Подивився фрагменти останньої програми «Народ проти» на телеканалі «ZIK»:
Попри хороший, на мій погляд, перелік запрошених експертів і гостей був вражений некомпетентністю деяких із цих спікерів з приводу обговорюваного законопроекту Президента України щодо скасування так званих «поправок Лозового». Звичайно, кожна людина,тим більше, народний депутат, має право на свою точку зору і висловлення своєї позиції на телеефірах. Але, приймаючи до уваги специфічність обговореної теми, тим більше пов’язаної із поглибленим не тільки знанням норм кримінального процесуального законодавства, а тим більше - з наявністю досвіду застосування їх на практиці під час досудового розслідування, мені було прикро, що цього разу в студії було сформовано не фахову оцінку названого законопроекту, а тому в результаті було заведено фактично в оману як присутніх на передачі, так і безліч телеглядачів, чим спотворено реальний позитив цієї ініціативи нового очільника нашої держави.
Пропри те, що я критично висловився з приводу законопроекту Президента України, що стосувався чергової «реформи» прокуратури, але вже від нової влади, реалізація якої на практиці неминуче призведе до негативних наслідків в діяльності всіх органів досудового розслідування та підвищить рівень порушення прав і свобод громадян, обговорюваний в п’ятницю на телеканалі «ZIK» проект закону про внесення змін до КПК я вважаю конче потрібним, бо він, в якійсь мірі, сприятиме покращенню ефективності в діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю.
У зв’язку з цим, я змушений заявити, що емоційна поведінка народного депутата Олексія Гончаренка, який дуже вже «нападав» на свою колегу від «Слуги народу» Галину Янченко, звинувачуючи її і фракцію партії «Слуга народу» в тому, що воно підтримали цей проект Закону. Поважаючи його право на власну думку, хочу спростувати його помилкові твердження про те, що начебто цей закон відновлює корупційну складову в діяльності правоохоронних органів та створює благодатні умови для того, щоб слідчі роками безрезультативно вели слідство, порушуючи всі розумні строки, тримаючи при цьому людей довгий час під вартою та в якості підозрюваних, що тепер прокурори будуть продовжувати строки слідства, чим будуть зловживати на відміну від слідчих суддів, які раніше виконувати ці функції, і т.д. На жаль, його молода колега не змогла спростувати його непрофесійну позицію, яка в дійсності не відповідає тим нормам, які в дійсності закладені в цих змінах.
Так, головною із них є норма, яка буде дозволяти обраховувати строки слідства не з моменту реєстрації кримінального провадження в ЄРДР, як це було запропоновано ще при П. Порошенку, а з моменту повідомлення особі про підозру. Такі зміни в умовах величезних навантажень на слідчих і прокурорів (близько 2-х млн. проваджень в цьому році), не запуску протягом 7 років інституту кримінальних проступків, дізнання по яких будуть проводити і оперативні працівники правоохоронних органів, великої плинності кадрів слідчих та їх низького рівня підготовки являються край необхідними для розвантаження органів досудового розслідування, в т.ч. і від необхідності вже протягом 2-х місяців закінчити досудове розслідування. Звертаю увагу, що і в таких випадках строки слідства будуть продовжуватись, але значно простіше, не в судовому порядку (на що слідчі і прокурори вимушені були витрачати багато зайвого часу), бо в таких випадках ще немає осіб, чиї права і інтереси можуть порушуватись (ніхто не перебуває в статусі підозрюваного).
Викладені в проекті Закону пропозиції щодо термінів досудового слідства після повідомлення особі про підозру також не є такими безрозмірними, як про це стверджував Олексій Гончаренко, бо вони не можуть перевищувати максимальних 12 місяців у кримінальних провадженнях про тяжкі і особливо тяжкі злочини, після яких потрібно приймати процесуальне рішення або про закриття провадження, або про зупинення досудового розслідування або про направлення обвинувального акту до суду. Але і протягом цих максимальних термінів слідчі зобов’язані закінчити розслідувати протягом 2-х місяців після повідомлення про підозру, а в разі неможливості його закінчення в цей строк, передбачена процедура його продовження слідчим суддею, але, лише при умові підтримання цього клопотання спочатку прокурором-процесуальним керівником, а далі - прокурором регіону, заступником Генпрокурора і Генпрокурором, що аж ніяк не створює умови для порушення прав підозрюваних, про які теж опікувався названий народний обранець.
А тепер саме головне. Названі вище пропозиції Президента про зміни до кримінального процесуального закону України не дадуть можливості, в першу чергу, злочинцям, в тому числі і тим, хто вчинив умисні вбивства при обтяжуючих обставинах або тяжкі чи особливо тяжкі корупційні злочини, уникнути кримінальної відповідальності завдяки «поправкам Лозового», за які, я так розумію, голосував і Олексій Гончаренко.
По тих нормах, які діють ще сьогодні, після реєстрації в ЄРДР кримінального провадження, наприклад, про умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, в разі невизнання нікого протягом 18 місяців підозрюваним, ви тільки вдумайтесь, таке провадження підлягає закриттю! Тобто, уявіть, що через 19 місяців після реєстрації такого особливо тяжкого злочину з’явиться особа, яка його вчинила, але, її вже неможливо буде притягнути до кримінальної відповідальності, бо в ст. 219 КПК в нинішній редакції по ній вже закінчились строки розслідування!
Тобто, простішою мовою, всі нерозкриті злочини, в т.ч. і тяжкі та особливо тяжкі, в разі їх не розкриття протягом 6,12 і 18 місяців підлягають закриттю, а особи, які їх вчинили, після таких рішень слідчих і прокурорів, залишаються безкарними! Про інші шкідливі наслідки, в першу чергу для прав і свобод громадян, віл так званих «поправок Лозового» я вже неодноразово писав, тому повторюватись не буду.
На підставі викладеного, наголошую, шановні друзі, цей законопроект Президента потрібно підтримати у Верховній Раді, бо він дозволить, в якійсь мірі, полегшити проведення досудового розслідування та створить належні умови для слідчих і прокурорів забезпечити, з одного боку, додержання прав і свобод громадян, а з іншого – забезпечити принцип невідворотності покарання тих, хто вчинив злочин.
