорічному зниженні кількості направлених до суду обвинувальних актів із 95 в 2013 році до 24 в 2016 році та 62 і 64, відповідно, у 2017 та 2018 роках, відсоток їх розкриття за цим показником складав протягом цього періоду з 15,1% в 2016 році і 18% в 2015 році до 31% в 2019 році, хоча в 2013 році таких обвинувальних актів до суду було направлено 95, що складало 32,6%!

Для прикладу, можна навести статдані про результати виявлення і розслідування органами досудового розслідування кримінальних правопорушень за ст. 191 КК України

Таблиця 6

6

Із даної таблиці вбачається, що кількість облікованих злочинів даного виду, в основному, тільки зменшується з 10 756 в 2017 році до 9 074 в 2019 році. Приймаючи до уваги, що, як правило, це очевидні кримінальні правопорушення, які можна розкрити якнайшвидше, бо вони фактично самодокументуються, розкриття їх за цей період за врученими підозрами тільки погіршувалось: з 54,3% до 43,4% в 2019 році, теж саме і в кількісному вигляді: 5 651 в 2014 році до 3 937 в 2019 році! Погіршувався стан розкриття цих злочинів як в кількісному вигляді, так і особливо – у відсотковому і за направленими до суду обвинувальними актами: з 4 892, що склало 47% в 2014 році до 3 262, що складало 36% в минулому році. Про негативні тенденції у виявленні, розкритті та розслідуванні злочинів даного виду свідчить і той факт, що залишок нерозслідуваних таких злочинів збільшився з 5 003 в 2014 році до 5 434 в 2019 році.

Для більш повної картини щодо протидії цьому складу злочинів не вистачає статданих про результати розгляду судами обвинувальних актів в цих провадженнях: скільки осіб засуджено, скільки із них ступили в законну силу, скільки із них були перекваліфіковані на менш суспільно небезпечні діяння, по скількох винесено виправдані вироки та скільки проваджень було судами закрито. Відсутні в статзвітах і дані про кількість повідомлених у таких провадженнях підозр, які в ході досудового розслідування не знайшли всього підтвердження і провадження були закриті за відсутності події і складу злочину, та за не доведенням винуватості осіб.

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram

18485508_432765090437116_7143097823702655490_n
Олексій Баганець Екс-заступник Генерального прокурора України, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, адвокат