Про звільнення прокурора та керівника поліції Миколаївщини - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

04 июль 2020, Суббота, 05:23

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Про звільнення прокурора та керівника поліції Миколаївщини

23 июня 2016г.
0

4a65adfdd3baed48632e1c4c43170481_1465984815_extra_largeХочеться декілька слів сказати про ситуацію, яка склалася навколо звільнень прокурора та керівника поліції у Миколаївській області. Відвідавши відповідну область з робочим візитом Президент України Петро Порошенко публічно заявив, що попросив у керівництва Генпрокуратури, МВС та Нацполіції звільнити з посад прокурора Миколаївської області В.Кривов'яза і начальника ГУ Національної поліції в Миколаївській області В.Гончарова.

Причину таких кадрових звільнень було анонсовано – бездіяльність в боротьбі з корупцією в регіоні. Згідно інформації у ЗМІ, начальника поліції вже звільнено, а прокурора «попросили» написати заяву на звільнення.

Зважаючи на вищесказане, при всій повазі до Глави держави та перших керівників названих правоохоронних органів, подібні претензії до керівників прокуратури і поліції в цій частині висловлені не зовсім за адресою і поясню чому.

Чинним законодавством, а саме Законом України «Про прокуратуру» та Законом України «Про Національну поліцію», чітко прописані повноваження керівника регіональної прокуратури та, відповідно, керівника поліції регіону. Так, зважаючи на урізані сьогодні функції прокуратури, згідно ст. 2 та ст. 11 Закону «Про прокуратуру», відповідних повноважень, чи тим більше обов’язку, по боротьбі з корупцією у прокурора регіону немає. Дійсно, раніше, до жовтня 2014 року прокурор мав законні підстави в порядку нагляду за додержанням законів перевірити стан дотримання законодавства, зокрема у частині виявлення корупційних правопорушень, але цю функцію у прокуратури відібрали і вона на сьогодні не правомочна проводити такі первірки. Слідчі відділи прокуратур областей (регіонів) дійсно можуть розслідувати корупційні злочини, які не підслідні НАБУ, але вони не мають можливостей забезпечувати їх виявлення поза межами конкретного кримінального провадження. Ті ж повноваження прокурорів щодо можливостей складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані із корупцією, які мабуть випадково ще залишились у їх компетенції у відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення, теж не передбачають проведення самостійних перевірок і їх реалізація залежить виключно від інших органів, які можуть направляти такі матеріали прокурору для реагування. Більше того, прокурор за новим Законом «Про прокуратуру» навіть позбавлений права координувати діяльність правоохоронних органів по боротьбі із корупцією, що він здійснював раніше.

Так само і у керівника обласної поліції, згідно законодавчих положень (ст. 22 Закону «Про Національну поліцію»), немає повноважень по протидії корупції, тим більше, що йому підпорядковані лише кримінальна поліція (дільничні, кримінальний розшук), слідчі підрозділи, до підслідності яких не віднесено розслідування корупційних злочинів, поліція охорони, спеціальна поліція та поліція особливого призначення, серед яких немає відділу чи департаменту, який би відповідав за боротьбу з корупцією; не підпорядковані керівнику обласної поліції і підрозділи по боротьбі із економічною злочинністю, які також раніше займалися виявленням фактів одержання неправомірної вигоди. В свою чергу, УБОЗи, які раніше спеціалізувалися на виявлені фактів корупції, як відомо, також були ліквідовані.

Внаслідок такої «реформи» правоохоронних органів, в тому числі поліції і прокуратури, ці органи на місцях фактично позбавлені тепер будь-яких повноважень по боротьбі з корупцією. Натомість, ключовими органами, яким передані такі повноваження і які безпосередньо створені для протидії корупції, є, перш за все, Національне антикорупційне бюро України, частково Служба безпеки України, а також Національне агентство по боротьбі з корупцією, яке знаходиться на етапі створення. Саме вони, вибачте, і відповідальні за стан протидії корупції як в регіоні, так і в країні в цілому. В цій частині слід нагадати, що, згідно ст. 1 Закону «Про Національне антикорупційне бюро» , саме НАБУ є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. У відповідності до ст. 2 Закону «Про Службу безпеки України», до завдань СБУ також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. На місцях антикорупційною політикою повинні займатись обласні і місцеві ради, обласні та районні державні адміністрації, які у своєму складі утворюють антикорупційні ради, управління або постійні комісії з питань законності, антикорупційної і регуляторної політики.

Таким чином, як на мене, достатніх правових підстав для звільнення прокурора області чи керівника поліції лише на підставі бездіяльності у сфері протидії корупції немає. Натомість дивує відсутність будь-яких претензій з цього приводу до тих органів і їх посадових осіб, які повинні цим займатись. Тому, подібні безапеляційні обвинувачення одних органів і замовчування бездіяльності інших викликають у фахівців обґрунтовану тривогу в частині реалізації очікувань суспільства на дійсні зміни в боротьбі із корупцією.

 

 

Олексій Баганець Екс-заступник Генерального прокурора України, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, адвокат