24 август 2017, Четверг, 03:12

взятка декларация НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Переможці конкурсу до Верховного Суду — зустрічайте нові обличчя від Адміністрації Президента

1 августа 2017г.
0

Всеволод Розумовський, для Резонансу

Що поєдную, на вашу думку, заступника Глави Адміністрації Президента України Олексія Філатова, Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова та члена цієї Комісії Андрія Козлова? Так, - всі вони займають посади осіб, уповноважених на виконання функцій держави і мабуть вважають себе сучасними судовими реформаторами. Але це - далеко не все.

Андрій Козлов, як вказано на сайті ВККС, з вересня 1997 року до травня 2004 року працював юристом в Адвокатському об’єднанні «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери».

Мабуть звичайний збіг обставин, але у 2003 році, як зазначається на сайті Президента, до Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» приєднався і Олексій Філатов, який у 2007 році очолив практику вирішення спорів в Адвокатському об’єднанні «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери». Припинив участь в адвокатському об’єднанні у 2014 році в зв’язку з переходом на державну службу.

Припинив адвокатську діяльність у 2014 році в зв’язку з переходом на публічну службу, а саме до ВККС і її діючий Голова Сергій Козьяков. Проте згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП Сергій Козьяков було припинено лише у 16.07.2015 року, тобто фактично він рік був сумісником та порушував антикорупційне законодавство.

В свою чергу, Сергій Козьяков у  1990 році був співзасновником  і партнером Юридичної фірми "Проксен". Не зазначає про це в своїй біографії, але відомо, що разом з ним в цій фірмі працював і заступник Глави Адміністрації Президента Олексій Філатов.

ВСЕ БУДЕ ВАСИЛЬ КІСІЛЬ І ПАРТНЕРИ

Окрім іншого, Олексій Філатов та Андрій Козлов були фактично однокурсниками Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, де певні дисципліни їм викладав Сергій Козьяков.

27 липня 2017 року ВККС оголосила рейтинг кандидатів на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду за результатами кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16.

23 позицію у рейтингу суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зайняв адвокат - Міщенко Іван Сергійович.

А тепер слідкуйте за «красотою гри».

Міщенко Іван Сергійович отримав адвокатське свідоцтво 16.03.2006 року. Згідно інформації, що міститься в його досьє він з 11.03.08 р. по 02.02.09 р. перебував на державній службі, та відповідно не міг бути адвокатом. Правила простої математики дозволяють збагнути, що на момент допуску до участі у конкурсі Івана Міщенко 20.12.2016 він не мав десяти років адвокатського стажу, як того вимагає закон. Проте був допущений в порушення закону.

Але що ще містить досьє переможця? Він – випускник Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, і як не дивно з 30.06.04 по 07.03.08 працював в Адвокатському об’єднанні «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери».

І тим більше не дивно, що серед переліку осіб, які могли б надати рекомендацію Івану Міщенко, в його анкеті значиться Олексій Філатов та член Вищої ради правосуддя, також представник Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» - Вадим Беляневич.

А знаєте, хто входив до складу колегії ВККС, яка перевіряла практичне завдання Івана Міщенка? Все вірно – друзі-колеги Сергій Козьяков та Андрій Козлов, а також Станіслав Щотка й Анастасія Заріцька, яка разом з Андрієм Василенком та Сергієм Прилипком в порушення закону допустила Івана Міщенка до участі в конкурсі.

І бал Івана Міщенка за результатами виконання практичного завдавання, як не дивно, виявився непоганим – 89.

Ах так, роботи ж були деперсонафіковані! І Сергій Козьяков взагалі не мав до них доступу, не міг взяти і десь в кабінеті Олексія Філатова віднайти разом з Іваном Міщенком його зошит. Ні, то все наговор.

Згадується, як член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков в одному із своїх чисельних інтерв’ю зазначив, що «як би не демонізували Філатова, він є достатньо професійним і щирим у своєму бажанні зробити позитивні зрушення». Позитивні зрушення від Філатова всім зрозумілі – заповнити суди своїми друзями та знайомими, добившись введення адвокатської монополії. При цьому нинішньою амбіцію пана Олексія Філатова є Конституційний Суд, який він хоче очолити. Та посаду в якому обіцяно і Ярославу Романюку за знаття своєї кандидатури до Верховного Суду, та протягнення потрібних кандидатур Філатову «і ко» в ВРП, серед яких, і Іван Міщенко.

ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ РОМАНЮК ПОДАВ У ВІДСТАВКУ

Проте можемо дати пораду Ярославу Романюку, словами біглого депутата Онищенко – «в самій АП майже не залишилося серйозних людей, з якими можна хоч про щось домовлятися. Вони взагалі не тримають слова». Тому, на нашу думку, Ярослава Романюка чекає черговий кидок. А тому, чи варто бути настільки на поводу у влади?

Проте «теплі» стосунки з Олексієм Філатовим, обумовили відсутність негативного висновку ГРД щодо Івана Міщенка. Незважаючи на всі ознаки незаконного збагачення, чи ухиляння від сплати податків, Громадська рада обмежилась інформацією, яку непотрібно долати 11-ма голосами членів ВККС у пленарному режимі. Жодного слова про зв’язки з Адміністрацією Президента, - жодного!!!

КТО СУДЫ РЕФОРМИРУЕТ, ТОТ ИХ И ТАНЦУЕТ

Чи може буде після такого довіра до Громадської ради? Хіба вони не бачили досьє кандидата? Знов вибірковість та знов подвійні стандарти.

Чи може буде після такого довіра до Вищої кваліфікаційної комісії суддів та її керівництва після зухвалого порушення закону та конфлікту інтересів?

Нам постійно вішають локшину про прозорість та відкритість цього конкурсу. І він насправді є безпрецедентний, адже така кількість зухвалих порушень закону, які відбулись під час його проведення (яким буде присвячена окрема публікація) є дійсно безпрецедентною.

Відповідно до статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада правосуддя може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді Верховного Суду на посаду виключно з таких підстав:

1) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням;

2) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді.

Як бачемо щодо кандидата Міщенко порядок був порушений, адже він не мав необхідного стажу.

Сподіваємось, що ця публікація приверне увагу поміркованої спільноти, і відповідне звернення на адресу ВРП буде направлено. І щиро сподіваємось, що Вадим Беляневич все ж візьми відвід під час розгляду рекомендації Івана Міщенка.

А «реформаторам» слід пам’ятати, що кримінальну відповідальність ніхто не відміняв, і вони не недоторкані.

Фото