» Безпека польотів. Чому у ЗСУ повторюються авіакатастрофи?

31 октябрь 2020, Суббота, 09:10

Безпека польотів. Чому у ЗСУ повторюються авіакатастрофи?

28 сентября 2020г.
0
thumbnail-tw-20200926072559-6068

Андрій Стригун

Катастрофа літака АН-26 в Чугуєві Харківської області шокувала все суспільство. Яка причина трагедії? Чому така велика кількість загиблих? Ці питання виникають не лише у мене.

Безпека польотів була і залишається однією з основних умов збереження життя та здоров’я членів екіпажу повітряного судна, пасажирів, а також людей, що перебувають на землі.

Пригадую 2002 рік, коли на аеродромі „Скнилів” сталася авіакатастрофа під час виконання демонстраційного польоту літака Су-27уб. Тоді досудове розслідування здійснювалося слідчою групою, до складу якої було залучено більше 50 слідчих як військової прокуратури так і територіальних правоохоронних органів. На мене було покладено обов’язок керівника слідчої групи.

Під час розслідування окремі особи військового керівництва намагалися покласти відповідальність лише на льотчиків, які допустили помилку у пілотуванні, проте слідчі бачили своє завдання у тому, щоб встановити не лише технічну причину падіння літака, але й причини та умови, що призвели та сприяли авіакатастрофі.

Зокрема, всебічно було досліджено питання причин, за яких падіння літака сталося безпосередньо на людей та призвело до великої кількості загиблих і травмованих.

Ключовими у розслідуванні були питання безпеки польотів, адже їх недотримання і призвело до великої кількості жертв на аеродромі „Скнилів”.

Порушення полягали у виконанні пілотажу над місцем знаходження людей; у випуску у політ непідготовленого екіпажу; заміні літака перед польотом на інший, на якому льотчик раніше не виконував польотів. Усі зазначені фактори негативно вплинули на безпеку польоту і перебували у причинному зв’язку з трагічними наслідками.

З урахуванням зазначених обставин пред’явлено обвинувачення у порушенні правил польотів та підготовки до них 10 військовим службовим особам, які мали б забезпечити безпеку демонстраційного польоту, але цього не зробили - від Командувача Військово-Повітряними Силами Збройних Сил України до льотчика, що безпосередньо виконував пілотаж.

Проаналізуємо, чи зроблені у військовій авіації належні висновки з питань безпеки польотів упродовж 17 років після „Скнилівської трагедії”?

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на цей час є найбільшим вищим військовим учбовим закладом, що займається підготовкою військових кадрів для Повітряних Сил Збройний Сил України. Це Альма-матер нинішніх військових льотчиків, і саме там курсанти отримують відповідні початкові знання у тому числі, щодо безпеки польотів, які у подальшому стають фундаментом їхньої льотної діяльності.

Проведення навчальних польотів регламентовано відповідними нормативно-правовими актами. Зокрема, передбачається використання учбових літаків, обладнаних двома місцями керування – для інструктора та того, якого навчають. Організація таких польотів здійснюється за відповідними службовими інструкціями та програмами.

22 вересня 2012 року на Чугуївському аеродромі сталася катастрофа літака Л-39, унаслідок якої загинув курсант Наконечний Микола під час виконання навчального польоту. Під час досудового розслідування цієї авіаційної події слідчими виявлено порушення правил безпеки польотів, які полягали у допуску до самостійного польоту курсанта Миколи Наконечного з хворобою зору, прояви якої чомусь не були виявлені ні лікарем, ні командиром курсанта, ні льотчиком-інструктором.

25 вересня 2020 року на Чугуївському аеродромі проводилися навчальні польоти на літаку АН-26, де знову трапилась авіакатастрофа. Цього разу загинуло 26 осіб.

Уявимо собі ситуацію, коли недосвідченим курсантом (учнем) навіть під контролем інструктора виконується учбовий політ – зліт і посадка. Вірогідність помилки у пілотуванні є значною. А коли учбові польоти виконуються безперервно і тривалий час різними курсантами, то зростає не лише вірогідність помилки пілота, а й вірогідність технічних проблем. Тому під час організації саме таких учбових польотів має бути на першому плані їх безпека.

У мене виникає питання, як співставляється з безпекою польотів учбовий політ із знаходженням у літаку, крім інструктора та курсанта, що навчається, ще 25 осіб?

З точки зору здорового глузду під час навчального польоту у літаку мали б перебувати курсант та інструктор, або лише курсант, якщо йому надано відповідний допуск до самостійного пілотування. Інші курсанти повинні були бути на землі та чекати своєї черги на пілотування, а не знаходитися у літаку, будучи приреченими на загибель у разі помилки пілота чи виникнення технічної несправності під час польоту.

Сподіваюсь, що урядовою комісією та правоохоронцями буде з’ясовано, хто саме з керівництва по організації польотів прийняв рішення заповнити літак людьми та разом з ними виконувати навчальні польоти і яка для цього була необхідність. На мою думку таке рішення є помилковим і воно має ознаки злочинної самовпевненості та недбалості.

Насторожує, що випадки авіакатастроф у вказаному навчальному закладі повторюються.

Якщо нехтування правилами безпеки польотів є нормою у навчальному процесі підготовки військових льотчиків, то що очікувати у майбутньому від вихованців?

Скільки Скниловських і Чугуївських авіакатастроф нас ще очікує?

P.S. Висловлюю свої співчуття сім’ям загиблих в авіакатастрофі. Вічна пам’ять.

БАТЬКО КУРСАНТА, ЯКИЙ ВИЖИВ В АВІАКАТАСТРОФІ В ЧУГУЄВІ, РОЗПОВІВ, ЩО САМ ПЕРЕЖИВ ТРИ ПАДІННЯ ЛІТАКІВ

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram.

42348574_111326823168445_7341716164050944000_o
Андрій Стригун Головний керуючий партнер Адвокатського бюро „Стригун Груп”, адвокат