Нині був важкий день. Після оприлюднення Головною військовою прокуратурою результатів розслідування трагедії під Іловайськом душа була не на місці. У напруженні та з якоюсь люттю все одно очікував потоків квазі-“експертних” висновків про те, що ми сховали правду від народу.
Про це розповідає Резонанс
Однак і ЗМІ та більшість всіх, хто долучився до оцінки нашою кропіткої (не буду скаржитися, що інколи невдячно важкої) роботи по встановленню об’єктивних, наголошую – об’єктивних обставин (!) подвигу та смерті (може і не добре підготовлених, але таких самовідданих українській Батьківщині героїв Іловайська) дає мені право сказати: – дякую людям за довіру і витримку дочекатися правди, якою гіркою б вона для нас не була.
Наше (військових прокурорів, слідчих та всіх 32 залучених до проведення експертиз військових експертів) сумління чисте. Ми зробили і далі робитимемо все, щоб російська розстрільна команда і ті, хто віддав наказ на військовий злочин, сиділи на лаві суду в Гаазі. Це буде. Рано чи пізно.
Згадується фільм уродженця Херсонщини українця Сергія Бондарчука “Они сражались за Родину!”
Перефразую – Вони (всі, хто поклав життя і здоров’я та потрапив у полон під Іловайськом) захищали Батьківщину!
А запоребрикові їхтамнети на чужій їм землі холоднокровно розстрілювали ще донедавна українських братів, значна частина яких розмовляла російською, захищаючи СВОЮ землю.
Спочивайте з миром! Все недарма. Ви захищали країну. Ми у тяжких муках будуємо Державу. Державу без “Воєнторга” з танками і Градами для інших країн. Державу людей, які століттями віддавали життя за вільну і суверену Україну.