» Російський генерал на чолі Інтерполу: які можливі наслідки?

02 липень 2022, Субота, 04:09

Російський генерал на чолі Інтерполу: які можливі наслідки?

19 Листопада 2018г.
0
_104400674_img_9518-800x600

У середу в Інтерполі обиратимуть нового керівника - за повідомленням міжнародної преси, найкращі шанси посісти цю посаду має російський генерал-майор поліції Олександр Прокопчук.

Українське МВС та правозахисники вже заявили, що його перемога перетворить Інтерпол на інструмент боротьби Кремля з політичними опонентами за кордоном. Київ навіть погрожує призупинити членство.

У Росії ж такі закиди назвали черговим проявом русофобії.

Вибори нового голови

Інтерпол - інструмент міжнародної співпраці поліції різних країн, зокрема міжнародного розшуку злочинців.

Донедавна його очолював китаєць Мен Хунвей. Але у жовтні він пішов у відставку через розслідування, яке проти нього ініціювали у Китаї.

Як наслідок, 21 листопада Генеральна асамблея Інтерполу в Дубаї, має обрати нового керівника. Претендентів двоє: росіянин Олександр Прокопчук, що два останні роки є одним з чотирьох віце-президентів Інтерполу, та його колега Кім Йонг Ян з Південної Кореї, який наразі виконує функції керівника організації.

Нещодавно британська газета Times з посиланням на власні джерела у владі написала, що безумовним фаворитом майбутніх виборів є саме росіянин.

"За словами співробітника Уайтхоллу (Уряду Британії. - Ред.), британська влада вважає, що Прокопчук виграє цей пост, й що немає ніякого сенсу в тому, щоб спробувати його зупинити. Про те, що Прокопчук є однозначним фаворитом, повідомляє і джерело, близьке до Інтерполу", - написала газета.

Призначення 56-річного Прокопчука означатиме "суттєву перемогу Кремля" - попри те що в останні роки російський уряд не раз критикували за зловживання так званими "червоними повідомленнями" - міжнародними запитами в Інтерпол на затримання будь-якої особи, що перебуває у розшуку, додали британські журналісти.

Хто такий Прокопчук?

Олександр Прокопчук народився в Україні та навчався у Київському національному університеті. Згодом переїхав до Москви, де вивчав право у Всеросійській податковій академії.

У 1990-і роки працював на багатьох посадах у російській податковій системі, а в 2000-х перейшов до органів внутрішніх справ.

Зокрема був начальником Федеральної служби МВС з економічних та податкових злочинів, керував Управлінням з міжнародної взаємодії Департаменту економічної безпеки МВС.

У 2003 році президент Росії Володимир Путін дав йому звання генерал-майора міліції (згодом звання замінили на "генерал-майора поліції").

З 2006 року Олександр Прокопчук працював заступником керівника російського бюро Інтерполу, а в 2011 році очолив це бюро.

"Учасник бойових дій. Нагороджений іменною зброєю, має державні та відомчі нагороди. Почесний співробітник МВС Росії", - йдеться в офіційній біографії Прокопчука.

Щоправда, у яких саме боях він брав участь, там не уточнюється.

З 2014 року росіянина обрали до виконкому Інтерполу - вже у центральному офісі організації. Тоді він з великим відривом переміг конкурентів з Британії та Швеції.

А з 2016 року Олександр Прокопчук став там віце-президентом.

"Співробітник спецслужб"

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков назвав Олександра Прокопчука "ветераном зовнішньої розвідки Росії".

А член колегії українського МВС і депутат Антон Геращенко деталізував - Прокопчук працював у КДБ, а потім - у стратегічній розвідці РФ, де нібито "займався шпигунством проти США".

Такі інформацію український депутат, за його словами, отримав від джерела, "яке особисто знає і працювало з Олександром Прокопчуком у розвідслужбах СРСР і РФ".

"У 2003 році Прокопчук був переведений в органи МВС РФ в рамках кампанії зміцнення міліції кадрами зі спецслужб. Але він, як і раніше, був і залишається співробітником спецслужб РФ", - наполягає Антон Геращенко.

"Якщо Прокопчук стане президентом Інтерполу, це дозволить російському режиму ще більше розширити практику використання "червоних циркулярів" для обмеження свободи пересування і переслідування неугодних, в інтересах одіозного режиму", - написав Арсен Аваков у Facebook.

Українська сторона оголосила, що всіма силами боротиметься проти призначення росіянина.

А депутат Європарламенту Ребекка Гармс, яка підтримує Україну, навіть закликала країни ЄС вийти з Інтерполу, якщо його очолить Олександр Прокопчук.

"Русофобська призма"

У Росії такі звинувачення зі сторони українського МВС назвали черговим проявом русофобії.

Керівник комітету Держдуми РФ у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язків зі співвітчизниками Леонід Калашников заявив: "Їх не хвилює професіоналізм, їх хвилює перш за все російське походження. Хоча, до речі, він (Олександр Прокопчук. - Ред.), по-моєму, навіть українець етнічно й довгий час працював в Україні".

"Все сьогодні в Україні сприймається через русофобську призму", - додав російський політик.

"Професійний досвід А.В. Прокопчука в сфері боротьби з міжнародною злочинністю буде затребуваний у роботі виконкому та дозволить правоохоронним органам різних країн знаходити "спільну мову", - наголошували у МВС Росії ще в 2014 році.

Функції

Президента Інтерполу обирає генеральна асамблея організації - кандидата має підтримати проста більшість делегатів від 192 країн-членів (по одному голосу від країни).

Обирають його на чотири роки.

Сам президент головує на засіданнях генасамблеї й виконкому Інтерполу, й "направляє обговорення".

Обидва згадані органи не працюють постійно, а збираються кілька разів на рік (генасамблея - раз, виконком - три рази), й вирішують стратегічні та головні організаційні питання роботи Інтерполу.

Останні має втілювати постійно діючий секретаріат, який має свого власного керівника.

Тобто, президент Інтерполу відповідальний не за оперативне "ручне управління" організацією, а скоріше за ухвалення стратегічних рішень.

Утім, саме в цьому і вбачають головну небезпеку правозахисники.

"Генеральний секретаріат Інтерполу й інші органи будуть змушені лише виконувати прийняті під керівництвом президента організації стратегічні рішення. Стратегія роботи організації буде формуватися і визначатися представником країни-агресора...", - йдеться у заяві ряду українських правозахисних організацій, до якої приєдналися й іноземні колеги.

"Росія та її союзники - Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Азербайджан, а також Венесуела і Іран, є лідерами у використанні механізмів Інтерполу, в тому числі Red Notice ("Червоні повідомлення") і Diffusion requests, з метою політичних переслідувань, переслідувань за національними, релігійними, соціальними і гендерними мотивами", - додають правозахисники.

Інструмент політичної боротьби?

Росію не раз звинувачували в тому, що вона намагається використовувати "червоні повідомлення" - фактично міжнародний ордер на арешт - для нейтралізації своїх опонентів - щоб обмежити їх в пересуваннях або добитися екстрадиції (хоча лідером за кількістю таких реквестів стала Туреччина після спроби держперевороту в 2016 році).

Люди, щодо яких виписане "червоне повідомлення", можуть бути арештовані в будь-якій країні, яка є членом Інтерполу, а їхні банківські рахунки можуть бути заморожені.

У згаданій статті Times вказується, що саме у роки роботи Олександра Прокопчука в російському МВС Інтерпол отримував багато спірних "червоних повідомлень" щодо людей, яких російська влада могла переслідувати за політичними мотивами.

"Прокопчук є проблемою, адже він був тією людиною в російському міністерстві внутрішніх справ, яка відповідала за створення багатьох сфабрикованих "червоних повідомлень", поданих під час його служби в МВС", - цитувала Times колишнього спеціального радника британського МЗС Девіда Кларка.

У минулому з ініціативи російської влади такі повідомлення були виписані щодо таких людей:

  • Арсеній Яценюк. Росія звинуватила українського екс-прем'єра у тому, що він у 1990-х воював у Чечні. Інтерпол це звинувачення відкинув.
  • Ігор Коломойський. Українського олігарха та екс-губернатора Дніпропетровщини Росія звинуватила у вбивствах та викраденнях людей. "Червону картку" на затримання Коломойського Інтерпол не видав.
  • Дмитро Ярош. Оголошення в розшук екс-лідера "Правого сектору" за "публічні заклики до тероризму і екстремізму" Росії, на відміну від "повідомлень" по Яценюку та Коломойському з'явилися у базі Інтерполу. Але згодом організація вивчила справу та визнала, що це - переслідування політичного опонента.
  • Юлія Тимошенко. Ще одного екс-прем'єра України оголошували у розшук Інтерполу в 2004 році, під час "Помаранчевої революції". Російська військова прокуратура звинувачувала її у шахрайстві. Згодом повідомлення про її розшук з сайту зникло.

Крім того, російські Слідчий комітет та прокуратура оголошують про "військові злочини" в Україні, відповідальність за які намагаються покласти на командирів ЗСУ.

"РФ вже намагалася оголосити у міжнародний розшук наших воєначальників від [начальника Генштабу ЗСУ] Віктора Муженка до командирів бригад. Тоді українській поліції вдалося довести безглуздість цього", - написав нещодавно речник МВС України Артем Шевченко.

"Але хто дасть гарантії, що ці спроби не повторяться знову у відношенні українських захисників нижчого рівня", - додав він.

Оголосити в міжнародний розшук Росія намагалася й інших опонентів Кремля, наприклад опозиціонерів Михайла Ходорковського, Микиту Кулаченкова, Петра Силаєва, американського фінансиста й критика президента Путіна у справі Магнітського Білла Браудера, а також колишнього голову Московської антидопінгової лабораторії, який заявив про систему допінгу в російському спорті, Григорія Родченкова.

Декого з них навіть затримували за російськими запитами, однак пізніше відпускали й в РФ не екстрадували.

Тим часом українські правозахисники і політики закликають колег з різних країн підписати спільне звернення до делегатів генасамблеї Інтерполу з закликом не голосувати за Олександра Прокопчука 21 листопада.

До заклику вже приєдналося більше півсотні різноманітних організацій.

"З приходом на керівну посаду в Організації представника РФ число політичних переслідувань з використанням механізмів Інтерполу тільки збільшиться, тому що з високою ймовірністю можна говорити про те, що владою РФ будуть застосовані методи блокування скарг на незаконне розміщення досьє переслідуваних осіб, що містяться в базі даних організації", - застерігають правозахисники.

У Кремлі ж всі звинувачення відкидають, й кажуть - свого кандидата повністю підтримують.

"Звичайно, ми вболіваємо за російську кандидатуру, й ми хотіли б, щоб саме російська кандидатура перемогла на цих виборах", - заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.

А Арсен Аваков пригрозив - якщо росіянина все ж оберуть президентом Інтерполу, то Україна "розгляне питання про призупинення свого членства" там.