15 квітень 2024, Понеділок, 13:05

Чи доцільна ліквідація військової прокуратури?

23 Квітня 2020г.
ОГП-депутати
Фото: Facebook Владлен Неклюдов

19 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким передбачено ліквідацію військових прокуратур.

У той же час, Указом Президента України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» від 8.11.2019 року № 837/2019 постановлено до 31.03.2020 розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо утворення в системі Міністерства оборони України Військової поліції - як правоохоронного органу.

Процес створення Військової поліції, який підтримано, та за окремими напрямами і програмами вже профінансовано міжнародними партнерами України, вимагає заздалегідь вирішеного питання погодженої організаційної структури у рамках військово-адміністративного поділу країни та забезпечення ефективного нагляду за дотриманням конституційних прав військовослужбовців під час проведення стосовно них оперативно-розшукової діяльності і досудового слідства новим правоохоронним органом спеціального призначення.

Наявна організаційно-штатна структура військових прокуратур вибудовувалася впродовж п’яти років та наразі є такою, що в повній мірі дозволяє виконувати прокурорські функції за наявним військово-адміністративним поділом України.

За таких обставин військові прокуратури виступають гарантом законного функціонування системи національної безпеки, до структури забезпечення якої входять сили охорони правопорядку.

Таким чином реалізація законодавчих ініціатив Президента України про запровадження нових інституцій у сфері військової юстиції не повинно супроводжуватися ліквідацією наявних складових, без існування яких неможливо створити ефективний механізм забезпечення правоохоронної діяльності у військовій сфері.

Не зважаючи на це, колишнім Генеральним прокурором видано наказ про створення спеціалізованих прокуратур регіонального (обласного) та гарнізонного (місцевого) рівнів, відповідно до якого кількість прокурорських працівників буде зменшено майже удвічі, а територіальна юрисдикція окружної прокуратури буде розповсюджуватися на дві або одну область, в якій наразі функціонує дві прокуратури гарнізонного рівня, що, на мою думку, унеможливить якісно та оперативно виконувати поставлені перед цим органом завдання.

Слід зазначити, що рівень злочинності серед військовослужбовців із часу анексії Автономної республіки Крим та неприхованої агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, у порівнянні з минулими роками зріс у сотні разів.

Суттєве погіршення стану військової дисципліни у військових підрозділах, масове дезертирство військовослужбовців, знищення військової техніки, озброєння, зброї та боєприпасів в умовах ведення гібридної війни вкрай негативно вплинуло на бойову готовність Збройних Сил України.

Інтенсивність роботи органів військової прокуратури з часу їх створення постійно прогресувала. Згідно приприлюднених даних, всього працівниками військових прокуратур з 2014 року до суду направлено 15420 обвинувальні акти (75% від загальної кількості направлених органами прокуратури). У закінчених кримінальних провадженнях встановлено збитків на суму 
325 млн. 279 тис. грн., відшкодовано – 193 млн. 139 тис. грн. Пред’явлено цивільних позовів на суму 124 млн. грн. На теперішній час з метою забезпечення відшкодування збитків, а також виконання судових рішень арештовано майна на загальну суму 44 млн. грн.

Стан злочинності у військах викликає стурбованість у громадян, адже проблеми з дотриманням законів у Збройних Силах України, в інших військових формуваннях існують і сьогодні.

Водночас, необхідно зауважити, що навіть після завершення збройного конфлікту на території Донецької і Луганської областей, потрібно буде кваліфіковано і оперативно розслідувати усі випадки загибелі військовослужбовців від терористичних актів та забезпечити прийняття законних рішень за кожним фактом знищення (захоплення) військової техніки, зброї та боєприпасів внаслідок бойових дій.

Лише за результатами прийнятих правових рішень у кримінальних провадженнях можливо буде списати безповоротно втрачене (знищене) військове озброєння.

У попередні роки усі випадки катастроф, вибухів на складах, базах і арсеналах зберігання зброї та бойових припасів (Артемівськ, Новобогданівка, Цвітоха, Лозова), які заподіяли багатомільярдні збитки державі та десяткам тисяч громадян, були успішно розслідувані військовими прокуратурами, за наслідками розгляду справ у судах винесені вироки.

Представники Комітету відзначаючи вагомі результати роботи військових прокуратур, звертають увагу на нагальну потребу у функціонуванні військової прокуратури, як інституту, здатного виконати завдання і реалізувати повноваження прокуратури щодо протидії військовим злочинам та військовим адміністративним правопорушенням, що має окреме правове врегулювання.

Забезпечення правопорядку у Збройних Силах України вимагає спеціальних знань у сфері військового права, а також з питань тактики та бойового застосування військ, володіння спеціальними методиками виявлення та розслідування злочинів у військовій сфері.

Військові прокурори мають дві освіти – юридичну та військову.

Утворення спеціалізованих прокуратур призведе до їх комплектування цивільними працівниками, які не мають військової освіти, не знають специфіки організації військової служби, порядку віддання, доведення та виконання наказів, збереження військової таємниці, виконання заходів безпеки під час поводження зі зброєю та військовою технікою, у зв’язку з чим не здатні надавати об’єктивну правову оцінку діям чи бездіяльності військових посадових осіб.

Прикладом цього є діяльність слідчих Державного бюро розслідувань, яка не забезпечує ефективного запобігання, виявлення та розслідування злочинів у військових формуваннях, насамперед на території Донецької та Луганської областей, а тому майже весь тягар роботи з протидії правопорушенням у військах, досі лежить на військових прокурорах, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях.

У цей же час, військові прокурори законодавством про працю обмежені в правах надавати слідчим Державного бюро розслідувань обов’язкові для виконання вказівки щодо проведення слідчих та інших процесуальних дій у вихідні дні і неробочий час, а також в умовах ведення бойових дій з реальною небезпекою для їх життя та здоров’я, незважаючи на необхідність виявлення, фіксації та збереження доказів у кримінальному провадженні.

Результати дослідження, експертні опитування свідчать, що ліквідація військових прокуратур у сучасних умовах буде мати негативний вплив на стан законності та правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

Успішність захисту національних інтересів України значною мірою залежить від ефективності діяльності органів військової юстиції, що виступає запорукою стабільного розвитку суспільства.

З огляду на викладене, члени Комітету з питань правоохоронної діяльності і виступили з ініціативою до Офісу Генерального прокурора щодо залишення у системі органів прокуратури України військових прокуратур.

І не важливо як саме їх назвуть, головне завдання зберегти такий інститут та справжніх офіцерів, професіоналів своєї справи, здатних швидко та ефективно розслідувати злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

ВРЯТУВАТИ ВІЙСЬКОВУ ЮСТИЦІЮ. ЗАДАЧА З БАГАТЬМА НЕВІДОМИМИ

128936779 377679723520358 4752211686278429802 N
Максим Павлюк Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, народний депутат України