Рік тому читачам Резонансу я розповів про те, як посадовці Головного управління розвідки Міністерства оборони України розгорнули корупційні схеми у відданих МОУ під крило ГУР трьох державних підприємствах.
КОРУПЦІЙНІ СХЕМИ У ВІЙСЬКОВІЙ РОЗВІДЦІ ПІД ЗАВІСОЮ КОНСПІРАЦІЇ
Про ці витівки військових розвідників було проінформовано і колишнє керівництво Міністерства оборони. Але вони зайняли смішну позицію – нібито у військовій розвідці усе так утаємничене, що навіть Міністерство, підрозділом якого є ГУР, нібито, не вправі його перевіряти.
Нічого дивного, адже контроль за державними підприємствами, які перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, було закріплено за державним секретарем Міністерства О. Дубляном. А в того син проходить службу в ГУР. Ну як можна їх перевіряти, коли навіть зі скарги ясно, що усі факти порушень підтверджуються документально! Доведеться же вживати якихось заходів. Краще кинутись дурником і нічого не робити, а скаржнику спробувати замулити очі.
Довелось через суд вимагати від Міністерства оборони, щоб врешті решт законним шляхом розглянули скаргу і організували перевірку у держпідприємствах, відданих Міністерством оборони у функціональне управління ГУР, численних фактів корупційних зловживань посадовців.
ЯК ВОЄННУ РОЗВІДКУ ПЕРЕТВОРИЛИ НА КОРУПЦІЙНЕ ЗАТ (ДОКУМЕНТИ)
Міністерство оборони фактично визнало свою безпорадність у наведенні ладу на державних підприємствах, які юридично підпорядковані саме Міністерству, а не ГУР!
На запит НАЗК у військовій розвідці відповіли у апробованому стилі – ми такі таємні, що нас, нібито, і не існує взагалі. А посадовці наші ще більш таємничі, це не люди, а привиди. Тому ми нічого про них сказати не можемо і відчепіться від нас! І в Антикорупційній агенції це проковтнули!
Навіщо тоді суспільству цей недешевий антикорупційний орган, який практично нічого не може вдіяти?! А лише спалює кошти платників податків ?!
Хоча насправді йшлося про звичайного працівника, жодним чином із оперативною роботою не пов’язаного. Але наближеного до керівництва ГУР - майстра по вирішенню для них усіх дрібних питань побутового характеру. Ну хіба можна здати таку потрібну людину?!
Тим часом Головне управління розвідки МОУ само почало наступ на автора публікацій, намагаючись у будь-який спосіб заткнути йому рота.
Було дивно читати про те, що, ніби то, в нього є ті якості, про які згадано в позові. Як можна захищати те, чого немає! Рішенням від 27.02.2020 року судом було відмовлено цьому недолугому генералу у задоволенні його вимог.
Порішавши усе в Міноборони, ховаючись за надуману таємничість усього і уся, посадовці ГУР, схоже, відчули повну безкарність і безконтрольність. Всередині України вони, нібито, взагалі недоторкані. Тому вирішили вийти на міжнародну арену,.
Днями в Інтернеті були оприлюднені документи про намір ГУР закупити у фірми, зареєстрованої у Польщі, партії бронежилетів на 13,5 млн грн. Українські виробники аналогічної продукції звернули увагу, що по опису цієї польської фірми запропонований ними бронежилет дуже схожий на застарілий український «Корсар», від якого вже відмовляються військові. Але виставлена ціна цього виробу під іншою назвою – європейська.
Виникла підозра, що насправді ці бронежилети вироблені в Україні, по деталях вивезені в Польщу, там складені до купи і вже готові до продажу Головному управлінню розвідки, як сучасний виріб європейського ґатунку.
У відповідь на скаргу Антимонопольний комітет України призупинив закупку і розпочав перевірку. Але здивувала наполегливість посадовців ГУР у захисті цієї польської фірми під час перевірки і намаганні будь як закупити бронежилети саме в неї, а не кращі за характеристиками бронежилети українського виробника за значно меншу ціну. Сподіваюсь, що цього разу посадовцям ГУР не вдасться сховатись за уявну таємничість і причетні до цієї оборудки фігуранти нарешті отримають «на горіхи».
Адже це є кримінал! І при підтвердженні перевіркою АМКУ підозр українських виробників, що застарілі бронежилети насправді були вироблені в Україні, а військові посадовці у змові з польськими бізнесменами вирішили їх прокрутити через польську фірму для збільшення ціни – ніяка надумана утаємниченість їх вже не врятує.
Бо доведеться звітувати не перед посадовцями Міоборони - аналогічного їм гатунку, а перед детективами НАБУ.
