» Пріорітетні напрямки діяльності нових керівників прокуратури

22 сентябрь 2020, Вторник, 09:53

Пріорітетні напрямки діяльності нових керівників прокуратури

6 августа 2020г.
0
117279180_3241262862606234_4775174114567164191_n

Олексій Баганець

Висловитись з цього приводу мене спонукало нещодавнє спілкування із журналістами, після призначення нового керівника прокуратури м.Києва.

Не дивлячись на те, що представники ЗМІ, в основному, чомусь робили акцент на факті люстрації нинішнього очільника прокуратури столиці в 2014 році, я намагався їх переконати в помилковості таких підходів до оцінки кандидатури нового прокурора, тим більше, що це взагалі не є і не може бути компрометуючою обставиною, а по-друге, що його звільнення з органів прокуратури за цією підставою було визнано судом незаконним.

А тому і роз’яснював, що в результаті цього і у нинішнього Генерального прокурора не було такої підстави, щоб не призначати цю особу на вказану посаду. Одразу заявляю, що я не знаю новопризначеного прокурора особисто і з ним не знайомий.

Головним для мене є те, що він виходець із органів прокуратури, має, більш менш, достатній досвід слідчої і прокурорської роботи, відповідне проходження практично на всіх щаблях прокурорської ієрархії від слідчого прокуратури району до заступника керівника Головного слідчого управління ГПУ. Здається, має і достатній досвід роботи на адміністративних посадах. Це одна, так би мовити, сторона його службової відповідності. Вона дійсно дуже важлива, але є і інша сторона, саме від відповідності якій і буде залежати, чи справиться новий керівник столичної прокуратури із покладеними на нього службовими обов’язками чи ні.

І що я маю на увазі? Перш за все, це буде залежати від того, наскільки він підготовлений в чисто професійному плані: чи достатньо володіє навичками і методикою розслідування кримінальних правопорушень, взагалі, і окремих їх видів, зокрема, таких як умисні вбивства, злочини у сфері службової та господарської діяльності, в т.ч. і корупційних, вчинених у складі організованих злочинних груп та злочинних організацій, чи знає методику організації роботи по розслідуванню злочинів взагалі і найбільш актуальних із них, зокрема, особливо враховуючи, що деякий час він в органах прокуратури не працював, чи знається достатньо в методиці організації наглядової діяльності за досудовим розслідуванням, як з боку вищестоящого прокурора, так і у формі процесуального керівництва, тим більше, враховуючи факт відсутності на сьогодні будь-яких важелів впливу прокурора на нерадивих слідчих, оперативних працівників та їх керівників, в т.ч. і з боку вищестоящих прокурорів, чи вміє він належно забезпечувати планування роботи колективу, її організацію та контроль виконання і т.д.

Приймаючи до уваги нинішні колосальні навантаження на слідчих всіх органів досудового розслідування, а тим більше – на процесуальних керівників (в середньому, за моєю інформацією, від 400 до 800 кримінальних проваджень на кожного з них), невідомо чи зуміє він забезпечити належну організацію роботи підпорядкованих йому прокурорів міського апарату, з яких, до речі, йому прийдеться звільнити в найближчий час приблизно до 70 в основному досвідчених працівників, а це десь до 40% штатного розпису підпорядкованого йому колективу, який на теперішній час майже повністю деморалізований майже 9-ти місяцями, так званого, «реформування» під керівництвом Р.Рябошапки і його такого ж рівня заступників, яких взагалі не цікавила професійна спроможність органів прокуратури по виконанню покладених на неї конституційних функцій.

Для прикладу, Ви, я думаю, всі пам’ятаєте, як вони паралельно із так пропіареною ними «переатестацією» прокурорів «боролися» із гральним бізнесом, що взагалі не входило до їх компетенції.

Теж саме стосується і місцевих прокуратур, в яких така ж руйнація планується із серпня-вересня поточного року. Тому, повірте мені на слово: справитися із такими катастрофічними наслідками даної «реформи» в органах прокуратури буде дуже складно, тим більше, слідуючим постане питання, де взяти рівноцінну заміну звільненим прокурорам, як правило досвідченим і професійним, які виконували щоденну кропітку роботу як по нагляду за досудовим розслідуванням, в т.ч. і у формі процесуального керівництва, так і повинні були займатися організацією досудового розслідування, я вже не говорю про вимушену заміну в судах державних обвинувачів, які потрапили в число неатестованих, куди з вулиці прийнятого на роботу юриста не направиш із багатьох причин.

І таким керівникам регіональних прокуратур також потрібно мати на увазі і той факт, що значна частина незаконно звільнених прокурорів через, так звані, «тестування» і «співбесіди» на конкурсних комісіях в будь-який час будуть поновлятись на роботі і їх необхідно буде працевлаштовувати на займані раніше посади, в чому, я вважаю, повинні бути зацікавленими новопризначені керівники регіональних прокуратур, щоб саме з допомогою відновлених працівників забезпечити виконання покладених на прокуратуру функцій. І таких судових рішень буде, повірте, буде багато, не дивлячись навіть на сьогоднішній відвертий «наїзд», так званих, «антикорупційних організацій», які фінансуються із-за кордону, на той же Окружний адміністративний суд м.Києва, судді якого вже почали виносити дуже переконливі і законні рішення на користь незаконно звільнених прокурорів.

І таким вимогам повинні відповідати не тільки новопризначений керівник Київської міської прокуратури, а і керівники всіх інших, поки що, «регіональних» прокуратур, тим більше, що серед них, призначених ще в епоху Р.Рябошапки, значно менше прокурорів з таким досвідом як, наприклад, у новопризначеного прокурора м.Києва. До речі, декого із них я слухав і бачив їх інтерв’ю по телебаченню або в «ютубі», із чого зробив зовсім невтішний висновок: професійний і загальноосвітній рівень більшості із них, вибачте, дуже низький, частина навіть не знають своїх функцій і повноважень, а тим більше – не орієнтуються зовсім у проблемах та особливостях своїх регіонів. Наприклад, один із них, на брифінгу із участю трьох чи чотирьох журналістів (!) із захопленням повідомляв про свою якусь співпрацю і спільні завдання з головою обласної державної адміністрації, друга – обіцяла посилити боротьбу контрабандою та корупцією на митниці, хоча через майже півроку її перебування на посаді будь-яких успіхів на цьому напрямку не відбулося, хоча відзначилась тим, що організовувала екскурсії всім бажаючим в приміщення регіональної прокуратури, тобто, на режимному об’єкті. А за зміст виступу третього очільника регіональної прокуратури просто змовчу, бо мені соромно за нього.

Тому, таким «керівникам» буде ще складніше справитися із тими викликами, які постали перед органами прокуратури в нинішній час, а тим більше, що досить тривалий період в більшості регіональних прокуратур в результаті цієї ж «псевдореформи» взагалі були відсутні всі керівники: і прокурор, і його заступники, або залишався лише один чи двоє із них.

Наприклад, в тій же регіональній прокуратурі м.Києва завдяки халатності тодішнього очільника ГПУ не було надано не тільки керівника кілька місяців, а і заступників. Ви уявляєте, що творилось в сфері діяльності органів досудового розслідування, коли зареєстровані кримінальні провадження вимушено не розслідувались, коли нікому було погоджувати більшість слідчих і негласних слідчих дій у зв’язку з відсутністю призначених ними процесуальних керівників, коли по тій же причині нікому було продовжувати строки досудового розслідування, а тим більше – терміни тримання підозрюваних під вартою, у звязку з чим були випадки звільнення таких осіб з СІЗО!

І при цьому та ж ГПУ на той час (приховуючи це від суспільства) забирала із обласних прокуратур частину прокурорів у відрядження до центрального Офісу, щоб «залатати таким способом дірки» у себе після звільнення майже 700 прокурорів.

А про більшість із тих, хто залишились в центральному апараті тепер уже «Офісу Генерального прокурора», після так званої «переатестації», теж не можу змовчати, бо скажу відверто, і вони не найкращі, після такого «очищення». Я вже писав раніше, що здавали тести і проходили співбесіди саме ті, хто давно не мав практичного досвіду у виконанні функцій прокуратури і давно вже деградував. До речі, зовсім недавно зустрів там прокурора, якого я колись вимушений був звільнити із посади районного прокурора у зв’язку із його явною невідповідністю займаній посаді та досить низьким рівнем професійної підготовки. І навряд чи він за цей час змінився на краще, але був «атестований» під керівництвом комісії міжнародних експертів.

І таких в центральному Офісі та і в регіональних прокуратурах, повірте, залишилось чимало після так званої «переатестації», що ще раз свідчить про явну шкідливість проведеного так званого «очищення», бо в першу чергу «відсіяли» досвідчених і професійних прокурорів, а ті, хто практичною діяльністю по виконанню функцій органів прокуратури ніколи або майже не займався, залишились на роботі. Тому, у мене і викликають сумніви, чи вдасться навіть професійно підготовленим новопризначеним цим новим Генеральним прокурором керівникам органів прокуратури підвищити ефективність її діяльності, в т.ч. і в частині посилення боротьби із злочинністю та корупцією в таких умовах.

У зв’язку з цим, моя порада керівництву прокуратури: треба негайно навести лад в організації роботи та контролю виконання, як в центральному апараті, так і в регіональних прокуратурах, щоб якнайшвидше подолати хаос і безладдя, який зараз там панує; посилити контроль з боку вищестоящих прокурорів за діяльністю процесуальних керівників, які, на жаль, сьогодні часто не виконують завдань кримінального провадження, наприклад, прийнявши один раз незаконне рішення по переслідуванню підозрюваних, становляться заручниками даної ситуації, після чого, припиняють бути неупередженими та продовжують усугубляти становище таких осіб, вина яких ще не доведена в установленому законом порядку.

Тому, на всіх рівнях вищестоящих прокурорів треба кожному з них визначити перелік кримінальних проваджень, особливо тих, де вже приймалися процесуальними керівниками рішення, які торкаються прав та інтересів громадян: коли особи затримувались чи їм повідомлялось про підозру, накладались арешти на майно, особливо на великі суми, проводились масові обшуки, так звані, «маски-шоу», а також негласні слідчі (розшукові) дії, чи продовжувались строки слідства та тим-більше, тримання під вартою, скласти графіки і постійно заслуховувати на оперативних нарадах стан досудового розслідування, у таких провадженнях, під час чого вимагати кожного разу від процесуальних керівників довідку про виконану роботу за минулий час і план слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій на майбутній конкретний період.

Потрібно також негайно перевірити законність прийнятих рішень про закриття і зупинення досудового розслідування у провадженнях хоча б за останні 5-ть років, в т.ч. і тих, по яких особи оголошені в міжнародний розшук.

Окрім того, раджу якомога швидше зайнятися розробкою нових методичних рекомендацій по удосконаленню діяльності прокурорського нагляду прокурорами Офісу Генерального прокурора і регіональних прокуратур як по загальних питаннях здійснення функцій і повноважень, так і по окремих напрямках їх роботи.

Зокрема, потрібно розробити методичні рекомендації як по здійсненню організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням взагалі, так і по організації роботи по нагляду за дотриманням конституційних прав і свобод громадян, обгрунтованості повідомлень про підозру та обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тим більше прийняття рішень про направлення обвинувального акту до суду.

Не менш важливим напрямком діяльності вищестоящих прокурорів є і забезпечення нагляду за додержанням прав і свобод громадян при прийнятті рішення при зверненні до судів з клопотаннями про проведення обшуків, накладення арештів на майно, а тим більше – про проведення НСРД. На превеликий жаль, цим напрямком діяльності органи прокуратури майже 6-ть років не займалися, на що, зверніть увагу, «заплющують очі» і так звані «міжнародні експерти», не звертаючи будь-якої уваги на явні факти беззаконня з боку деяких прокурорів, з якою проводили співбесіду.

Не менш важливим у діяльності вищестоящих прокурорів є і питання проведення аналітичної роботи як з питань стану злочинності та протидії їй, в т.ч. і корупції, так і дотримання прав і свобод громадян в діяльності органів досудового розслідування, чим фактично вони протягом останніх 6-ти років не займалися і що перетворило прокуратуру на орган боротьби із злочинністю, забувши про її призначення у відповідності до діючого Закону України «Про прокуратуру», де у ст.1 чітко зазначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави!

Ще раз наголошую, без проведення належної аналітичної роботи неможливо забезпечити і дійову координацію прокурорами діяльності всіх правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю та корупцією, що передостанні Генеральні прокурори (окрім І.Венедіктової) протягом останніх 6-ти років взагалі не займались, а тому і належної взаємодії між ними не було, в зв’язку з чим і кримінальна обстановка в державі тільки погіршувалася, в т.ч. і за рахунок постійного зниження рівня розкриття злочинів та відвертого наступу з боку держави на конституційні права і свободи громадян.

Недаром і авторитет органів прокуратури суттєво понизився за цей час, настільки, що тепер вже місцеві і регіональні прокурори ходять на наради до керівників територіальних підрозділів Національної поліції, а не навпаки, як це раніше було і повинно бути, а тим більше сидять на таких засіданнях ледь не в коридорі. Ганьба!

І ще про одне. Шановні керівники органів прокуратури! Негайно розпочинайте займатись підвищенням професійного рівня прокурорів усіх рівнів, не надійтесь на створені тепер «тренінгові центри», бо це фактично «банно-прачечні комбінати», де за окрему плату можна, наприклад, попрасувати білизну, а відновлюйте в апаратах постійно діючі семінари із процесуальними керівниками та вищестоящими прокурорами, з начиткою лекцій досвідченими прокурорами, після чого закріплюйте практичні знання вирішенням практичних завдань, нехай, при цьому, прокурори розробляють індивідуальні плани підвищення ділової кваліфікації і т.д.

Наостанок не можна не порадити керівникам Офісу Генерального прокурора та регіональних (поки що) прокуратур, забезпечити дотримання трудової дисципліни, правильного трудового розпорядку протягом всього робочого дня, а тоді не потрібно буде сидіти на робочому місці до 23-24 годин, повірте із мого великого досвіду, це не додасть позитиву у професійних і службових здобутках, навпаки, виморений працівник без нормального часу для відпочинку не забезпечить виконання покладених на нього завдань!

Ось саме на такі якості та вміння потрібно звертати увагу при підборі кандидатур на найбільш впливові керівні посади як в центральному апараті, так і в регіональних прокуратурах, а не на те, про що йшлося і ймовірно буде йтися мова в замовних публікаціях в мережі Інтернет.

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram.

18485508_432765090437116_7143097823702655490_n
Олексій Баганець Екс-заступник Генерального прокурора України, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, адвокат