19 березень 2024, Вівторок, 09:51

Василь Хмельницький причетний до грабунку банка “Хрещатик”?

26 Квітня 2018г.
Maxresdefault 2 1

Іван Правдін, ІА Зрада

Майже 6,9 млрд грн виведених активів  – це приблизний результат махінацій, реалізованих у ПАТ «КБ «Хрещатик» його власниками та топ-менеджментом напередодні визнання банку неплатоспроможним. Які ж схеми було виявлено за результатами forensic-аудиту банку та яку роль у цих «оборудках» виконували столичні підприємства та компанії-інсайдери? Відповіді на ці та інші питання були нещодавно озвучені під час прес-брифінгу, організованому Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. 

Насамперед, учасники прес-брифінгу наголосили на спробах колишніх акціонерів та пов’язаних з банком осіб через суди легітимізувати проведені з активами оборудки, що позбавить вкладників «200+» (кредиторів 4-ої черги, які заявили вимоги до банку на суму 1,1 млрд грн) шансів отримати свої кошти. Під сумнівом – і повернення у повному обсязі виплаченого Фондом гарантованого відшкодування: із виплачених людям 2,7 млрд грн сьогодні за рахунок продажу та управління активами банку вдалося повернути лише 0,8 млрд грн. Якщо ж «зацікавленим сторонам» взагалі вдасться оскаржити правомірність виведення банку з ринку – розрахунок з кредиторами фактично буде заблокований, а тягар повернення виплачених Фондом коштів ляже на плечі державного бюджету.

Загальна сума акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Хрещатик» – 6,2 млрд грн. Джерелом повернення цих коштів, які свого часу клієнти принесли до банку, мало б стати обслуговування позичальниками своїх кредитів та продаж активів. Та попри те, що «на папері» вартість активів банку, включених до ліквідаційної маси, склала 8,1 млрд грн – незалежні оцінювачі оцінили їх лише у 2,7 млрд грн. Але і ця сума – дуже позитивний прогноз, адже інсайдери банку намагаються завершити усі розпочаті схеми з виведення найліквідніших активів фінансової установи.

Також уповноваженою особою Фонду виявлено, що на момент запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» мав на балансі облігації на загальну суму майже  2,3 млрд грн. При цьому, майже 85% з них виявились незабезпеченими. Понад те, емітенти цих цінних паперів мають усі ознаки фіктивності – відсутність основних фондів та виробничих запасів, чисельність працюючих 1-2 особи. За попередньою інформацією, у 91,8% випадків емітенти виявилися пов’язаними з банком особами. Строк погашення облігацій збіг, кошти банку повернуті не були.

Прізвища

Що стосується конкретних осіб, діяльність яких призвела до втрати «Хрещатику», то з прес-релізу Фонду стає зрозумілим про кого йде мова: «Схема виведення коштів з банку Хрещатик – кредитування пов’язаних осіб на придбання будівельного обладнання у одного нерезидента - Alesio Universal S.A. Tortola, British Virgin Island (пов’язана особа – кінцевий бенефіціар Іванов А.А., на фото).

Не зважаючи на те, що оплата була здійснена авансом, жоден з укладених контрактів не був виконаний. Загальна сума наданих кредитних коштів на ці потреби склала 31,3 млн доларів США. За виявленими (у тому числі, але не виключно) фактами  Фондом та уповноваженою особою направлено 71 заяву до правоохоронних органів про вчинення кримінальних правопорушень на загальну суму збитків майже 3,3 млрд грн.  Варто нагадати, що за даними Національного банку України у 2015 році кінцевими власниками банку були Андрій Іванов (37,44%), територіальна громада  міста Києва в особі КМДА (25%), Микола Солдатенко (24,24%) та низка міноритарних власників».

Також опосередковано серед осіб, причетних до махінацій навколо банку «Хрещатик», було назване прізвище впливового бізнесмена Василя Хмельницького, як співвласника «Київської інвестиційної групи».

З цього приводу представники Фонду наголосили на такому: «Пов’язані особи та інсайдери банку, що відносяться до Київської інвестиційної групи (загальна сума непогашеної заборгованості за кредитами якої становить 3,2 млрд грн), у судовому порядку намагаються легалізувати схеми виведення коштів з банку – визнати погашеними власні кредити на загальну суму 0,9 млрд грн, тим самим намагаючись за допомогою рішення суду вивільнити з-під забезпечення високоліквідне майно – цілісний майновий комплекс, земельні ділянки тощо. При цьому так зване «повернення кредитів» за фактом було просто певним «транзитом коштів»: кошти з поточних рахунків клієнтів банку у вигляді так званої фінансової допомоги перераховувались на користь підприємств групи КІГ, а далі – на рахунки підприємств цієї ж групи в погашення кредитної заборгованості. При чому дані операції проводились в основному напередодні та в ніч на запровадження тимчасової адміністрації в банку, а деякі обтяження припинено нотаріусом взагалі рано вранці 5 квітня 2016 року».

Конкретних даних, хто саме зараз є володільцем Київської інвестиційної групи, в мережі інтернет віднайти неважко. Та й сам Василь Хмельницький у своєму нещодавному інтерв’ю зазначив про свої міцні стосунки з Івановим:

- Що собою представляє "Київська інвестиційна група"?

- Компанія займалася скупкою, розвитком і перепродажем активів останні 15 років. Але років п'ять-сім тому ми вирішили зосередитися на будівництві. До того часу стало зрозуміло, що ми не станемо першими або другими у металургії, хоча мали частку в "Запоріжсталі", або в енергетиці, хоча володіли часткою в "Київенерго". Сьогодні наш головний бізнес - це компанія UDP, якій належать наші основні будівельні активи. У нас є багато непрофільних активів, але в найближчому майбутньому ми їх плануємо продати для того, щоб розвивати будівельний напрямок. Який в найближчі п'ять років буде для нас основним. За нашими даними, в цій сфері ми перші або другі в Києві. А враховуючи, що більше половини всього будівництва в Україні зосереджено в столиці, ми, швидше за все, є однією з найбільших будівельних компаній країни.

- Коли ви говорите "ми", кого ви маєте на увазі? Вас і Андрія Іванова?

- З Андрієм Івановим ми є партнерами більше 20 років. У UDP у мене понад 50% акцій. Досить великий пакет належить йому - його частка друга за величиною після моєї. Приблизно такий же розподіл прав власності та в інших активах. Серед інших міноритарних партнерів - наші управлінці, менеджери, які працюють з нами більше 20 років. Крім того, нам завжди подобалося працювати в партнерстві. Ми вважаємо, що це знижує ризики і збільшує дохідну частину. Майже у всіх проектах від 25% до 60% належить нашим партнерам.

Іншими словами Василь Хмельницький з одного боку розповідає про побудову нових торгівельних центрів та житлових комплексів на кшталт "Новопечерських липок", Ocean Plaza-2, RiverStone і "Бульвар Фонтанів", які потребують мільйонних інвестицій. А з іншого боку існують конкретні схеми, пов’язані з компаніями, засновником яких також є Хмельницький, і ці компанії фактично грабують мільйони доларів у чесних громадян та вкладників банків.

Схеми

Також стало відомо, що у Фонду є конкретна інформація щодо осіб, які організували, дозволяли, затверджували конкретні чинники збитків банку «Хрещатик». Ці висновки будуть підставами для притягнення до кримінальної та цивільно-правової відповідальності як керівництва банку, так і усіх пов’язаних осіб.

При проведенні аудиту банку "Хрещатик" були встановлені три основні обставини, які призвели до неплатоспроможності банку.

Перша – виведення високоліквідного майна, яке знаходилося в заставі банку, шляхом викупу сумнівними компаніями вимог по кредитах сумлінних позичальників. Причому, такий викуп відбувався за рахунок отримання нових кредитів від банку «Хрещатик» під заставу «сміттєвих» цінних паперів.

Як приклад – у 2013-2014 роках банк видав такому собі товариству «Купер Прайс» кредит на суму близько 106 млн гривень. В забезпечення по цьому кредиту компанія продала банку облігації таких собі компаній, назви яких ні про що не кажуть ні спеціалістам, ні пересічним громадянам. Тобто, облігації компаній, які взагалі не відомі нікому. Вони були прийняті банком в якості застави. За рахунок отриманих коштів це підприємство викупило у банку право вимоги за раніше укладеними з іншими позичальниками кредитними договорами. По цих кредитах свого часу були передані в заставу високоліквідні активи – земельні ділянки, майнові комплекси, нерухоме майно, тощо. Загальною вартістю близько 530 млн гривень. Тобто, в результаті такої махінації застава високоліквідного майна була замінена на заставу нічим не забезпечених сміттєвих цінних паперів. За 106 млн грн під заставу сміттєвих цінних паперів у банку забрали активів на суму 532 млн гривень. І таких прикладів - десятки.

Друга обставина – це придбання цінних паперів потенційно пов’язаних осіб.

Як приклад – протягом року перед введенням тимчасової адміністрації банк придбав, серед іншого, облігації таких двох підприємств як «Харвест Агро» та «Ойл Агро Інвест». Ці два підприємства були офіційно включені до реєстру пов’язаних з банком осіб і на них розповсюджувалися певні обмеження проведення операцій.

Банк придбав ці облігації за номінальною вартістю з дисконтом 40% за 132 млн гривень кожний пакет цих облігацій. Єдиним забезпеченням облігацій по тих підприємствах був договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами, укладений з якоюсь страховою компанією. Самі ці підприємства не вели активної господарської діяльності і мали по одному робітнику на цьому підпиємстві з зарплатнею 5 тис. гривень. Один робітник, зарплата 5 тис. гривень – і ці компанії випускають облігацій на 219 млн, які банк викупає за 132 млн грн за кожен пакет. При проведенні аналізу встановлено, що ці облігації були придбані за суттєво завищеними цінами і з порушенням процедури придбання, встановленій в самому ж банку. Прямі збитки банку тільки від цих операцій склали більше 100 млн гривень. Кошти, отримані від операцій з купівлі банком облігацій цих підприємств, в подальшому також були використані в схемах виведення з банку  високоліквідного майна, по схемі, про яку йшлося раніше.

І третя, основна обставина, яка призвела до неплатоспроможності банку – це неефективна і ризикова кредитна політика, що особливо проявилося при виданні кредитів підприємствам, які заздалегідь не планували ані обслуговувати їх, ані, тим більше, повертати. Банк видавав валютні кредити сумнівним підприємствам, які протягом 2-3 днів після цього перераховували їх на рахунки нерезидентів в офшорні зони, начебто на закупку обладнання. Однак, це обладнання в Україну не поставлялося, а гроші в банк так і не повернулися. Мова про компанію Alesio Universal S.A. Tortola з Британських Віргінських островів (пов’язана особа – кінцевий бенефіціар Іванов А.А.). Загальна сума наданих кредитних коштів на ці потреби як вже наголошувалося вище склала 31,3 млн доларів.

Відповідно до висновку, зазначені обставини в своїй сукупності призвели до порушення банком нормативів ліквідності, що в свою чергу привело до неплатоспроможності банку. Це було повністю підтверджено висновком експертного дослідження, складеного інститутом судових експертиз СБУ.

За виявленими (у тому числі, але не виключно) фактами  Фондом та уповноваженою особою направлено 71 заяву до правоохоронних органів про вчинення кримінальних правопорушень на загальну суму збитків майже 3,3 млрд грн. Фонд однак дуже бентежить факт неконструктивного відношення певних правоохоронних органів до проблем, з якими стикається банк і Фонд при проведенні заходів, спрямованих на повернення активів банку. Всі обставини, які призвели до неплатоспроможності банку – встановлені, але жодних суттєвих дій з боку правоохоронних органів фактично немає.

Правоохоронні органи доволі повільно здійснюють кримінальне провадження по відомим вже їм фактам протиправних дій, які привели до неплатоспроможності банку. Є певні неузгодженості у відносинах між банком, Фондом та правоохоронними органами. По багатьох справах ні банк, ні Фонд не визнані потерпілими. Крім того, головне слідче управління здійснює певний тиск на осіб, які проводять аналіз, досліджують обставини доведення банку до неплатоспроможності.Чому так відбувається, опосередковано відповіли у самому Фонді - мовляв, якщо ми притягнемо до кримінальної відповідальності топ-менеджмент Банку, то звичайно, наступними до відповідальності можна буде притягати й кінцевих набувачів вигоди, серед яких вже відомі прізвища А.Іванов та В.Хмельницький. А їм зараз така "слава" не потрібна.

ЧИ ВПЛИНЕ НАЦБЮРО ФІНБЕЗПЕКИ НА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ