28 березень 2024, Четвер, 13:33

Концепція розвитку юридичної освіти: слова нові – граблі старі

9 Лютого 2021г.
226a3b6bd279b59fb868efa1e546afae Wide Big

Сергій Громов

У науковому та освітянському середовищі знов набирає обертів дискусія щодо проекту Концепції розвитку юридичної освіти, яку пропонують до затвердження лобісти від окремих освітянських кіл, прикриваючись турботою про якість підготовки юриста.

Наприкінці січня 2021 року «оновлений проект» Концепції був знятий профільним Комітетом Верховної Ради України, як такий, що потребує доопрацювання та погодження з основними стейкхолдерами. На захист вітчизняної юридичної освіти стали не тільки народні депутати-члени Комітету, але й провідні науковці та представники майже усіх фракцій та груп, що входять до складу парламенту.

В той же час деякі зацікавлені особи, що мають підтримку з боку іноземних грантових проектів, продовжують формувати суспільну думку щодо необхідності прийняття саме їх редакції Концепції. І це незважаючи на її хибність та недосконалість, що було неодноразово підтверджено освітянською спільнотою України, зокрема на профільній Всеукраїнській конференції «Вища юридична освіта в XXI столітті: виклики й перспективи розвитку».

Для додаткового вивчення і подальшого формування думки суспільства про Концепцію стали дебати, які ініціювала Асоціація правників України за підтримки програми USAID «Нове правосуддя».

І зовні нібито все було пристойно: дві точки зору, модератор, питання від аудиторії, але… Ми не будемо досить повно розбирати хід цих «дебатів», будь хто може сам скласти враження про них, подивившись відповідний запис. В той же час ми наголосимо на певних принципових моментах:

1. До дебатів не було можливості долучитися фізично (тобто увімкнути камеру, задати питання їх учасникам) – дивіться трансляцію та пишіть у чат: можливо ми звернемо увагу на Ваші проблеми.

2. Слабка підготовка сторін дебатів. По деяких питаннях взагалі не було висловлено чіткої та ясної позиції. Склалося враження, що представники сторін не розуміються ані у спеціальності «Міжнародне право», ані у підготовці фахівців у ЗВО із специфічними умовами навчання, ані у автономності закладів освіти та чинній процедурі акредитації освітніх програм. Що їм заважало звернутися до фахівців із вказаної тематики – невідомо.

3. При обговоренні пропонованих питань і модератор і сторони змішали в одну велику купу держзамовлення, контракт, заочників, студентів та інші категорії здобувачів. При перегляді інколи неможливо було з’ясувати: «А про кого мова йде взагалі?».

4. Підсумки, що були підведені, не дали змогу аудиторії з’ясувати, а що ж у підсумку? Як треба діяти далі?

Особливістю позиції «ЗА» було безкінечне посилання на деякий міжнародний досвід, навіть на рішення Конституційного суду Литви. В юридичному сенсі це взагалі виглядає смішним! З якого моменту рішення судів іноземних країн є дороговказом для вітчизняних реформ. А взагалі сліпе копіювання інших правил та підходів, залишить від системи юридичної освіти України «погану копію», а не унікальний та самобутній проєкт.

Представник позиції «ПРОТИ» інколи був і не зовсім «ПРОТИ», та в деяких питаннях навіть не зміг оперувати ні даними, ні прикладами, а інколи взагалі відсилав свого візаві до консультацій із іншими фахівцями.

Склалося враження, що сторони не обізнані із автономією ЗВО, недопущенням дискримінації закладів вищої освіти за будь якою ознакою. Про процедуру акредитації освітніх програм учасники взагалі не згадали, а саме вона є основою забезпечення якості вищої юридичної освіти.

Із змісту розмови стало ясно, що учасники обговорювали стару редакцію проекту Концепції від 6 листопада 2020 року, що знов говорить про фаховість їх підготовки. Проект вже зазнав певних змін у січні 2021 року, зокрема в частині заочної юридичної освіти, і знов був відхилений, про що вже зазначалося.

изображение_2021-02-09_131045

Важливим аспектом, на якому слід зупинитися окремо, є відношення до цього документу освітян, студентів, науковців, їх батьків та небайдужих громадян. На телеграм каналі Асоціації правників України було організовано інтерактивне голосування. Із 8077 осіб, що прийняли участь в опитуванні, 86 % респондентів не підтримали Концепцію (дані наведені на момент написання статті).

Про що це говорить? Громадянське суспільство, освітянська та наукова спільнота у демократичний спосіб знов показали своє відношення до реформ, які призведуть до того, що:

– багато закладів вищої освіти втратять студентів та відповідні ліцензії на підготовку здобувачів;

– відбудеться масове звільнення науково-педагогічного складу, а значить відбудеться ліквідація багатьох юридичних шкіл, припиниться підготовка в аспірантурі та докторантурі;

– буде здійснено перерозподіл державного замовлення на користь невеликої кількості закладів вищої освіти (які до речі є авторами Концепції) та створення «привілейованого клубу», вхід до якого буде заборонений іншим ЗВО;

– посилиться трудова міграція молоді за кордон, що посилить демографічну кризу та соціальне напруження в країні.

Отже може ми будемо йти дорогою поступових та гармонійних реформ, а не наступати на одні й ті ж граблі?

В УКРАЇНІ ВКОТРЕ ХОЧУТЬ РЕФОРМУВАТИ ЮРИДИЧНУ ОСВІТУ

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram

Photo 2020 10 02 21.42.25
Сергій Громов Студент юридичного факультету ЛНУ ім. Франка, редактор Інтернет-видання Резонанс