Відповідаючи на запитання, чому у Трепака забрали кураторство двох Департаментів: у справах Майдану і справах, які розслідує СБУ, Венедіктова зазначила, що робота не була системною і результативною.
Таким чином, через засоби масової інформації Трепак В.М. повідомив, що в період 2015-2016 року, Генеральний Прокурор України Шокін В.М. у зв”язку зі своєю державною діяльністтю, для вжиття заходів, визначених нормами Кримінального процесуального Кодексу України, щодо Першого заступника Голови СБ України, перебував у службовому кабінеті Голови Служби безпеки України Грицака В.С. Останній, реально сприймаючи наміри Шокіна В.М. про притягнення Трепака В.М. до кримінальної відповідальності та діючи в інтересах останього – вчинив щодо Генерального прокурора України фізичні насильницькі дії, тобто скоїв тяжке протиправне діяння, передбачине частиною 2 статті 346 КК України.
За клопотанням Офісу Генерального прокурора Печерський районний суд м. Києва 25 березня продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо нападу на громадську активістку Катерину Гандзюк до 12 місяців (до 29 липня 2020 року)
Після шести місяців реформ прокуратуру, нарешті, покинули професійні громадські активісти Руслан Рябошапка, Віталій Касько та Віктор Чумак, залишивши по собі не тільки нев’янучу пам’ять в серцях колишніх підлеглих, але й унікальні методичні розробки на тему Кримінального процесуального кодексу України.
«Пішов тільки Чумак за власним бажанням, тепер потрібно наповнювати прокуратуру, а не знекровлювати її. Всі, хто хоче і може чесно і професійно працювати, — для всіх є шанс показати себе», — сказала Ірина Венедіктова. За її словами, такий шанс мають і Віктор Тріпак і Гюндуз Мамедов, а також керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький.
Якщо хтось думає, що у такий спосіб змусить мене перестати займатися певними справами, які перебувають у моїй компетенції, або заставить мене змінити позицію з вирішення тих чи інших питань, то він глибоко помиляється.
Натомість джерело Резонансу, наближене до ОПУ, ці відомості назвало «плітками», які поширюють «нинішній директор ДБР та Андрій Портнов, під дудку якого співає і танцює Труба».
— У призначеного у День юриста 8 жовтня 2019 року заступника Руслана Рябошапки роботи вистачає й у ГПУ, а про свій «імовірний перехід до ДБР» Віктор Трепак дізнався від журналістів, — твердить поінформаваний співрозмовник Резонансу.
Водночас він визнав, до очільника Бюро розслідувань є чимало аргументованих питань і в Офісі Президента України, і в Генеральній прокуратурі. Відтак, на часі перезавантаження керівництва цього органу.
— Не має суттєвого значення особа тимчасового керівника ДБР, який забезпечить проводення конкурсу. ТВО очолюватиме Бюро лише 2-3 місяці. Важливіше, хто там переможе — у чесній і прозорій боротьбі, — переконує наш співбесідник.
Якщо раптом Трепак призабув цю історію, наводимо витяг з постанови про заведення оперативно-розшукової справи відносно Тараса Омеляновича Дунаса та Олександра В’ячеславовича Білоуса категорії «перевірка» з класифікацією «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» за ознаками ч.4 ст. 368 КК України.
8 жовтня 2019 року Трепака Віктора Миколайовича призначено заступником Генерального прокурора. Про це повідомляє Резонанс із посиланням на сайт ГПУ.
Є ще одна цікава справа – про пістолет, який у липні 2015 р. виявили у приймальні громадян ГПУ. Цей факт відразу почали нав’язливо подавати у контексті загрози життю генпрокурора Шокіна. Коли Шокіна запитали, чому знайдений у приймальні громадян пістолет він пов’язує із загрозою саме його життю, а не життю когось інших працівників ГПУ, то він сказав, що про це йому повідомили співробітники СБУ. Але у своєму офіційному поясненні він чомусь відмовився називати прізвища цих співробітників. Погодьтесь, що якось дивно і нелогічно повів себе тоді генпрокурор. Тому й за цим епізодом Шокіна доцільно предметно допитати. У своєму інтерв’ю Шокін називає сфальсифікованою на 100% «справу про діамантових прокурорів», згадуючи у негативному контексті тодішніх заступників генпрокурора Сакварелідзе, Каська і мене. У такому разі я хотів би нагадати «мужньому борцю з корупцією», як він (будучи генпрокурором) у кабінеті Голови СБУ та у присутності чільних представників команди президента Порошенка просив мене змінити показання у цій справі. Але навіщо змінювати показання, якщо справа, як він стверджує, сфальсифікована «на 100%» – якось не логічно «фальсифікувати сфальсифіковане»? З цього приводу я готовий до перехресного допиту з Шокіним.
Ніякого реформування СБУ до наступних президентських виборів не буде. Цього ніхто й не збирався робити, бо діючого президента та його оточення влаштовує саме така СБУ. Тим більше у період виборів. А пропозиція закріпити на конституційному рівні курс України до НАТО – це, як відзначає багато експертів, лише передвиборний трюк діючого глави держави. Для вступу до НАТО треба не зміни до Конституції вносити, а здійснювати необхідні перетворення (у т.ч. у сфері безпеки) для того, щоб Україна відповідала основним критеріям цієї міжнародної організації.
Озвучування гасел «посилення боротьби з контрабандою» і «очищення фіскальної служби від корупціонерів» відбувалося для прикриття наростаючого конфлікту на печерських пагорбах, а використання правоохоронних органів під ці гасла – це спроба у силовий спосіб (інші вже вичерпані) добитися потрібного результату у цьому конфлікті