Чи усвідомлює нинішній Генеральний прокурор зміст функцій органів прокуратури і взагалі чим повинні займатися органи прокуратури, особливо в нинішніх умовах?
Відповідаючи на це питання, я впевнений, що ні Р.Рябошапка, ні його нинішні заступники взагалі не орієнтуються ні в своїх функціях, ні в повноваженнях, ні в тому, на що повинна зосередити свою увагу прокуратура в нашій державі, в нинішній час, тому вони і не могли б пройти, так звану, «атестацію», в першу чергу на знання законодавства, чим вони тепер дорікають прокурорам, яких звільнили незаконно із центрального апарату Генеральної прокуратури. Основна причина, звичайно, в тому, що вони не є професійними прокурорами і ніколи ними не стануть. У мене навіть складається враження, що вони навіть бояться здійснювати покладені на них функції прокуратури. А тому, не дивно, де б вони не виступали скрізь говорять лише про одне: скільки звільнили прокурорів з роботи. Правда, договорилися до того, що Рябошапка і Чумак почали називати навіть різну їх кількість. А що ж стосується, знову ж таки їхньої основної роботи, за що платники податків їм платять заробітну плату, то в цьому плані їм дійсно похвалитися нічим. Ще раз наголошую, функції прокуратури на сьогодні різні: в Конституції, окрім підтримання вже «публічного» обвинувачення та представництва інтересів держави в судах, є найбільш об’ємна з них: це організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, а також навіть для мене не зовсім зрозуміла: «нагляд за негласними та іншими слідчими діями органів правопорядку». В той же час, на що я вже в котрий рік звертаю увагу, в Законі України «Про прокуратуру» і КПК України ці функції прокуратури викладені зовсім по іншому.
Дуже вже високопарно Р.Рябошапка і його такий же «висококваліфікований» заступник В.Чумак обіцяли суттєве підвищення ефективності діяльності прокуратури, бо без цього, за їх твердженням, немає справедливості, що прокуратура буде публічною та прозорою, бо всі будуть бачити і розуміти хід розслідувань і т.д.
Але, як показав час, це були пусті обіцянки, в чому я і не сумнівався. Насправді, окрім повного знищення органів прокуратури шляхом порушення конституційних прав працюючих прокурорів через, так звану, «переатестацію», в т.ч. і відверто непрофесійні тести та використання анонімок, домислів та припущень, так званої кадрової (чи конкурсної) комісії, без попередньої перевірки, без будь-яких доказів та в позасудовий спосіб, Р.Рябошапка зі своєю нинішньою «командою» нічого із обіцяного не виконав.
Натомість, за цей час, приймав незрозумілу для експертів участь у «брифінгу», який організував Міністр внутрішніх справ А.Аваков, де разом із Президентом України В.Зеленським, явно не володіючи будь-якою більш менш детальною інформацією із кримінального провадження за фактом умисного вбивства П.Шеремета голослівно погодився із виступом одного із керівників кримінальної поліції, до речі, який не мав ніякого відношення до проведення досудового розслідування, про доведеність винуватості затриманих за підозрою у вчиненні даного зухвалого злочину осіб.
Ви тільки вслухайтесь в його слова: «Хотілося б сказати ще, що насправді це тільки перші кроки у розкритті злочину, оскільки було встановлено тих осіб, які планували і які власне вчинили вбивство….!!!».
Але, вже через два місяці цей же Генеральний прокурор із цим же прізвищем продовжив ще на 4 місяці строки досудового розслідування даного кримінального провадження, заявивши, про відсутність навіть на цей момент достатніх доказів винуватості взятих під варту підозрюваних, що очікувано викликало обґрунтовану критику суспільства та підтвердило зайвий раз його некомпетентність.
ГЕНПРОКУРОР ПРИЗНАЧИВ ЕКСПЕРТИЗУ У СПРАВІ ПРО ВБИВСТВО ШЕРЕМЕТА
Я відверто теж схиляюся до думки тих експертів, які стверджують про відсутність достатніх доказів винуватості взятих під варту підозрюваних в умисному вбивстві П.Шеремета, а цим брифінгом, як А.Аваков, так і Р.Рябошапка тільки «підставили» Президента України, втягнувши його, по суті, у свої «ігри» із порушенням презумпції невинуватості та розголошенням таємниці досудового розслідування.
Окрім того, не дивлячись на власну заяву Генерального прокурора на цьому брифінгу про «небачену раніше за всі роки незалежності України взаємодію та взаєморозуміння між Генеральною прокуратурою, Національною поліцією і Міністерством внутрішніх справ», це не завадило раднику цього ж Міністра буквально через місяць висловитися із досить серйозною критикою на адресу, так званого, «Офісу» Генерального прокурора за те, що прокуратура діє поза межами своїх повноважень, порадивши навіть прокурорам уважно читати КПК! Хороше взаєморозуміння (!) між двома силовими структурами!
У АВАКОВА ПОРАДИЛИ КОЛЕГАМ ІЗ ПРОКУРАТУРИ УВАЖНО ЧИТАТИ КПК
Але, правди нікуди діти, бо зазначені претензії представника Міністерства внутрішніх справ дійсно заслуговують на підтримку, так як створення «Офісом» відповідного чату з метою одержання повідомлень від громадян про діючі нелегальні гральні заклади не витікає із нинішніх повноважень прокурорів, про що я вже говорив, точно так, як і збір інформації з приводу фактів порушення законодавства та корупції на митницях, чим грішать нові очільники прокуратури як центрального апарату, так і їх нові призначенці на місцях.
Тому, не тільки радник Міністра Авакова обґрунтовано обурився такими діями прокуратури, в першу чергу, так званого «Офісу Генерального прокурора», а і деякі журналісти, яким теж було не зовсім зрозуміло, що далі буде робити прокуратура з такими повідомленнями громадян, тим більше, що дослідчі перевірки нинішнім законодавством взагалі не передбачені, в т.ч. і для прокурорів.
Та і висловлені обіцянки Р.Рябошапки на вже названому вище брифінгу в присутності того ж В.Зеленського про розкриття найближчим часом ще багатьох злочинів до сьогоднішнього дня теж не знайшли свого підтвердження на практиці.
Про те, що нинішнє керівництво органів прокуратури, а після його «титанічних» зусиль по звільненню більшості працюючих професійних прокурорів та набору на їх місця нових «облич», - і весь «оновлений» таким неконституційним способом центральний апарат прокуратури, який, до речі, збираються стажувати аж до травня місяця поточного року, не знають і не будуть знати своїх повноважень, свідчать і самі свіжі новини.
«ЦЕ СПРАВА НЕ НАСТІЛЬКИ ПРОСТА», — РЯБОШАПКА ПРО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗАПИСУ ГОНЧАРУКА
Ну візьміть, для прикладу, хоча б ситуацію із проведенням слідчими СБУ обшуків у приміщенні телеканалу «1+1», що викликало значний інформаційний резонанс в ЗМІ. Весь удар невдоволення такими діями слідчих взяла на себе Служба безпеки України, яка формально, на перший погляд, діяла у відповідності до вимог КПК України, так як дійсно саме вона веде досудове розслідування факту незаконного зняття інформації в службовому кабінеті Прем’єр-міністра України і до цього мала дозвіл слідчого судді на проведення такої процесуальної дії. За це особисто виправдовувався і Голова СБУ.
Уточнюю, для мене особисто це зрозуміло, а суспільство цього не знає і йому навіть не намагаються роз’яснити нинішні керівники ГПУ (вибачте, навіть язик не повертається вживати слово «Офісу»), хто ж все таки, в першу чергу, несе відповідальність за дотриманням законності під час проведення досудового розслідування: прокурор чи слідчий. Так ось змушений ще раз уточнити: більше 90% всіх процесуальних дій, в т.ч. і проведення обшуків, слідчі зобов’язані узгоджувати з прокурорами – процесуальними керівниками, які і несуть повну відповідальність по КПК України за додержання законів на досудовому слідстві!
ІГОР ЛУЦЕНКО: ТРЕБА МІНЯТИ КОНСТИТУЦІЮ І ПОВЕРТАТИ ПРОКУРАТУРІ ПРАВОЗАХИСНУ ФУНКЦІЮ
І останнє, що хотів би сказати. Слухав також виступ (якщо його можна так назвати) Генерального прокурора на засіданні Комітету Верховної ради з питань правоохоронної діяльності, але, так і не зрозумів: з приводу чого і з якою метою його заслуховували народні депутати.
Майже все сказане ним могла повідомити і його прес-служба. Тобто, висновок один: який Генеральний прокурор, такий нині і склад профільного комітету, який аж ніяк не може сьогодні претендувати на засіб парламентського контролю за діяльністю органів прокуратури.
Зокрема, так і не поцікавились народні депутати у Р.Рябошапки:
- скільки ним було проведено координаційних нарад з керівниками правоохоронних органів держави з метою посилення боротьби із злочинністю та корупцією, чому до сьогоднішнього дня ним не приведено у відповідність із вимогами Конституції і діючих законів України галузеві накази Генерального прокурора, без чого керувати підпорядкованими прокурорами просто неможливо;
- чому не ведеться належна боротьба із організованою злочинністю, в т.ч. пов’язаною із корупцією;
- чи аналізував він причини винесення судами виправдувальних вироків і чи вжив відповідні міри реагування до винних в цьому службових осіб.
Я б обов’язково поцікавився у нього і тим, чи не вважає він порушенням прав людини розроблений і затверджений ним проект (зразок) заяви прокурора про згоду на проходження «переатестації», де проти будь-якого прокурора комісія має право використовувати не перевірені анонімки та домисли?
І чи це правда, що вже більше 600 прокурорів було ним звільнено із роботи за те, що вони відмовилися подавати саме такого змісту заяви?
Чи готовий він буде визнати за свою вину поновлення судами сотень, а може і тисяч, незаконно звільнених ним прокурорів, яким держава буде змушена виплатити як невиплачену зарплату за вимушений прогул, так і кошти у вигляді відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди?
Чи відповідає вимогам Європейської Конвенції з прав людини та Конституції України його заява на засіданні Комітету про неможливість поновлення звільнених прокурорів до Офісу Генерального прокурора навіть в разі прийняття судом позитивного рішення на їх користь?
Чому до цих пір, вдумайтесь із вересня 2019 року, не призначені прокурори більшості областей, що разом із іншими чинниками, породженими ним же особисто, сприяло встановленню повного безладу в діяльності всіх ланок органів прокуратури, як центрального апарату, так і на місцях, чого дійсно не було за всі роки незалежної України, та багато іншого?
І наостанок, я хотів би запитати у Р.Рябошапки про те, чи справляється створений ним, так званий, «Офіс» зі своїми основними обов’язками, в першу чергу - організацією і процесуальним керівництвом досудовим розслідуванням десятків тисяч кримінальних проваджень, які на сьогодні розслідують центральні слідчі апарати Національної поліції України, СБУ, ДБР та податкової служби, а, тим більше підтриманням державного (публічного) обвинувачення у десятках тисяч справ, в т.ч. і у найскладніших, як в судах першої інстанції, та і апеляційних судах та Верховному суді України? І багато іншого, про що треба було запитувати у Генерального прокурора.
Саме у зв’язку з цим, я також підтримую одне із небагатьох дійсно адекватних запитань одного із членів Комітету про те, чи відповідає дійсності той факт, що саме в результаті нехватки кадрів в центральному апараті (у зв’язку із необґрунтованим скороченням Р.Рябошапкою штату та одночасним звільненням ним не величезної кількості прокурорів, як таких, що не пройшли атестацію) для виконання названих мною функцій Генеральний прокурор змушений залучати працівників із нижчестоящих прокуратур, які виконують обов’язки в Офісі Генерального прокурора на умовах відрядження, на що витрачаються великі державні кошти та страждає їх робота на місцях, яку змушені виконувати їх колеги, що теж перешкоджає належній реалізації повноважень прокуратури.
А всі інші, вибачте, «казки» Р.Рябошапки на засіданні Комітету, в т.ч. і з приводу підвищення довіри до прокуратури «професіоналізацію прокурорів та професійним наданням послуг суспільству, а також створення електронної системи управління людськими ресурсами» у мене викликали не лише сміх, а і сором за свою бувшу «контору», в що саме її перетворили нинішні «грантоїди», бо вони не думають і не переймаються наслідками своїх «діянь». Складається враження, або вони самі живуть десь в космосі, або роблять нинішнє зазомбоване суспільство такими «космонавтами».
Головне, що цих «реформаторів» на чолі з Р.Рябошапкою зовсім не цікавить ні нинішня криміногенна ситуація в державі, ні нинішній стан виконання взятих владою на себе зобов’язань по захисту прав громадян, в т.ч. і від злочинних посягань.
