» Орган без голови: Чим завершиться історія з призначенням керівника ДБР?

16 серпень 2022, Вівторок, 03:39

Орган без голови: Чим завершиться історія з призначенням керівника ДБР?

2 Березня 2021г.
0
ііі

Григорій Мамка

З тих пір, як Державне бюро розслідувань мало б «перезапуститись», минуло більше року, але в органі, який займається розслідуванням справ, в яких фігурують правоохоронці, судді та інші високопосадовці і в якому розслідуються "справи Майдану", досі відсутній легальний керівник.

У грудні 2019 року Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» (№2116), де однією правкою, ініційованою Комітетом з питань правоохоронної діяльності, знімались з посад директор Державного бюро розслідувань, перший заступник і заступник, що стало своєрідним ноу-хау у юриспруденції.

іііі1

Скріншот порівняльної таблиці до проекту закону Про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань

Цією ж правкою створювався новий прецедент: за новим законом Президент призначає тимчасово виконуючого обов’язки директора ДБР із повноваженнями директора.

Сам конкурсний відбір керівника ДБР мав відбутись до 25 квітня 2020 року. У січні 2020 т.в.о. директора органу були підписані накази про призначення заступників керівника. Втім, конкурсний відбір директора провести так і не встигли: т.в.о невдовзі була запропонована посада в іншому відомстві. Керувати ДБР почергово почали заступники, які були призначені т.в.о. За законом, у разі відсутності директора повноваження виконують перший заступник, заступники почергово по 60 днів.

Проте весь «головний біль» історії з призначенням керівника ДБР в тому, що у законі не передбачені повноваження в.о. керівника бюро. Йдеться лише про т.в.о., який, хоч і має повноваження директора, проте це всього-на-всього тимчасовий захід.

Механізм, яким би після закінчення повноважень одного т.в.о. керівника призначався б інший, у законі не прописали. Йдеться лише про те, що повноваження т.в.о. припиняються у день призначення на посаду самого директора.

Ряд кадрових змін у керівництві ДБР тоді хоч і відбувся, але до довгоочікуваного перезавантаження органу справа не дійшла: вже більше року ДБР працює без легального керівника.

Нового директора органу згідно цього закону, призначає саме Президент за поданням конкурсної комісії. Трьох із дев’яти членів конкурсної комісії має делегувати Верховна Рада. Ще по три кандидатури подають Президент і уряд.

Своїх представників до Конкурсної комісії на посаду директора ДБР Верховна Рада визначила ще в липні минулого року. Ними стали колишній член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (2016-2019 роки) Андрій Козлов, завідувач кафедри судоустрою та прокурорської діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор Лідія Москвич і завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук Василь Нор.

Три кандидатури до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Державного бюро розслідувань визначив і Президент. Згідно його указу №393/2020, цими представниками стали проректор Академії адвокатури України Аліна Бірюкова, завідувач кафедри державно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Олександр Головко, професор кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Кучинська.

Проблемною ланкою у цій історії став Кабмін, де представників так і не визначили. За законом, своїх трьох кандидатів до Конкурсної комісії уряд визначає на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання і протидії корупції відповідно з міжнародними договорами.

В законі прописано, що перелік таких міжнародних організацій має визначати Міністерство закордонних справ України не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень Директора Державного бюро розслідувань або протягом семи робочих днів з дня дострокового припинення його повноважень (звільнення) у порядку, встановленому цим законом.

У відповідь на моє звернення у Міністерстві юстиції відповіли, що їм було доручено в триденний строк з дня отримання від Міністерства закордонних справ України пропозицій міжнародних організацій стосовно кандидатур до складу Конкурсної комісії розробити та подати на розгляд КМУ проект відповідного акта уряду. Але, станом на 2 лютого 2021 року до Міністерства юстиції України відповідні пропозиції не надійшли.

У МЗС відповіли, що також вжили заходів щодо залучення міжнародних експертів. Проте у більшості міжнародних організацій повідомили про неможливість номінувати своїх представників. Готовність номінувати своїх експертів виявило Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF). Але цей процес блокувався через погіршення епідеміологічної ситуації в Бельгії, а також зміни у регламенті OLAF.

Згідно закону, відповідальність за проведення Конкурсу на зайняття посади директора Державного бюро розслідувань покладена на Офіс Президента. 19 лютого народні депутати звернулись до Президента із питанням, чому досі не сформована Комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора ДБР, попросили його вжити заходів для визначення представників від уряду до її складу і сформувати цю Комісію.

У свою чергу мною було ініційоване внесення до Верховної Ради проекту «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо розблокування діяльності комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Державного бюро розслідувань».

Проектом пропонується надати Кабінету Міністрів можливість на власний розсуд визначити представників до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань без пропозицій міжнародних організацій.

Ми живемо в країні з дуже низьким рівнем довіри населення до правоохоронних органів. При цьому ДБР, орган, на який покладені обов’язки з розслідування справ, в яких фігурують правоохоронці, судді та інші високопосадовці і в якому розслідуються "справи Майдану", більше року працює без легального директора і довго це тривати не може.

Виходом із глухого кута може послужити розблокування процедури проведення конкурсу на зайняття посади директора ДБР: потрібно дати Кабміну можливість визначити своїх представників, які увійдуть до складу Комісії. Також у цій ситуації не обійтись без політичної волі, адже відповідальність за створення Комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора ДБР покладена на Президента. Всі ми розуміємо, що спроба перезапустити ДБР була ганебно провалена нинішньою владою, але проведення Конкурсу на зайняття посади директора органу може зрушити ситуацію з місця.

ПРЕЗИДЕНТУ НАПРАВЛЕНО ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ ЩОДО КОНКУРСУ НА ПОСАДУ ДИРЕКТОРА ДБР

Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram

мамка
Григорій Мамка Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, доктор юридичних наук