Криза, яка сьогодні виникла з Конституційним Судом, не мине сама собою. Але які шляхи виходу з неї нам пропонують?
Дійсно дуже важливо, щоб Україну підтримували зарубіжні партнери, отримувалась фінансова підтримка з боку таких партнерів, щоб надалі здійснювались заходи, спрямовані на боротьбу з корупцією, продожувались або оновлювались реформи (підходи до таких заходів) правоохоронних органів тощо.
Так, сьогодні дуже «голосно» заявлено про пропозицію відновити кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та за неподання декларації про доходи. Можливо прозорість, яку може забезпечити наявність таких норм в законі та відповідні повноваження з цього приводу у НАЗК, дійсно необхідні.
Однак, шлях, який обирається для досягнення таких цілей, є, на мій погляд, доволі ризикованим.
А ризики в даному випадку полягають в тому, що відношення суспільства до КСУ зміниться назавжди, а його рішення перестануть мати ту силу та значення для суспільства, яке вони повинні мати у державі, яка хоче називатися правовою державою!
На мій погляд при виборі шляхів виходу з ситуації, що сьогодні скалалася необхідно: в першу чергу врахувати рішення суду з приводу скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування та за неподання декларації про доходи та ті аргументи, якими скористався суд задля обгрунтування своєї позиції по даному питанню.
По-друге, не відновлювати поспіхом кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, адже результатом розгляду такої категорії справ зазвичай ставали або угоди про визнання невинуватості (така процедура в кримінальному процесі зазвичай закінчується призначенням особі покарання, не пов'язаного з позбавленням волі) або ж судом за результатами розгляду справи знову ж таки призначалось покарання, не пов'язане з позбавленням волі, штраф або особа звільнялась від відповідальності через давність вчинення кримінального правопорушення.
Отже, витрачені зусилля правоохоронних органів (людино-години) є набагато більшими, ніж користь від такої діяльності.
По-третє, необхідно розглянути можливість застосовувати до порушників законодавства по запобіганню корупції адміністративних заходів, де штрафи повинні сягати, наприклад, 2-кратного або навіть 3-кратного розміру від вартості майна чи коштів, які приховала особа від декларування (адже КСУ в аргументації свого рішення зазначив, що в діянні про недостовірне декларування не вбачається того ступеню суспільної небезпечності, яка характерна кримінальним правопорушенням).
По-четверте, в разі, якщо при заповненні декларації, зобов'язана до цього особа не може фізично внести певні дані через відсутність технічної можливості (технічно не може бути внесено до декларації наприклад, дитину, яка народжена від матері, з якою чоловік не перебуває в шлюбі, а також майно цієї жінки; майно, яке знаходиться на невизнаних територіях тощо), в такому випадку відповідальність особи за невнесення відомостей виключається.
По-п'яте, переглянути положення законодавства, які стосуються визначення кола осіб, які вважаються родичами або визнаються близькими особами.
Запропонований нами вихід ґрунтується на положеннях принципів верховенства права, сутність якого полягає у визнанні особи найвищою соціально цінністю та принципу справедливості, що являє собою внутрішню властивість і якість права [Олійник О. С. Ієрархія принципів кримінального права України. Правова позиція. 2019. № 3 (24). С. 7–13.].
Адже дуже важливо в перше чергу для суспільства мати справедливі: право, законодавство, владу, а вже потім перейматися питаннями, пов'язаними із здійсненням міжнародної політики, налагодженням зв'язків з міжнародними партнерами тощо.
Суспільство повинно поважати владу, а влада – суспільство!
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram
РОБОЧА ГРУПА З ВРЕГУЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ З КСУ МАЄ ДАТИ РЕЗУЛЬТАТ ДО 1 ГРУДНЯ, — МОНАСТИРСЬКИЙ
