Знаєте, чому у законі про судоустрій і статус суддів встановили жахливу норму, котра передбачає довічну дискваліфікацію для суддів, які звільненні у зв’язку з тим, що не пройшли успішно кваліфікаційне оцінювання, у тому числі не склали кваліфікаційний іспит?
Ще раз переконався, що членам ВККСУ невідомо, що таке чесність, бо не можна бути частково чесним. Нечесна ж людина є недоброю. Отже, не має доброчесності. Як тоді перевіряти доброчесність у інших?
Що робити? Конкурс до антикорупційного суду повинна проводити спеціальна комісія у складі ВККСУ, до якої будуть входити її голова, міжнародні експерти та частина представників ГРД. І не треба ніяких вето.
Це ніяка не судова реформа, а спроба встановити залежність і контрольованість судової влади. Автори такого плану, які всім відомі, вчинили акт “суїциду”, бо у судової влади лише один Керівник, у якого влада над усіма владами і начальствами.
Усі судді Верховного Суду бачили і розуміли, що діється, але мовчали, бо так захищалась їх перемога у конкурсі. Серед них були юристи, адвокати, судді, прокурори і правозахисники. Вся правнича спільнота.
Генеральна прокуратура України вже декілька неділь не погоджує НП України складання такого ж протоколу щодо судді нового Верховного Суду, який приймав рішення, будучи суддею Верховного Суду України, і вчиняв дії у справі, в якій оскаржувалась його перемога у конкурсі до Верховного Суду. НП України бачить реальний конфлікт інтресів, а ГПУ – ні.
Детектив пише, що, на думку заявника, службові особи ВККСУ вчинили службову недбалість (частина 1 статті 367 КК України). Якщо Ви ознайомитесь з моєю заявою, то побачите, що завжди стверджував про наявність ознак злочину, передбаченого частиною 1 статті 364 КК України. Навіщо детектив спотворив зміст моєї заяви у реєстрі? На мою думку, для того, щоб передати справу до іншого органу (стаття 367 КК України не їх підслідність). Гадаю, що це ГПУ.
На мій погляд, судова система законсервувалася остаточно. Не бачу серед нових членів Вищої ради правосуддя осіб, які б могли відстоювати незалежність суддів, незважаючи на особи порушника. Вони не захистять і суддів, яких дискримінують під час кваліфікаційного оцінювання.
ВККСУ під час конкурсу до Верховного Суду допустила бездіяльність стосовно встановлення мінімально допустимого балу за соціальну і особисту компетентність, щоб не виключати з конкурсу осіб, які не могли його подолати. Ці особи пройшли у конкурсі далі, де ВККСУ вже, керуючись виключно дискреційними повноваженнями, визначила їх переможцями. На мій погляд, дійове каяття це дуже добре. Але таке каяття тягне за собою і відставку всього складу ВККСУ.
Ми, судді, змушені боротися за незалежність центрального органу судової влади, щоб мати можливість захистити власну незалежність. Не вважаю таке завдання складним, коли в цьому конституційному органі буде хоча б декілька представників носіїв судової влади, які будуть ставити перед собою таку мету.
Не хотів вчора про це писати, щоб не псувати святковий настрій до Дня працівника суду і початку діяльності Верховного Суду. Однак, ми зобов’язані підвести їх, бо без цього неможливо знати, як жити далі.
Завдання просте. ВС не зможе розглянути позов, щоб не порушити моє право на справедливий суд, бо суддям треба буде одночасно сидіти на двох місцях. І що робити? Давайте, передамо справу зразу ж на розгляд ЄСПЛ. Попросимо їх, щоб вирішили, бо унікальна ситуація трапилася. Повірте, вони зголосяться і швидко розглянуть.
Нас ошукало зло, яке керує діями певних осіб, щоб не бути йому засудженим, і позбавити нас права на справедливий суд, поставивши під загрозу нашу свободу. Єдиний вихід із цієї ситуації – вимагати від ВСУ якнайшвидшого розгляду позову про оскарження перемоги у конкурсі 69 суддів ВС до 14.12.2017 року. Далі справу вирішуватиме не Верховний Суд, у фундамент якого закладено обман. Він не здатен засудити обман і встановивши правду.
Події навколо судового процесу щодо оскарження перемоги у конкурсі до Верховного Суду 69 переможців змушують мене, як громадянина держави, оголосити флеш-моб з метою звернути увагу суспільства на це “дійство” та отримати підтримку в намаганні встановити правду.
Але чому тоді Президент України не зупинив розгляд матеріалів щодо 69 конкурсантів, успішність складання кваліфікаційного іспиту якими перевірялася вже судом? Я ж звернувся до нього з таким зверненням. А як би повів себе гарант, коли рішення суду першої інстанції було на мою користь? Нагадаю, що суд відмовився надавати правову оцінку. Це подвійний стандарт поведінки гаранта.
Перед вирішенням ВРП рекомендацій ВККСУ щодо переможців конкурсу до ВС направив 2 звернення до неї: стосовно зупинення розгляду 69 рекомендацій переможців, перемогу яких оскаржую в судовому порядку, і вже відбувся судовий розгляд у першій інстанції, де суд відмовився надавати оцінку порушенням ВККСУ (ВСУ відкрито провадження про перегляд рішення ВАСУ); сповістив, що у члена ВРП Романюка Я.М. існує конфлікт інтересів під час розгляду згаданих рекомендацій, оскільки оскаржую його і 69 конкурсантів допуск до другого етапу кваліфікаційного оцінювання, завдяки чому він отримує збільшений розмір суддівської винагороди
Раджу Президенту України, в якого є час у 1 місяць на розгляд подань ВРП стосовно переможців конкурсу до ВС, зачекати на рішення ВСУ щодо надання оцінки перемозі 69 конкурсантів, які, на моє глибоке переконання, не склали успішно кваліфікаційний іспит під час конкурсу. Судовий розгляд займе 2 години, але, переживши їх, ми зможемо не допустити побудови судової системи на “піску”, котрим є обман.
Кожний з останніх чотирьох Президентів України вважав за обов’язок провести судову реформу. І всіх їх звинувачували у намаганні підкорити судову владу. Вони, в першу чергу, пропонували переформатувати суди. Не виключенням є і сьогодення держави. Звинувачення доносяться все частіше і частіше. Аналізуючи проведення конкурсу до Верховного Суду, схиляюсь до думки, що такі звинувачення є небезпідставні.
Коли ВРП вирішила приймати рішення стосовно рекомендацій переможців конкурсу до ВС після розгляду їх усіх, то мене це здивувало і виношував намір написати допис.