Варто почати з того, що на сьогоднішній день за рік провадження слідством не отримано ні одного доказу, який би підтверджував причетність В. Мангера до подій, які є предметом розслідування, і тут навіть питання не в тому, що не отримано доказів, які б прямо вказували на причетність, а їх немає взагалі.
Через рік слідчих та розшукових конвульсій прокуратура опинилась на розтяжці у яку самі вскочили, тобто або направляти провадження до суду при відсутності доказів, або закривати провадження за відсутності в діях В. Мангера складу злочину. Враховуючи попередні заяви Прокуратури про винуватість В. Мангера, обидва варіанти однаково є катастрофічними та репутаційно нищівними.
Тут також варто враховувати низку останніх доволі скандальних засідань для Прокуратури і безпосередньо для Прокурора Синюка Андрія Володимировича засідань у Шевченківському районному суді м. Києва, які до речі, не транслювались і не висвітлювались активістами, і на яких було виявлено відверте підтасовування і фабрикування матеріалів провадження.
Можливо саме після цих засідань, коли Прокурор Синюк А.В. сам вскочив у «лужу», слідство та Прокуратура не знайшли іншого варіанта, як відстрочити свої репутаційні ризики у наступний позапроцесуальний спобіб:
Прокуратура вирішила змінити орган досудового розслідування з метою передання провадження із Шевченківського до Печерського суду.
Спочатку було так, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018230040002816 від 31.07.2018 року за підозрою Мангера В. М. та інших осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
В межах зазначеного кримінального провадження 03 серпня 2018 року здійснено затримання та повідомлено про підозру Новікову М. М.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Тобто, з 03 серпня 2018 року розпочато відлік строку досудового розслідування, який закінчувався 03 жовтня 2018 року.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28.09.2018 року по справі № 766/14761/18 задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, а саме до 03.12.2018 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2018 року по справі № 761/44864/18 частково задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування до семи місяців, а саме до 03.03.2019 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.02.2019 року по справі № 761/7409/19 задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування до одинадцяти місяців, а саме до 03.07.2019 року.
У цей же час, в межах кримінального провадження № 12018230040002816 від 31.07.2018 року було повідомлено про підозру значній кількості осіб, в тому числі, 04 грудня 2018 року Левіну О. О. та 11 лютого 2019 року Мангеру В. М.
19 квітня 2019 року Мангеру В. М. повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та виділено окреме провадження за № 22019000000000102 відносно Мангера В. М. та Левіна О. О.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2019 року по справі № 761/24055/19 в межах вже кримінального провадження за № 22019000000000102 від 19.04.2019 року задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування до дванадцяти місяців, а саме до 03.08.2019 року.
Постановою прокурора Генеральної прокуратури України від 12.07.2019 року з кримінального провадження № 22019000000000102 від 19.04.2019 року виділено матеріали досудового розслідування у кримінальне провадження № 22019000000000215 від 12.07.2019 року за підозрою Мангера В. М. і Левіна О. О. та зупинено досудове розслідування з підстав здійснення міжнародного співробітництва.
Тобто, з дня зупинення досудового розслідування до дня граничного строку встановленого вимогами КПК України та ухвалою суду залишилось 18 календарних днів (включаючи 03 серпня 2019 року). З урахуванням відновлення досудового розслідування 16 березня 2020 року – останнім днем досудового розслідування є 03 квітня 2020 року.
Звертаю увагу, що у кримінальних провадженнях № 12018230040002816 від 31.07.2018 року, № 22019000000000102 від 19.04.2019 року та № 22019000000000215 від 12.07.2019 року досудове розслідування здійснювалось Головним слідчим управлінням СБ України, а слідчими суддями, які розглядали клопотання сторін були судді Шевченківського районного суду м. Києва, які в свою чергу, три рази задовольняли клопотання про продовження строків досудового розслідування та продовжили строк на максимально передбачений вимогам КПК України (після повідомлення про підозру) – 12 місяців.
16 березня 2020 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019000000000215 від 12.07.2019 року було відновлено. В цей же час, 16 березня 2020 року постановою заступника Генерального прокурора Трепака В. було доручено (змінено) здійснення досудового розслідування Головному управлінню СБ України у м. Києві та Київській області у зв’язку із нібито не ефективністю досудового розслідування за період ГСУ СБ України.
З підстав зміни органу досудового розслідування відбулась заміна судового органу, який здійснює розгляд клопотань під час досудового розслідування. Відтак, 17 березня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва подано клопотання про продовження строку досудового розслідування до 12 місяців, а саме до 29.07.2020 року, незважаючи на те, що у червні 2019 року слідчий органу досудового розслідування вже звертався з аналогічним клопотанням, яке було задоволено та продовжено строк досудового розслідування до 12 місяців, але до 03.08.2019 року.
Фактично, слідчий та заступник Генерального прокурора Трепак В. безпідставно змінили орган досудового розслідування, виключно з метою заміни судового органу та слідчих суддів та для звернення саме до Печерського районного суду м. Києва.
Очевидно, що такі дії здійснено з підстав того, що слідчі судді Шевченківського районного суду м. Києва вже неодноразово розглядали клопотання про продовження строків та саме головне – задовольнили усі подані клопотання та продовжили строк до максимально визначеного кримінальним процесуальним законом (12 місяців).
Це також підтверджується постановою про зміну складу слідчої групи від 16 березня 2002 року, відповідно до якої у групі слідчих наявні особи із ГСУ СБ України, які до цього також входили до групи слідчих у вказаних кримінальних провадженнях, але відмінністю є додавання до цієї групи слідчих із ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.
В свою чергу, зміна слідчої групи здійснена за підписом т. в. о. начальника саме ГСУ СБ України, органу, який нібито не ефективно здійснював досудове розслідування, але керівний склад попереднього «не ефективного» органу продовжує виносити постанови та призначати слідчих до групи слідчих.
Вказані дії здійснено з метою незаконного продовження вже визначеного раніше строку досудового розслідування, так як безпідставна зміна органу досудового розслідування та підготовка необґрунтованого клопотання призводить до вчинення дій, які очевидно виходять за межі наданих службових повноважень та жодним чином не переслідують мету законного та справедливого розслідування обставин кримінального провадження.
Принагідно слід зазначити, що продовження строків розслідування надасть стороні обвинувачення значний додатковий час на зібрання доказів (що скоріше за все свідчить про їх відсутність на даному етапі). В цей же час, швидка заміна органу досудового розслідування, подання клопотань до нового судового органу відразу ж після екстрадиції Левіна О. О. здійснено з підстав прийняття рішень Трепаком В. М. та затвердження ним клопотань, які подаються до нового судового органу.
Відповідно наразі не маю підстав стверджувати, але враховуючи характер і системність вчинених дій, на мою думку дослідити вартує ймовірність вчинення злочину групою осіб із числа уповноважених осіб Печерського районного суду м. Києва, що підпадає під кваліфікацію статті 28 (вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою) та частини 2 статті 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.
Складання та подання клопотання про продовження строків досудового розслідування, як форма перевищення службових повноважень.
З підстав штучної зміни органу досудового розслідування відбулась такаж штучна заміна судового органу, який здійснює розгляд клопотань під час досудового розслідування.
17 березня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва подано клопотання про продовження строку досудового розслідування до 12 місяців.
При цьому у червні 2019 року слідчий органу досудового розслідування вже звертався з аналогічним клопотанням, яке було задоволено, а строк досудового розслідування вже було продовжено до 12 місяців, але до 03.08.2019 року.
Фактично, слідчий та заступник Генерального прокурора Трепак В. М. безпідставно змінили орган досудового розслідування, виключно з метою заміни судового органу та слідчих суддів та для звернення саме до Печерського районного суду м. Києва.
У клопотанні про продовження строків досудового розслідування, яке погоджено Заступником Генерального прокурора Трепаком В. М. зазначається наступне формулювання:
«…. строк досудового розслідування було продовжено до 03.08.2019 року у межах строків, встановлених п. 3 ч. 2 ст. 219 КПК України. Водночас, визначення вказаною ухвалою дати 03.08.2019 року як дати настання дванадцятимісячного строку досудового розслідування щодо підозрюваних Левіна О. О. та Мангера В. М. не відповідає вимогам ст. 219 КПК України та обставинам кримінального провадження, оскільки Левіну О. О. про підозру у вчиненні злочину щодо Гандзюк К. В. було повідомлено 04.12.2018 року, а Мангеру В. М. – 11.02.2019 року.
Таким чином, слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кваша О. В. своєю ухвалою про продовження строку досудового розслідування від 19.06.2019 року, визначивши строк досудового розслідування щодо підозрюваних Левіна О. О. та Мангера В. М. до 03.08.2019 року, з урахуванням дня повідомлення про підозру Левіну О. О. фактично продовжила його до 8 місяців та 3 днів із загального, гранично-встановленого, дванадцятимісячного строку досудового розслідування, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 219 КПК України».
Зазначені формулювання у клопотанні жодним чином не підтверджуються положенням кримінального процесуального законодавства та зазначені виключно, як особиста думка, без жодного правового підґрунтя.
Фактично вказана частина клопотання зводиться до не згоди із прийнятим слідчим суддею рішенням, але слідчий суддя прийняла вказане рішення виключно з підстав подання такого клопотання слідчим СБ України.
У клопотанні слідчий за погодженням із прокурором просив суд: «продовжити строк досудового розслідування до дванадцяти місяців, а саме до 03 серпня 2019 року.»
Тобто, прийняте рішення повністю узгоджується із поданою раніше позицією як прокуратури так і Служби безпеки України.
Отже, Трепак В. М. фактично перебрав на себе функцію слідчого судді щодо тлумачення прийнятого рішення та приходить до особистого, не підтвердженого жодним положення законодавства, висновку про продовження строку не на 12 місяців, а на лише на 8 місяців. Вказаними діями штучно створюється уявлення та правильність викладеної позиції у клопотанні, що в свою чергу може призвести до невідворотних наслідків та прийняття неправосудного рішення.
Фактично, заступник Генерального прокурора Трепак В. М. не маючи на меті здійснення реального досудового розслідування, а виключно з можливо особистих інтересів створює враження проведення належного розслідування справи та вчиняє дії щодо доведення такої позиції до необмеженого кола осіб, серед яких очевидно не всі є професійними юристами та захисниками.
В цей же час, ухвала слідчого судді від 19.06.2019 року є законною, не скасованою та такою, що вже встановила граничний строк досудового розслідування.
Вказані дії вчиняються з метою отримання підтримки суспільства під час розслідування в резонансній справі, де слідство за весь час досудового розслідування не отримало жодних доказів на доведення винуватості Мангера В. М.
Фактично, Трепак В. М. у клопотанні зазначає про необхідність обчислення строку досудового розслідування з дня повідомлення про підозру Левіну О. О., а не з дня першого повідомлення про підозру особі в межах кримінального провадження.
З урахуванням такого субєктивно-викревленого тлумачення законодавства, повідомляючи кожні два місяці новій особі про підозру можливо досить тривалий час виходити за межі встановленого строку (два місяці) на завершення досудового розслідування.
Як вже зазначалось, повідомлення про підозру як Левіну О. О. так і Мангеру В. М. було здійснено у провадженні № 12018230040002816 від 31.07.2018 року. В цьому ж провадженні 03 серпня 2018 року було здійснено повідомлення про підозру першій особі – Новікову М. М.
Після цього, із вказаного кримінального провадження було лише виділено в окреме провадження матеріали відносно Левіна О. О. та Мангера В. М.
Відповідно до імперативної норми статті 217 КПК України, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об’єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Якщо дотримуватись правової позиції Трепака В. М. щодо нібито не вірно, на його думку, встановленого граничного строку ухвалою слідчого судді від 19.06.2019 року, то ухвала слідчого судді від 22.02.2019 року (якою було продовжено строку досудового розслідування на 11 місяців) також є необґрунтованою, так як на час прийняття цієї ухвали Левіну О. О. та Мангеру В. М. вже було повідомлено про підозру.
Вказані дії здійснено з метою незаконного продовження вже гранично визначеного раніше строку досудового розслідування, а підготовка та подання необґрунтованого клопотання призводить до вчинення дій, які очевидно виходять за межі наданих службових повноважень та жодним чином не переслідують мету законного та справедливого розслідування обставин кримінального провадження у найкоротший строк.
Принагідно зазначити, що швидка заміна органу досудового розслідування, подання клопотань до нового судового органу, відразу ж після екстрадиції Левіна О. О., здійснено з підстав прийняття рішень Трепаком В. М. та затвердження ним поданих клопотань до Печерського районного суду м. Києва.
Відповідно наразі не маю підстав стверджувати, але враховуючи характер і системність вчинених дій, враховуючи також те, що у телефонній розмові Прокурор Синюк А.В. 23.03.2020р. о 10.16 год. повідомив мені, що на пряму спілкується із слідчим суддею Константіновою К.Р., на розгляду якої перебуває подане позапроцесуальне клопотання, на мої зауваження у відповідь прокурор Синюк А.В. повідомив про те, що не бачить в цьому ніякої проблеми, дослідити вартує ймовірність вчинення злочину групою осіб із числа уповноважених осіб Печерського районного суду м. Києва, що підпадає під кваліфікацію статті 28 (вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою) та частини 2 статті 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.
