Читаючи інтерв’ю колишнього Генерального прокурора не можу втриматися, аби не прокоментувати дещо із цілого «комплексу» заяв про перемоги його команди та особисто його.
1) Під "низькими результатами" президент, мабуть, має на увазі кількість "посадок"…Однак президент прекрасно знає, що за "посадки" відповідальні не лише прокурори …, а остаточну крапку ставить суд.
У мене лише одне питання з цього приводу до Р.Рябошапки про те, чи справлявся під його керівництвом створений ним, так званий, «Офіс» зі своїми основними обов’язками, в першу чергу - організацією і процесуальним керівництвом досудовим розслідуванням тисяч кримінальних проваджень, які розслідують центральні слідчі апарати Національної поліції України, СБУ, ДБР та податкової служби, а, тим більше підтриманням державного (публічного) обвинувачення у десятках тисяч справ, в т.ч. і у найскладніших, як в судах першої інстанції, та і апеляційних судах та Верховному суді України? Явно, що ні, бо якщо так, то як результат - були б винесені вироки.
А якщо згадати випадок в Апеляційному суді міста Києва, де розглядалась абсурдна апеляція про скасування запобіжного заходу відносно 5-ти екс-беркутівців, коли в судове засідання, з’явилися постійні процесуальні керівники і державні обвинувачі у цій справі, чомусь раптом неочікувано і для них з’явилась нова група прокурорів, на підставі постанови Р.Рябошапки на заміну попереднім прокурорам, які приймали участь у цій справі вже кілька років підряд!
І це стало однією із причин затягування процесу, бо захист потерпілих почав заявляти клопотання про відвід нових прокурорів, потім головуючого у процесі.
Крім того, роз’яснюю бувшому Генеральному прокурору про те, що відповідальність за організацію досудового розслідування повинні нести, керівник слідчого підрозділу, начальник Головного слідчого управління, якому, в різні періоди, підпорядковувалося управління спеціальних розслідувань, керівник управління процесуального керівництва, який відповідає і організовує роботу по нагляду за розслідуванням проваджень, заступники Генерального прокурора, які відповідають за організацію досудового розслідування та окремо - за процесуальне керівництво цими розслідуваннями, у яких, на відміну від керівників слідчого підрозділу, значно більша важелів впливу і повноважень, а також і діючий за цей період Генеральний прокурор, тобто Р.Рябошапка.
Хіба досліджував Р.Рябошапка, скільки разів всі Генеральні прокурори та їх відповідні заступники вивчали і особисто заслуховували стан слідства по справах. Хіба це не вплинуло на ефективність досудового розслідування?!
І таке руйнування прокуратури, а внаслідок чого - і всіх органів досудового розслідування, здійснюється в той час, коли з року в рік криміногенна обстановка в Україні тільки погіршується.
Аналіз статистичних даних за 2019 року, показує, що протягом року розкрито лише 31,7% особливо тяжких злочинів (за повідомленнями про підозру), а ще менше – 25,5% - за направленими до суду обвинувальними актами!
При цьому, на себе звертає увагу критично вражаюча обставина: торік слідчими всіх правоохоронних органів було закрито 110 198 кримінальних проваджень про особливо тяжкі кримінальні правопорушення за ч.1 п.п.1,2,4,6 ст.284 КПК України, тобто за відсутністю події і складу кримінального правопорушення, що майже в 10 разів більше від числа облікованих в 2019 році!!!
Тому і виникає закономірне запитання до Генерального прокурора та його заступників, а чи знають вони, що перевжна більшість таких проваджень закрита у зв’язку із наявністю в КПК України, так званих, «поправок Лозового». Тобто, на підставі того, що протягом 18 місяців у них нікому не було повідомлено про підозру, або після повідомлення про підозру протягом конкретних термінів обвинувальні акти у них так і не були направлені до суду?!
Та ж сама картина і по розкриттю та розслідуванню тяжких злочинів, де лише у 34,1% випадків конкретним особам було повідомлено про підозру та ще менше - 29,1% обвинувальних актів направлені до суду!!! Про розкриття і розслідування квартирних крадіжок, від чого страждають перш за все беззахисні громадяни, краще змовчати, бо цей відсоток складає приблизно 20%!!!
Зокрема, головним досягненням нинішнього Генерального прокурора на даний час є створення «Офісу Генерального прокурора» та звільнення із прокуратури тих, хто хоч щось умів робити і хоч якось розбирався в кримінальному процесі.
Не можна сперечатись із його ж висловлюванням про те, що на тлі таких «успіхів» нинішнього очільника прокуратури найбільшим його досягненням є перетворення його попередніх, постмайданівських Генеральних прокурорів у «беззаперечних геніїв інтелектуальної і прокурорської думки».
2) Саме реформа органів прокуратури, яку ми розпочали, є значно важливішою за "посадки". З тої простої причини, що без такої реформи посадки будуть не відновленням справедливості, а небезпечним популізмом.
Суперечить сам собі, то він заявив, що критеріями його успішності на цій посаді буде «суспільна довіра», яку можна покращити, в тому числі (ви тільки послухайте) гучними «посадками», яких, начебто, вимагає суспільство, «яке хоче крові»!!!
При цьому, зверніть увагу, що ні до цього моменту, ні вже зараз, він навіть словом не обмовився про стан дотримання прав і свобод громадян, про незаконно затриманих і незаконно притягнутих осіб до кримінальної відповідальності, ні про виправданих судом і т.д., чим, в першу чергу, повинен перейматися Генеральний прокурор!!!
Але, повірте, це і не дивно, бо вже через кілька днів після інтерв’ю, де розповідав журналістам про якийсь «аудит» напрацьованих його попередниками матеріалів, на що, за його словами, потрібно «місяці», працівниками СБУ за дорученням тієї ж ГПУ з грубим порушенням прав людини був затриманий голова правління «Укрексімбанку» за підозрою у вчиненні злочинів у 2013-2014 роках!Хоча не має права працівник СБУ без дозволу суду затримувати людину за злочин, який вона вчинила не щойно, а кілька років тому!
Відкрито заявляв, що для нього головним є «оновлення прокуратури», а не ситуація із станом слідства по справах Майдану та злочинів, інкримінованих Януковичу і його оточенню. Оце Вам, бабусю, і Юр’їв день!
3) Реформа прокуратури є єдиним за 28 років незалежності країни справжнім очищенням цього держограну, під час якого звільнено лише з Генеральної прокуратури більш ніж 50 відсотків некомпетентних і недоброчесних прокурорів.
Дане твердження не відповідає дійсності, і пояснюю чому. У нашій країні вже є гіркий досвід «реформи» Національної поліції, яку «на всі лади» розхвалювали, особливо в 2015-2017 роках, називаючи її ледь не найвдалішою серед інших.
Але, в дійсності - це була справжня руйнація попередньої міліції, що дозволила витіснити звідтіля фактично «на вулицю», в першу чергу, не корумпованих, а професійно підготовлених міліціонерів та зламати напрацьовану десятками років методику і організацію роботи цього колись потужного органу по боротьбі із злочинністю та забезпеченню правопорядку в нашій державі.
Тому, як результат, і криміногенна обстановка в Україні, в т.ч. і на автодорогах України, за цей час тільки погіршилася (про це в окремому моєму дослідженні).
СТАН ПРАВОПОРЯДКУ НА ДОРОГАХ, ЯК РЕЗУЛЬТАТ РЕФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ
Ситуація із «реформою» прокуратури «вдосконалено» ідентична. Із 1 339 прокурорів в результаті незаконної «переатестації» до «Офісу Генерального прокурора» не пройшли 710 (за інформацією В.Чумака) чи 729 (за інформацією Р.Рябошапки), більшість з яких були дійсно професійними, з достатнім багажем знань і досвіду (хоча декого з них і потрібно було звільнити, але не заданих підстав) і навпаки залишили на роботі тих, хто вже давно деградував і втратив всі свої професійні якості.
Більше 600 прокурорів було звільнено із роботи за те, що вони відмовилися подавати саме «встановленого змісту» заяви, які суперечать Основному закону України. Свідченням незаконності саме таких дій є вже рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року про визнання незаконним наказу Генерального прокурора про звільнення першого заступника прокурора Донецької області та скасування його, поновлення позивача на посаді та виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ще раз наголошую, що «досягненнями» по звільненню майже половини прокурорів центрального апарату ГПУ, під керівництвом Р.Рябошапки, фактично паралізовано роботу всіх слідчих підрозділів центральних апаратів Національної поліції, СБУ, ДБР та Фіскальної служби! Тобто, спочатку паралізували роботу правоохоронних органів, а потім вину за «всі гріхи» переклали на ці ж «обезкровленні» органи!
4) Окрім очищення та скорочення однієї з найбільших у Європі армії прокурорів, ми впроваджували у прокуратурі найкращі світові зразки роботи прокурорів, які гарантували їм незалежність, об'єктивність і справедливість при доборі прокурорів, оцінці їхньої роботи тощо.
Знову ж таки, ми це чули і під час «реформування» Національної поліції. Наприклад, працівникам «патрульної поліції», суттєво (на той час) підвищили заробітну плату, надали нову автомобільну техніку, в основному, японського виробництва «Toyota Prius», але, взамін досвідчених міліціонерів, справжніх фахівців з питань забезпечення Правил дорожнього руху, туди набрали 12 тисяч виключно молодих людей, фактично «з вулиці», без обов’язкової служби в армії, як це було раніше, без будь-якої мотивації служити саме на передньому краї боротьби із правопорушеннями та злочинами як на автошляхах, так і в громадських місцях, а головне без будь-якої спеціальної підготовки (трьохмісячні курси прошу не враховувати), одягнули в нову чорного кольору, на зразок американських «копів», уніформу та навчили стояти з завернутими за спину руками, розставивши в сторону ноги. Результат не змусив себе чекати!
Щодо того, що в нас найбільша армія прокурорів в Європі, то потрібно говорити відразу і про те, що у нас високий показник злочинності і найбільше навантаження на прокурора по кількості проваджень!
Про незалежність, об'єктивність і справедливість при доборі прокурорів я краще промовчу, бо про це і близько не йдеться.
Пересвідчитись дуже просто: дослідіть хоча б затверджений Р.Рябошапкою Порядок проходження прокурорами атестації, реалізація якого, у багатьох випадках відверто протирічить Конституції України та іншим нормам чинного законодавства.
5) Адже ми вичищали олігархів у прокурорських погонах, прокурорів-"саджанців", які відпрацьовували куплену чи пролобійовану їм посаду, прокурорів-"рішал"…
Ну хіба можна, Генеральному прокурору (тепер колишньому), голосно заявляти про те, що, начебто, у багатьох прокурорів є свої «наставники» (а хіба це погано із точки зору підвищення їх професійної майстерності), чи навіть «власники» і «куратори», які їх спрямовують (правда, не уточнив куди саме) і навіть утримують?
Такі заяви я особисто сприймаю як маячню, як якусь хворобливу уяву людини, яка взагалі не орієнтується в тому середовищі, куди вона випадково потрапила та довго не протрималася.
Зокрема, як було розуміти його посилання, в цьому контексті, для прикладу, на переписку між народним депутатом В.Медяником і тільки що призначеним, ним же самим, заступником Генерального прокурора Віктором Трепаком? Тим більше, що він неодноразово говорив, що саме переатестація, начебто, і допомогла виявити таких «контрольованих» прокурорів і їх позбутися. Такій «версії» бувшого Генерального прокурора може навіть позаздрити його попередник, бо при такому підході тоді не зрозуміло, а чим Р.Рябошапка керувався, коли призначав собі такого начебто «контрольованого» ззовні заступника.
6) Врешті-решт нове керівництво прокуратури хаотично шукає можливості повернути на роботу прокурорських олігархів, "саджанців" та "рішал", звільнених за результатами атестації, публічно виявляючи готовність програти їм всі судові процеси.
Я писав та неодноразово говорив про «неминучість» процесу поновлення на роботі в прокуратурі незаконно звільнених професійних прокурорів, ще далеко до початку незаконної «переатестації».
ПРО ЩО СВІДЧАТЬ «ЗМІНИ» В ПРОКУРАТУРІ І ДО ЧОГО ВОНИ ПРИВЕДУТЬ?!
РУСЛАН РЯБОШАПКА ТА ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАВДАННЯ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ
Але ніхто не хотів дослухатися до порад.
Рябошапка говорив про те, що на той час коли звільнені прокурори таким «хамським» способом звернуться до суду, вже не буде ні Генеральної прокуратури, ні регіональної прокуратури, ні місцевої прокуратури, де вони раніше працювали. Однак не врахували того, що це протирічить судовій практиці. Так, у відповідності до рішення суду, які вже навіть пройшли перевірку у Верховному суді, такі аргументи суди не прийняли. Найвищі судові інстанції України прийшли до висновку, якщо реформований орган, не дивлячись на зміну назви, зберіг свої попередні функції, незаконно звільнені працівники підлягають поновленню на роботу в цей орган.
Для цього потрібно змінити сам підхід до перевірки рівня підготовки прокурорів, із урахуванням рівня ланки прокуратури: окружна, обласна і центральний апарат, якому потрібно повернути попередню назву ГПУ якнайшвидше. Перелік запитань як щодо рівня професійних знань, так і на загальні здібності повинні бути підготовленими вітчизняними фахівцями і в першу чергу тими, хто займається чи займався підготовкою і підвищенням професійної майстерності прокурорських працівників і для їх застосування необхідно отримати відповідний сертифікат. Основна маса запитань повинні стосуватися норм КПК України, КК України, кримінальної психології чи організаційних здібностей.
Друге: визначенням придатності прокурора для роботи в прокуратурі конкретного рівня (ланки) повинна займатися відповідна кадрова (атестаційна) комісія, але не в парній кількості її членів, і в складі, де більшість становлять виключно професійні і досвідчені прокурори, без будь-якої участі іноземних працівників, в т.ч. і так званих «громадських активістів», які фінансуються із-за кордону. Я не проти участі в комісіях представників профільних юридичних ВНЗ, в т.ч. і Академії прокуратури України. І вона буде робитися виключно не на підставі результатів етапу одного тестування, бо це може бути помилкові рішення, а на підставі трьох етапів, причому профіліруючим повинен бути показник наявності не тільки чисто теоретичних знань, а вміння їх застосовувати на практиці та відповідний досвід саме слідчого і прокурора.
Всі ці рекомендації я особисто надіслав Ірині Венедіктовій, сподіваючись на її розсудливість і бажання змінити країну на краще в рамках закону!
6) «…. були ще повернуті державі сотні об'єктів нерухомості, тисячі гектарів землі, зокрема біля морського узбережжя, численні справи щодо катування правоохоронцями наших громадян, спеціальні операції із припинення порушень у сфері грального бізнесу, сфері використання лісових ресурсів тощо…»
Аналізуючи роботу слідчих прокуратури за 2019 рік, можна констатувати значне зниження їх активності по розслідуванню кримінальних проваджень (майже на 90%), на що були і об’єктивні причини (зміна законодавства), але, факт закриття протягом року більше 80% закінчених проваджень за реабілітуючими підставами, звільнення більше 26% затриманих осіб з-під варти та суттєве зростання кількості виправданих осіб, в сукупності, дає підстави стверджувати саме про погіршення в 2019 році роботи слідчих органів прокуратури по дотриманню конституційних прав і свобод громадян.
Щодо представництва інтересів держави в судах, то кількість справ, що перебували у проваджені суду становить - 3 361 у 2019 році, у 2018 році - 3 130, у 2017 році – 2 953, а задоволено позовів в інтересах держави у 2019 році – 3 647, у 2018 році – 4 572, у 2017 році – 5 075 тобто, з кожним роком зменшується кількість обгрунтованих і підтверджених доказами позовів, де суд виносить позитивне рішення!
Щодо розглянутих апеляційних скарг прокурора на судові рішення з питань досудового розслідування то бачимо, що кількість відхилених скарг з кожним роком збільшується (наприклад: у 2019 році -1 435; у 2018 році – 1 255; у 2017 році – 957), це свідчить про низький рівень професійної підготовки прокурорів.
Не краща «картина» із участю прокурорів у судовому розгляді кримінальних проваджень та перегляді судових рішень, оскільки участь у розгляді кримінальних проваджень у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції у 2019 році була забезпечена – 155 328 разів, у 2018 році – 158 854, у 2017 році – 166 870. Кількість задоволених апеляційних скарг прокурора щорічно зменшується (наприклад: у 2019 році – 6 984, у 2018 році – 7 204, у 2017 році – 7 856).
Саме в такому критичному стані на сьогодні знаходиться, як органи прокуратури так і інші органи досудового розслідування, думай-те!
