21 сентябрь 2017, Четверг, 00:38

взятка декларация НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Верховний Суд віддадуть у руки Медведчука?

30 августа 2017г.
0

Оксана Савченко, для Резонансу

І хоча Вища рада правосуддя ще не приступала до розгляду рекомендацій 120 переможців конкурсу на посади суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, юридичній спільноті вже сьогодні відомі прізвища тих, хто напевно може претендувати на місце майбутнього очільника цієї судової установи.

Так, відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше шістдесяти п’яти суддів Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.

Голову Верховного Суду та його заступника обирає на посаду та звільняє з посади Пленум Верховного Суду у порядку, встановленому цим Законом. Не пізніше ніж через п’ять днів з дня призначення шістдесят п’ятого судді Верховного Суду, за принципом рівного представництва від кожного касаційного суду створюється організаційний комітет, який скликає Пленум Верховного Суду в тридцятиденний строк.

В цьому власне і полягає план Адміністрації Президента. Призначити 65 суддів із 120, та їх руками обрати лояльного Банковій керівника. А з іншими можна не поспішати, та навіть «загубити» на шляху призначення. Адже зменшений склад завжди більш керований.

Довгий час багато людей схилялось до думки щодо просування АП на посаду Голови Верховного Суду суддю Вищого адміністративного суду України Михайла Смоковича. Проте говорять, що Президента не в повній мірі влаштовує його кандидатура, й з огляду на тісні зв’язки з "Народним Фронтом".

Сьогодні ж всі шанси посісти крісло очільника Верховного Суду має діючий голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Борис Гулько.

Єдиним зауваженням до цього кандидата у Громадської ради доброчесності виявилось те, що Борис Гулько відповідно до наказу Міністра оборони України № 207 від 27.03.2015 р. «за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України, захист конституційних прав та свобод людини і громадянина» отримав нагородну зброю. І все.

Погодьтесь, доволі складно мати довіру до Громадської ради доброчесності, коли порівнюєш ті чи інші висновки та інформацію щодо кандидатів. Адже щодо одних із них вони відверто закривають очі на ті чи інші обставини, щодо інших – з точністю до навпаки.

Що ж насправді відомо про потенційного очільника Верховного Суду Бориса Гулька згідно з інформацією, що міститься у відкритих джерелах?

Так, згідно декларації Бориса Гулька, його цивільною дружиною є громадянка Крижанівська Тетяна Михайлівна. Місцем роботи якої є міжнародна адвокатська компанія Бі.Ай.еМ (код ЄДРПОУ 1434078). Одним із засновників вказаної компанії є ВГО «Спілка адвокатів України», засновником якої є Віктор Медведчук. Як міжнародна адвокатська компанія Бі.Ай.еМ, так власне ВГО «Спілка адвокатів України», а також організація Віктора Медведчука «Українській вибір» знаходяться за однією адресою - вулиця Велика Васильківська 23-б.

 

Щодо зв’язків Бориса Гулька та Віктора Медведчука насправді неодноразово зазначалося у ЗМІ, як власне і про те, що Борис Гулько допомагав братам Суркісам отримати землю біля Кабміну.

Однак ця інформація, як завжди, пройшла повз Громадської ради доброчесності. Ви ще вірите у невибірковість цієї структури?

Борис Гулько був і фігурантом сюжету програми «Схеми» «Черга на Банкову», але свою присутність пояснив розробкою процесуальних кодексів.

Давній друг Анатолія Данилека та Віталія Яреми, чомусь він не потрапив в інший сюжет програми «Схеми», «Таємна філія Генпрокуратури», адже його часто бачили та неодноразово фіксували біля київського офісного центру на Львівській площі. Може журналістам програми «Схеми» слід передивитися свої плівки ретельніше?

Взагалі всі ці так звані робочі групи Банкової це просто ширма для кулуарних перемовин із очільниками тих чи інших судових органів, і це потрібно відверто визнати.

Не звернула увагу Громадська рада доброчесності й на втручання пана Гулька в розгляд справ суддями очолюваного ним суду щодо Укрсиббанку. Ще в травні цього року, аналізуючи кандидатів на адміністративні посади у Верховному Суді журналісти відзначали, що саме Борису Гулько може бути віддано перевагу на посаду очільника ВС з урахуванням ряду особливих обставин.

"Дело в том, что уже довольно длительное время он является одним из основных коммуникаторов судебной власти с АП. Публично свои частые посещения Банковой он объясняет исключительно проблемами разработки нового законодательства. Но известно, что АП рассматривает Гулько как очень важного проводника ее идей в судебной системе. В частности, это проявилось при проведении последнего съезда судей. В СМИ просочилась информация о проведении Гулько работы по избранию определенных (надо понимать – нужных) членов ВСП. Внешне выигрышным преимуществом Гулько (впрочем как и Львова) является то, что высший спецсуд он возглавил после Революции Достоинства – тогда он был избран председателем судьями этого суда. Но говоря о демократическом способе занятия Гулько председательской должности, нужно учитывать тот факт, что этот суд был создан и полностью сформирован еще при Януковиче. Иными словами, его избрали «судьи Януковича» – судьи, которые попали в этот суд по воле Януковича и его «смотрящих» за судами. В коридорах власти и судейской среде бытует мнение о существовании давней крепкой связи Гулько с Медведчуком. О пересечении их жизненных путей может свидетельствовать тот факт, что в одно и то же время (в конце 80-х – начале 90-х) они оба трудились на юридическом поприще Шевченковского района г. Киева – Медведчук заведовал юридической консультацией этого района, а Гулько был судьей районного суда. Это, наверное, простое совпадение, но фамилия матери Медведчука – Гулько. При Кучме Гулько был назначен председателем Шевченковского районного суда, а потом при Ющенко ему пришлось довольствовался должностью рядового судьи этого суда. Однако в 2011 г., минуя апелляцию, он сразу становится судьей высшего спецсуда. Известно, что отбор судей в этот суд осуществлялся очень тщательно и не в последнюю очередь с точки зрения лояльности к Януковичу и тем, кто отвечал за судебную систему. Главным куратором судебной системы в то время считался Портнов, публично называющий себя другом Медведчука. Поэтому, если версия о связи Гулько с Медведчуком имеет свои основания, то это может сыграть весьма существенную положительную роль в занятии им должности председателя ВС. Медведчука и Порошенко также связывают давние особые отношения, свидетельством чего есть назначение Медведчука в минскую переговорную группу от Украины. И не только это. Усиливает позиции Гулька то, что к его лоббистам на наивысшую судейскую должность относят бывшего генпрокурора Ярему и его заместителя Даниленка, которые ушли из публичной политики в тень, но не выпали из ближайшего окружения Порошенка. Формальным преимуществом Гулька является также то, что по нему (в отличии от Львова) Общественный совет добропорядочности при ВККСУ не сделал негативного заключения» - зазначається в іншій публікації на сайті ОРД.

Однак все ж цікаво чого і скільки вартувало Борису Гульку, щоб «чесна» Громадська рада доброчесності закрила очі на те, що вибиває пошукова система гугл під час ведення прізвища цього кандидата у пошукову строку.

Та слід додати, що Борис Гулько не просто став головою Шевченківського районного суду міста Києва при Президенті Кучмі, першочергово він зайняв цю адміністративну посаду при главі Адміністрації Президента Вікторі Медведчуку, який в той час курував всі суддівські кадрові питання.

Окрім іншого, слід додати, що під час конкурсу, незважаючи на значний професійний досвід, Борис Гулько не вразив ані результатами анонімного письмового тестування, де він мав  78,75 балів, ані  практичного завдання де отримав відповідно 70 балів. Тобто загальний професійний бал Бориса Гулько 148.75.

Водночас, нагадаємо, що суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Роман Брегей під час подання відповідного адміністративного позову та скарги на дії ВККС до Вищої ради правосуддя обґрунтовував, що саме цифра 157,5 становить 75% максимальної кількості балів за два конкурси — це бар’єр, прописаний у Законі «Про судоустрій та статус суддів» для атестування особи, яку призначають на посаду судді.

Наразі ми чуємо про дебати на тему «Конкурс до Верховного Суду: зрада чи перемога»? І говорити, що це перемога можна в одному випадку, якщо ми говоримо про перемоги Адміністрації Президента Порошенка.

На вашу думку, хто очолить Верховний Суд:

Просмотреть результаты

Загрузка ... Загрузка ...