27 грудня 2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань». Цей Закон був ініційований Президентом України та вносився на розгляд Верховної Ради як невідкладний. У пояснювальній запискі до нього вказувалося, що проект розроблено з метою удосконалення правових основ організації та діяльності Державного бюро розслідувань, у тому числі усунення сукупності проблемних аспектів правового, структурно-організаційного, процедурного та кадрового характеру, виявлених за час діяльності Державного бюро розслідувань.
Що маємо по факту?
- Керівництво ДБР
Попередня редакція Закону передбачала, що керівництво Бюро здійснює Директор ДБР, який і несе відповідальність за його діяльність.
Проте, частину своїх повноважень він міг реалізувати тільки за погодженням зі своїми заступниками. При цьому, Директор ДБР та його заступники (а також всі працівники підрозділу внутрішнього контролю, весь керівний склад Центрального апарату Бюро, директори Територіальних управлінь ДБР) обиралися на посади так званою Зовнішньою Конкурсною комісією, до якої входило по три представники від Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів.
Відповідно до Президентського Закону з дня набрання ним чинності:
1) повноваження Директора ДБР, першого заступника Директора ДБР і заступника Директора ДБР припинилися достроково 27.12.2019;
2) за Зовнішньою Конкурсною комісією залишилося лише обрання на посаду директора ДБР та керівників підрозділів внутрішнього контролю Бюро;
3) на період до обрання Зовнішньою комісією нового директора Президент призначає тимчасово виконуючого обов’язки директора ДБР, який має повноваження директора ДБР;
4) повноваження особи, яка тимчасово здійснює повноваження директора ДБР, припиняються у день призначення на посаду Директора ДБР;
5) конкурсний відбір Директора ДБР повинен був відбутися не пізніше 25 квітня цього року.
На виконання вимог Закону, 27.12.2019 Указом Президента України Роман Труба звільнений з посади Директора ДБР.
У той же день, Указом Президента України Ірина Венедіктова призначена тимчасово виконуючою обов’язки Директора ДБР.
Також були звільнені зі своїх посад перший заступник директора ДБР Ольга Варченко та заступник директора ДБР Олександр Буряк.
Далі, т.в.о. директора ДБР Ірина Венедіктова, під завісою новорічних свят призначила на посади першого заступника директора ДБР Олександра Бабікова та заступника директора ДБР Олександра Соколова. Ці призначення відбулися всупереч вимогам ст. 14 ЗУ «Про ДБР», за відсутності необхідних нормативно-правових актів (Порядку проведення конкурсу та Положення про конкурсну комісії), тому є незаконними, що є безумовною підставою для їх скасування.
Для довідки: Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону на службу до ДБР приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров’я ефективно виконувати відповідні службові обов’язки.
Прийняття громадян України на службу до ДБР без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
В ч. 3 ст. 14 Закону встановлено, що кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у підрозділах ДБР затверджуються Директором ДБР.
Призначення на посади у ДБР, крім посад Директора ДБР, керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату ДБР та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь ДБР, здійснюється за результатами відкритих конкурсів, що проводяться конкурсними комісіями з проведення конкурсів на зайняття посад працівників ДБР. Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор ДБР.
При цьому, Типове положення про конкурсну комісію ДБР та Порядок проведення відкритого конкурсу в ДБР є нормативно-правовими-актами, оскільки встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин – порядок проведення відкритих конкурсів на зайняття посад у ДБР, і які розраховані на довгострокове та неодноразове застосування.
Відповідно до ст. 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
28.12.2019 т.в.о. Директора ДБР видано Наказ ДБР «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного бюро розслідувань від 14 лютого 2018 року №13», відповідно до якого визнано таким, що втратив чинність Порядок проведення конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2018 року за №176/31628 (із змінами).
Окрім того, 28.12.2019 т.в.о. обов’язки Директора ДБР видано Наказ ДБР «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного бюро розслідувань від 26 липня 2019 року №177», відповідно до якого визнано таким, що втратило чинність Положення про конкурсну комісію з проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 серпня 2019 року за №942/33913.
Таким чином, з 28.12.2019 нормативно-правові акти ДБР, передбачені ч. 3 ст. 14 Закону, які встановлювали порядок проведення конкурсу для призначення на посади у ДБР та роботи конкурсної комісії ДБР, втратили свою чинність.
Нове Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджені т.в.о. Директор ДБР лише 24.01.2020, тобто вже після призначення на посади Олександра Бабікова та Олександра Соколова.
Далі, 17.03.2020 Ірину Венедіктову Указом Президентом України звільнено від тимчасового виконання обов'язків Директора ДБР та призначено Генеральним прокурором.
Згідно із вимогами Президентського Закону, з 17.03.2020 повинен був бути призначений інший тимчасово виконуючий обов’язки директора Бюро.
Проте, в той же день на офіційному веб-сайті ДБР з’явилося оголошення наступного змісту: «У зв’язку з призначенням Ірини Венедіктової Генеральним прокурором, виконувати повноваження Директора ДБР буде заступник Директора Олександр Соколов.
Олександр Соколов приступає до виконання повноважень із 17 березня 2020 року відповідно до частини 1 статті 10, пункту 2 частини 4 статті 10, частини 4 статті 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
Однак, це прямо суперечило вимогам Президентського Закону, оскільки у період з 27.12.2019 до призначення на посаду Директора ДБР, його повноваження може мати лише тимчасово виконуючий обов’язки Директора ДБР, призначений Президентом України.
Для довідки: Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про ДБР» керівництво діяльністю ДБР здійснює його Директор, який має першого заступника та двох заступників. У разі відсутності Директора ДБР його повноваження здійснює перший заступник Директора ДБР, а в разі його відсутності - один із заступників Директора ДБР згідно із розподілом обов’язків.
Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 10 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» повноваження Директора ДБР припиняються у разі призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» у разі звільнення Директора ДБР з посади повноваження Директора ДБР протягом 60 днів виконує його перший заступник, а в подальшому - почергово кожний із заступників і знову перший заступник з ротацією кожні 60 днів до того часу, доки не буде призначено нового Директора ДБР у порядку, передбаченому цим Законом. Строк виконання повноважень розпочинається відповідно з дня, наступного за днем звільнення Директора ДБР.
Отже, перший заступник Директора ДБР і заступник Директора ДБР можуть виконувати повноваження Директора ДБР лише у випадках, коли:
- повноваження призначеного у порядку, визначеному ст. 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Директора ДБР припинилися з підстав, передбачених ч. 4 ст. 10 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»;
- у випадках, передбачених ч. 4 ст. 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (звільнення Директора ДБР з посади, його смерті або відсутності відомостей про місце його перебування).
Таким чином, у заступника Директора ДБР Соколова О., як і у першого заступника Директора ДБР чи іншого заступника Директора ДБР, до обрання Директора ДБР у порядку, визначеному ст. 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», відсутні повноваження на виконання обов’язків Директора ДБР у порядку, визначеному ч. 1 ст. 10, ч. 4 ст. 10, ч. 4 ст. 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
Таким чином, у керівництві ДБР маємо наступне:
1) перший заступник директора ДБР Олександр Бабіков та заступник директора ДБР Олександр Соколов призначені на посади та обіймають відповідні посади незаконно.
2) незаконно призначений на посаду заступник директора ДБР Олександр Соколов протиправно привласнив собі повноваження директора ДБР та, як наслідок, протиправно здійснює їх.
Іншими словами, керівництво діяльністю державного правоохоронного органу здійснюють особи, які призначені на посади з грубим порушенням вимог чинного законодавства та за відсутності законних підстав.
2. Кадрова робота
2.1) 05.02.2020 Указом Президентом України від 05.02.2020 №41/2020 затверджено нову організаційну структуру, відповідно до якої в Бюро, зокрема, утворене Головне слідче управління.
Однак, незважаючи на зміну організаційної структури, керівництвом Бюро протиправно не забезпечено безперервну діяльність цього державного правоохоронного органу, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
Так, в першу чергу, не були призначені на посади до нової організаційної структури слідчі та керівники слідчих підрозділів Бюро, як наслідок їх діяльність щодо здійснення досудових розслідувань у період з 07.02.2020 до відповідних призначень перебуває поза законом, а всі зібрані ними докази є недопустимими.
2.2) Крім того, як вже вказано вище, 28.12.2019 т.в.о. директора ДБР Ірина Венедіктова скасувала нормативно-правові акти, які регламентували питання конкурсних відборів в ДБР (Порядок проведення конкурсу та Типове положення про конкурсні комісії).
Внаслідок цього були повністю зупинені конкурсі відбори на більш ніж 300 посад в оперативних підрозділах ДБР. Ці конкурси були розпочаті ще в вересні минулого року і здебільшого перебували на фінальній стадії – проведення співбесід.
24.01.2020 були затверджені нові необхідні процедурні нормативно-правові акти, однак конкурси для призначення на оперативні посади до теперішнього часу так і не відновилися.
По факту маємо Бюро, яке дотепер не має власних оперативних підрозділів, що позбавляє орган можливості повноцінно здійснювати покладені на нього завдання.
З іншого боку, порушено право громадян, які приймали участь у конкурсі, збирали та подавали необхідні документи, проходили етапи конкурсного відбору, витрачали власний час та кошти, на доступ до державної служби.
2.3) Зовнішня Конкурсна комісія, про яку вказано вище та до якої входять по три представники від Президента, Верховної Ради та Уряду, не створена і не відомо коли буде створена.
Як наслідок, конкурс на посаду директора ДБР у встановлені Законом строки не оголошений та, відповідно, не невідомо коли буде проведений.
Внаслідок вказаного так само не проводяться конкурси на керівні посади в підрозділи внутрішнього контролю Бюро.
2.4) Нові «конкурсні» відбори для призначення на керівні посади в слідчі та оперативні підрозділи, інші підрозділи ДБР.
2.4.1) 12.03.2020 в.о. директор ГБР Ірина Венедіктова оголосила конкурс на наступні посади в оперативних підрозділах ДБР:
1. Керівник Головного оперативного управління;
2. Заступник керівника Головного оперативного управління;
3. Керівник Управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, вчинених посадовими особами, Головного оперативного управління;
4. Керівник Управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних злочинів, скоєних співробітниками правоохоронних органів і суддями, Головного оперативного управління;
5. Керівник Управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних злочинів, скоєних військовослужбовцями, Головного оперативного управління;
6. Керівник Управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних злочинів, скоєних організованими злочинними групами та виявлення необґрунтованих активів, Головного оперативного управління;
7. Керівник Управління спеціальних операцій Головного оперативного управління;
8. Керівник Головного оперативно-технічного управління;
9. Заступник керівника Головного оперативно-технічного управління;
10. Керівник Управління оперативного і технічного забезпечення Головного оперативно-технічного управління;
11. Керівник Управління забезпечення особистої безпеки;
12. Заступник керівника Управління забезпечення особистої безпеки.
Прийом документів від кандидатів тривав з 12.03.2020 до 26.03.2020.
2.4.2) 13.03.2020 ДБР оголошено конкурси також на наступні посади:
1. Керівник Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління;
2. Керівник Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління;
3. Керівник Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління;
4. Керівник Головного слідчого управління.
Прийом документів від кандидатів тривав з 12.03.2020 до 27.03.2020.
2.4.3) 17.03.2020 ДБР оголошено конкурси також на наступні посади:
1. Керівник Управління міжнародного співробітництва;
2. Керівник Управління фінансової діяльності та бухгалтерського обліку - головний бухгалтер;
3. Керівник Управління правового забезпечення.
Прийом документів від кандидатів тривав з 17.03.2020 до 27.03.2020.
2.4.4) 20.03.2020 ДБР оголошено конкурси також на наступні посади:
1. Заступник керівника Головного слідчого управління;
2. Керівник Управління з організації досудових розслідувань Головного слідчого управління;
3. Заступник керівника Управління з організації досудових розслідувань Головного слідчого управління;
4. Начальник відділу організації досудового розслідування Управління з організації досудових розслідувань Головного слідчого управління;
5. Начальник відділу криміналістики та експертної роботи Управління з організації досудових розслідувань Головного слідчого управління;
6. Начальник відділу забезпечення зберігання речових доказів та арештованих активів Управління з організації досудових розслідувань Головного слідчого управління.
Прийом документів від кандидатів тривав з 20.03.2020 до 26.03.2020.
2.4.5) 26.03.2020 ДБР оголошено конкурси також на наступні посади:
1. Керівник Управління забезпечення діяльності;
2. Заступник керівника Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління;
3. Заступник керівника Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління;
4. Заступник керівника Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління.
Прийом документів від кандидатів – з 26.03.2020 до 03.04.2020.
Що характерно для цих нових «конкурсів»:
а) прийом документів відбувався протягом надзвичайно короткого проміжку часу, під час карантину та обмежувальних у зв’язку із ним заходів.
Для прикладу, для того щоб отримати довідку про відсутність судимості потрібно щонайменше 10 днів, тоді як прийом документів в ряді випадків триває навіть менше 10 днів.
б) на сайті ДБР взагалі відсутні протоколи засідань Конкурсних комісій, що прямо суперечить вимогам Закону Про ДБР, Порядку проведення конкурсу та Типовому Положенню про конкурсну комісію.
Так, відповідно до п. 12 Розділу V Типового положення про конкурсні комісії ДБР, затвердженого Наказом ДБР від 24.01.2020 №25, усі рішення Конкурсної комісії оформлюються протоколом, який підписується усіма присутніми на засіданні членами Конкурсної комісії, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДБР після підписання протоколу.
Таким чином, прямо порушуються вимоги Закону про те, що конкурси проводяться відкрито. Так само, Конкурсними комісіями не виконуються і вимоги підзаконного нормативно-правового акту щодо проведення саме відкритих конкурсів на посади в ДБР.
Як наслідок, нікому не відомо коли та які рішення приймали ці комісії.
в) Кваліфікаційні вимоги на посади виписані під певних осіб, в чому легко пересвідчитись проаналізувавши їх.
За моєю інформацією станом на 26.03.2020 на 12 посад керівників оперативних підрозділів було всього 12 кандидатів, і це при тому, що був останній день прийому документів.
Більше того, вчора в ЗМІ з’явилася інформація про те, що на ряд із цих посад вже є свої переможці, хоча навіть ще не завершений етап прийому документів від осіб, які бажають прийняти участь у конкурсі.
Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку про те, що призначення на всі вищевказані посади керівників та заступників керівників підрозділів ДБР відбувається із грубим порушенням вимог законодавства, самі «конкурси» абсолютно закриті, до них допускаються наперед визначені переможцями особи.
В результаті цього матимемо державний правоохоронний орган, в якому все керівництво, починаючи з першого заступника директора ДБР, заступника директора ДБР, керівників слідчих та оперативних підрозділів, їх заступників і т.д., призначені незаконно, шляхом імітації конкурсних відборів.
3. Дисциплінарна комісія ДБР
Державне бюро розслідувань як орган державної влади зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.11.2017.
Проте, до теперішнього часу в ДБР не створена та не забезпечена діяльність Дисциплінарної комісії.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про ДБР» для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників Державного бюро розслідувань утворюється Дисциплінарна комісія у складі п’яти осіб. До складу Дисциплінарної комісії входять три особи, визначені Радою громадського контролю при Державному бюро розслідувань.
Склад та положення про Дисциплінарну комісію ДБР затверджуються Директором ДБР.
Тобто, необхідною умовою створення та діяльності Дисциплінарної комісії ДБР:
- створення та діяльність Ради громадського контролю при ДБР (далі – Рада);
- делегування Радою громадського контролю при ДБР трьох представників до складу Дисциплінарної комісії;
- затвердження Директором ДБР складу Дисциплінарної комісії ДБР;
затвердження Директором ДБР Положення про Дисциплінарну комісію ДБР.
3-4 жовтня 2019 року було проведено рейтингове інтернет-голосування за кандидатів до складу Ради.
Відповідно до п. 12 Порядку формування Ради, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 р. № 1086 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 р. № 218), наказ про затвердження складу Ради разом з оголошенням про результати рейтингового інтернет-голосування із зазначенням кількості голосів, поданих за кожного кандидата, видається протягом 10 робочих днів після проведення голосування і оприлюднюється на офіційному веб-сайті Державного бюро розслідувань на наступний робочий день після його видання.
21.10.2019, тобто на 10 робочий день після проведення голосування, відповідно до п. 12 вищеназваного Порядку Директором ДБР видано Наказ ДБР №285 «Про оголошення результатів рейтингового інтернет-голосування та затвердження складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань».
Проте, 22.10.2019 Окружний адміністративний суд м. Києва у справі №640/20029/19 постановив ухвалу про забезпечення позову, якою:
- заборонив ДБР оголошувати про результати рейтингового інтернет-голосування із зазначенням кількості голосів, поданих за кожного кандидата за результатами інтернет-голосування до складу членів Ради, яке відбулось 03 жовтня 2019 року-04 жовтня 2019 року.
- заборонив ДБР видавати наказ про затвердження складу Ради за результатами інтернет-голосування до складу членів Ради, яке відбулось 03 жовтня 2019 року-04 жовтня 2019 року.
22.10.2019 на виконання ухвали суду про забезпечення позову Директором ДБР видано наказ ДБР №287 про зупинення дії Наказу ДБР №285 «Про оголошення результатів рейтингового інтернет-голосування та затвердження складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань».
27.12.2019 набув чинності Президентський Закон про перезавантаження ДБР.
30.01.2020 Окружним адміністративним судом м. Києва у справі №640/20679/19 постановлено ухвалу, якою вищевказані заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 №640/20029/19, скасовані.
30.01.2020 до ДБР на ім’я т.в.о. Директора ДБР Венедіктової І.В. подано заяву, в якій повідомлено про факт скасування заходів забезпечення адміністративного позову та надано зазначену ухвалу суду (вх. 851зкп від 30.01.2020).
Повторно, 31.01.2020 до ДБР на ім’я т.в.о. Директора ДБР Венедіктової І.В. подано заяву, в якій повідомлено про факт скасування заходів забезпечення адміністративного суду та знову надано зазначену ухвалу суду (вх. 2655-20 від 31.01.2020).
У вказаних заявах заявник просив:
- скасувати наказ ДБР №287 про зупинення дії Наказу ДБР №285 «Про оголошення результатів рейтингового інтернет-голосування та затвердження складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань»;
- оголосити результати рейтингового інтернет-голосування та склад Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань.
Проте, т.в.о. Директора ДБР Венедіктова І.В., з 30.01.2020 не виконала покладені на нею ст. 12 ЗУ «Про ДБР» обов’язки щодо організації роботи ДБР та не вжила заходів для створення та забезпечення діяльності Дисциплінарної комісії ДБР, а саме:
- не скасувала наказ ДБР від 22.10.2019 №287 про зупинення дії Наказу ДБР №285 «Про оголошення результатів рейтингового інтернет-голосування та затвердження складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань»;
- не оголосила про результати рейтингового інтернет-голосування із зазначенням кількості голосів, поданих за кожного кандидата за результатами інтернет-голосування до складу членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, яке відбулось 03 жовтня 2019 року-04 жовтня 2019 року.
- не опублікувала Наказу ДБР №285 «Про оголошення результатів рейтингового інтернет-голосування та затвердження складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань»;
- як наслідок вищевказаного, Рада громадського контролю при ДБР не розпочала свою роботу та, відповідно, не делегувала трьох представників до складу Дисциплінарної комісії ДБР;
- не затвердила та не опублікувала Положення про Дисциплінарну комісію ДБР
- і насамкінець, не затвердила склад Дисциплінарної комісії ДБР.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» підставами для притягнення працівника ДБР до дисциплінарної відповідальності є:
1) невиконання чи неналежне виконання обов’язків;
2) незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала відома працівнику у зв’язку з виконанням ним своїх повноважень;
3) перевищення своїх повноважень, якщо таке перевищення не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
4) публічне висловлювання, що є порушенням презумпції невинуватості;
5) негативні результати перевірки на доброчесність або моніторингу способу життя працівника;
6) порушення правил професійної етики;
7) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або неправомірних особистих інтересах інших осіб;
8) інші підстави, передбачені Законом України "Про державну службу" для працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, Дисциплінарним статутом Національної поліції України для працівників Державного бюро розслідувань, які є особами рядового і начальницького складу, та Кодексом законів про працю України.
Внаслідок вказаної бездіяльності, починаючи з 30.01.2020, всі громадяни, в тому числі і учасники кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснюється слідчими ДБР, позбавлені такого права юридичного захисту своїх прав та законних інтересів як звернення до ДБР із заявою про вчинення працівником ДБР дисциплінарного проступку.
Відповідно до ЗУ «Про ДБР», відсутня будь-яка правова процедура притягнення працівника ДБР до дисциплінарно відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, окрім як на підставі рішення Дисциплінарної комісії ДБР, оскільки, згідно із ч. 2 ст. 25 цього Закону, лише Дисциплінарна комісія ДБР складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника ДБР дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.
Більше того, відсутність передбаченого Законом відповідного органу дисциплінарної юрисдикції щодо працівників ДБР не дозволяє не тільки притягнути працівника ДБР до дисциплінарної відповідальності, але і встановити у відповідності до юридичної процедури навіть факт вчинення ним дисциплінарного проступку.
4. Організаційна структура ДБР
05.02.2020 Президент України затвердив нову організаційну структуру ДБР, де замість 3-х слідчих управлінь утворено Головне слідче управління Бюро.
В ГСУ ДБР об’єднано всі слідчі підрозділи Бюро, а відповідно до п. 8 ст. 3 КПК України керівник ГСУ ДБР, його заступники будуть керівниками органу досудового розслідування.
В той же час, 01.07.2020 набуває чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (щодо кримінальних проступків).
Відповідно до цього Закону в п. 8 ст. 3 КПК України вносяться наступні зміни: слова "органу державного бюро розслідувань" замінено словами "перший заступник або заступник Директора Державного бюро розслідувань, начальник слідчого управління, відділу органу Державного бюро розслідувань".
Таким чином, з 1 липня в Бюро не може бути такого органу досудового розслідування як Головне слідче управління. Як наслідок, припинять існувати (будуть поза законом) і всі слідчі підрозділи Бюро, які входитимуть в структуру ГСУ ДБР (управління та відділи).
Окрім того, чинною організаційною структурою ДБР не передбачено підрозділів, які будуть здійснювати розслідування кримінальних проступків. Створити ці підрозділи до 1 липня вкрай складно.
В результаті матимемо ситуацію, що набуття чинності з 1 липня 2020 законодавства щодо кримінальних проступків знову буде відкладено з вини Державного бюро розслідувань. А це, в сою чергу, гальмує введення цього інституту у всій системі органів досудового розслідування.
5. Контроль за діяльністю ДБР
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про ДБР» контроль за діяльністю Державного бюро розслідувань здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання правоохоронної діяльності, у порядку, визначеному Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Спостерігаючи за діяльністю Бюро, враховуючи все вище мною вказане, змушений констатувати, що Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності, нажаль, не виконує покладені на нього повноваження.
Крім того, контроль за діяльністю ДБР повинна здійснювати Рада громадського контролю, що передбачено ст. 28 ЗУ «Про ДБР».
Так, Рада громадського контролю при Державному бюро розслідувань:
1) заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Державного бюро розслідувань;
2) розглядає звіти Державного бюро розслідувань і затверджує свій висновок щодо них;
3) обирає з її членів трьох представників, які входять до складу Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань;
3-1) розробляє та затверджує Правила професійної етики працівників Державного бюро розслідувань;
4) має інші права, передбачені Положенням про Раду громадського контролю.
Однак, діяльність Ради є заблокованою ще з квітня 2019.
3-4 жовтня 2019 були проведені вибори до нового складу Ради, але оприлюднення її складу 22.10.2019 заборонив суд.
30.01.2020 судова заборона була скасована, одна т.в.о. директора ДБР Ірина Венедіктова вирішила обрати «свою» Раду.
Так, нею було ініційовано затвердження нового Порядку формування РГК при ДБР, відповідно до якого для кандидатів до складу Ради були встановлені надмірно великі та очевидно не виправдані вимоги, зокрема:
- наявність вищої освіти та досвіду роботи за спеціальністю менше 10 років;
- постійно проживати на території України протягом останніх 10 років.
Варто зазначити, що навіть для того, щоб бути обраним Президентом України, народним депутатом України чи стати членом Кабінету Міністрів України вимоги до кандидатів є меншими.
Іншою новелою, запропонованою Іриною Венедіктовою, було те, що обрання членів РГК при ДБР відбувається у декілька етапів. Першим із цих етапів є інтернет-голосування і тут все зрозуміло. За результатами цього етапу відбираються 30 кандидатів, які наберуть найбільшу кількість голосів.
Наступними етапами є написання кандидатами есе та проведення співбесід.
Ці два етапи повинна проводити Конкурсна комісія, яка сформована самою т.в.о. директора ДБР.
Отже маємо наступне: РГК при ДБР, яка повинна здійснювати цивільний контроль за діяльність ДБР, обирається Конкурсною комісією, яка сформована керівником ДБР. Тобто, саме Бюро обирає тих, то буде контролювати його діяльність.
Резюмуючи вищевказане, можна стверджувати, що ДБР здійснює свою діяльність поза межами будь-якого зовнішнього контролю.
Ще в минулому році я, надаючи оцінку діяльності директора ДБР Роману Трубі, писав, що безконтрольність породжує вседозволенність.
Висновки:
- заявлена мета ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» очевидно не досягнута;
- керівництво діяльністю Бюро опинилося в руках незаконно призначених на посаду першого заступника директора ДБР Олександра Бабікова та заступника директора ДБР Олександра Соколова. При цьому, заступник директора ДБР Олександр Соколов незаконно присвоїв собі повноваження директора ДБР;
- призначення на керівні посади в слідчі, оперативні та інші підрозділи ДБР відбувається фактично в закритому та ручному режимі. Переможці конкурсів визначаються ще до оголошення самого конкурсу;
- Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності самоусунувся від здійснення контролю за діяльністю ДБР;
- Рада громадського контролю при ДБР як інститут цивільного контролю заблокована;
- заблоковано створення Зовнішньої конкурсної комісії ДБР, як наслідок обрання нового директора Бюро та формування керівного складу підрозділів внутрішнього контролю ДБР є не можливим;
- дисциплінарна комісія ДБР не створена, як наслідок притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності є неможливим;
- в Бюро відбувається повне ігнорування вимог як законодавства, так і підзаконних актів, які встановлюють процедурні питання діяльності ДБР.
Чи можна виправити вищевказане та повернути діяльність ДБР у правове поле?
Звичайно.
Для цього лише потрібно, щоб Президент України Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський усвідомили ситуацію, що склалася з цим «перезавантаженим» правоохоронним органом, і кожний, в межах своєї компетенції, вжив необхідних заходів, а саме:
- призначити у законний спосіб керівника ДБР;
- забезпечити постійний парламентський контроль за діяльністю ДБР;
- розблокувати діяльність інституту цивільного контролю за ДБР.
