» Спалення країни руками самих же українців?

21 январь 2021, Четверг, 13:33

Спалення країни руками самих же українців?

17 апреля 2020г.
0
93515585_2923068121113193_7681485434790084608_n

Вчора ввечері Київ вийшов на перше місце у світі за рівнем забрудненості повітря. Показник його забруднення перевищував норму практично вчетверо і досягнув позначки 300 PM 2,5.

Фахівці зазначають, що у повітрі зафіксовані продукти горіння. А причина, впевнений, не здивувала нікого – це пожежі у Житомирській області, в лісах Чорнобильської зони та самому місті Київ.

В Україні впродовж останнього тижня щодня фіксували до 800 загорянь у природних екосистемах у кожній області без виключення.

З 4 квітня в Чорнобильській зоні відчуження не можуть загасити пожежу, яка виникла, за даними поліції, в результаті умисного підпалу трави «заради забави».

Проблема полягає ще й в тому, що з листям горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, наприклад, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною пирхоти в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні вуглеводи, а при горінні гуми утворюються сажа і сприятливі для респіраторних захворювань оксиди сірки.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. При згорянні утворюється зола, яка є поганим добривом і призводить до все більшого збіднення ґрунту. Виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин, саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.

Штраф, який був передбачений за підпал трави у 175 гривень – це просто абсурд, а тому рішення про його збільшення актуальне й на часі, аби кожен, хто бере сірник до рук, задумався про непоправну шкоду, яку може завдати як природі, так і людству.

Саме зараз, у час надзвичайно важких випробувань для України і світу, проблема спалювання сухостою стає вкрай актуальною.

Адже через відсутність здорового глузду і відповідальності у поодиноких громадян на небезпеку наражається кожен українець, здоров’я якого погіршиться через забруднення повітря димом, випарами та іншими викидами від горіння «трави». А тому народні депутати підтримали посилення відповідальності за спалювання рослинності та забруднення повітря. Ми підняли суму штрафів за такі правопорушення одразу у 18 разів.

Максимальна сума за спалювання трави, підпал лісу або знищення лісосмуги має зрости до 153 тисяч гривень.

Але, насправді, штрафи не допоможуть, якщо люди не почнуть керуватися аргументами розуму і не стануть більш відповідальними за здоров’я довколишніх і за екосистему загалом. Ця жахлива «традиція», яка є результатом господарювання людей, наскільки узвичаїлась, що навіть поліція ставиться до викликів щодо підпалу трави досить несерйозно. Та й знайти людину, яка спричинила масштабне горіння доволі таки важко.

Відтак, вся надія на покращення ситуації – у руках самих громадян. Як тих, які повідомлятимуть про підпали, так і тих, які нарешті відмовляться від цього виду «господарювання». Цивілізовані альтернативи, зрештою, існують: так, надзвичайники радять не палити, а «компостувати» листя та траву.

Також в Україні є декілька громадських організацій з переробки листя на добриво, а в деяких містах навіть майданчики для його утилізації. Погоджуюся, що дієві екологічні громадські ініціативи в Україні є поодиноким явищем, але це не причина цю країну спалювати. А ще вихід з ситуації, що б фермери, аграрії ще восени скошували траву і відправляли її на переробку або використовували у власних фермерських господарствах.

Люди повинні усвідомити, що ідеться передовсім про їхнє життя і навіть за відсутності можливості швидкої переробки трави чи листя у конкретному регіоні, шукати альтернативу, або ж зорганізувати відповідні екоініціативи! Зрештою час кожному збагнути, що ресурсами нашої Землі не можна тільки користуватися, потрібно також віддячувати і віддавати природі!

Втім найвідповідальнішу функцію таки повинні виконувати правоохоронні органи – навіть, якщо люди стануть більш відповідальними, всеодно знаходитимуться «палії», бо така уже людська природа.

Але, на превеликий жаль, ми не зауважуємо поліції, яка б знаходила винних у палінні сухостою, і не бачимо штрафів – навіть невеликих, які були донедавна. Тому, крім парламентарів, надзвичайників і свідомих громадян, свою роботу мають зробити правоохоронці та місцеві органи влади, оскільки закони необхідно виконувати безоглядно, а не вибірково!

Важливо, аби держава гарантувала посилений контроль за виконанням цього питання. Для цього правоохоронці мають стежити за територіями ризику і миттєво реагувати на дії порушників. Й за гектари спаленого лісу, сільськогосподарських угідь, будинків має також нести відповідальність і місцева рада, на території якої відбулося загоряння. Бо саме на місцях чиновники повинні проводити масштабну роз’яснювальну роботу з селянами щодо небезпеки спалювання листя та сухостою на своїх земельних ділянках.

Інший аспект, який також має право на існування: а чи не навмисно окремі люди підпалюють суху траву в тих місцях, де в цьому навіть немає потреби робити – у парках, міських скверах? Тут величезна ділянка роботи для наших правоохоронців – такі хаотичні підпали можуть бути також одним із елементів війни чи рейдерства, чи цільового посилення соціального невдоволення…

Ситуація із пандемією коронавірусу та інші глобальні виклики ще більше увиразнюють комплекс проблем, з якими ми живемо щодень, не завжди їх помічаючи. Зокрема, це катастрофічно низький стан здоров’я українців. Люди звикли казати: «То все через Чорнобиль» чи «Бо медицина погана». І не завжди можна заперечити, проте, коли двічі на рік вся країна на декілька тижнів перетворюється на суцільне канцерогенне й отруйне багаття, то замислюєшся над справжньою природою наших бід…

А дуже часто спровоковуємо проблему ми самі, коли не хочемо змінюватися, аби стало краще, коли не вміємо бути відповідальними, коли є байдужими одне до одного, до законів, до моралі та природи.

Перед Великоднем, маю надію, багато хто про це замислиться…

foto-1024x683
Михайло Цимбалюк Народний депутат України, ВО «Батьківщина», заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор