Про «шалений принтер» в законопроектній роботі, напевно чули всі. Але вже настав той строк правління «зеленої влади», що кожен український громадянин не тільки чув, але й відчув вже на собі «покращення» від таких законопроектів. За останній рік, законодавча система України, яка й так була дуже далека від ідеалу, занурена в цілковитий хаос. Коли представники монобільшості одним законопроектом можуть внести зміни в частину чинного законодавства, а про іншу – забути. Створюють не тільки юридичні лакуни , а найстрашніше – конфлікти норм, вирішувати які немає кому при правозастосовчій практиці. Причина цього не тільки в тотальному юридичному та часто освітньому невігластві багатьох представників монобільшості. Але й у застарілих алгоритмах роботи Апарату Верховної Ради України, який налаштований так, щоб не особливо то й допомагати депутатам в законодавчій роботі.
Ми вже були неодноразово свідками ситуації, коли в турборежимі приймаються закони, але потім новим законопроектом або взагалі технічними правками змушені через певний період часу їх виправляти. Тому що в них містяться не тільки конфлікт норм, а часто взагалі конфлікт з логікою та орфографічні помилки.
В якості прикладу - ситуація з податковими новаціями. Нагадаю, що 23 травня 2020 року набрав чинності Закон України №466 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків» (далі – Закон №466), яким було запроваджено посилення впливу податкових органів та обмеження реалізації прав платниками податків. Це сумнозвісний законопроект 1210 по якому юристи ВРУ написали негативні висновки.
Минулого пленарного тижня для відновлення балансу між податковими органами та платниками податків, підтримуючи бізнес-асоціації, представників експертного середовища та підприємців, Верховна Рада прийняла за основу новий законопроект 4065, яким встановлюються чіткі та зрозумілі правила оподаткування та скасовують норми Закону 466.
Отже, на мою думку, лише критикою тут не допоможеш. Саме тому я подав законопроект 3830 про внесення змін деяких законів України щодо оптимізації процесу законопроектної роботи
Його мета - недопущення у майбутньому ситуацій про відмову працівників Апарату ВРУ у юридичній допомозі Парламенту у правильності написання норм законів.
Таким чином, я пропонував внести зміни до статті 116 Регламенту ВРУ, а саме, залучати працівників Головного юридичного управління Верховної Ради України перед прийняттям остаточної редакції статей законопроекту, що пропонується головним комітетом для прийняття у другому читанні. Головний комітет має готувати порівняльну таблицю до законопроекту та спільно з Головним юридичним управлінням ВРУ - остаточну редакцію статей законопроекту, що пропонується для прийняття у другому читанні.
Також законопроектом 3830 пропонуються зміни й до статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» задля можливості включення до складу робочих груп працівників структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України.
Законопроект 3830 був відправлений на розгляд до Регламентного Комітету ВРУ, на засіданні якого було прийнято рішення відправити його на «доопрацювання». Отже, з цього кроку видно, що не тільки Апарат ВРУ не зацікавлений у оптимізації та підвищенні ефективності взаємодії з народними депутатами, але й багато самих нардепів не вбачають в цьому великої потреби. Дійсно, навіщо ускладнювати собі життя, адже шалений «зелений принтер» й так працює? Тільки ніхто навіть не може спрогнозувати, що буде ще через рік з правовою системою України та системою державних органів після таких хаотичних законодавчих змін, які вносяться без належного юридичного аналізу.
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram
