Анатолій Маркевич
Не часто таке трапляється, що певне кримінальне провадження привертає увагу Президента України. Більш того, він досить гостро висловлюється з цього приводу.
Утім, загроза небоєздатності військових частин ППО через вилучення слідчими ДБР приладів бойової техніки – це дійсно надзвичайна подія.
ДБР СЛІДЧИМ ШЛЯХОМ ПЕРЕВІРИТЬ ЗАКИДИ У ДИВЕРСІЇ ПІД ЧАС ВИЛУЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО МАЙНА
На жаль, таких ляпів слідчі ДБР припускаються не вперше.
Наприкінці минулого року за рішенням судді славнозвісного Печерського районного суду м. Києва слідчому ДБР та ще двом особам було надано дозвіл на ознайомлення із Стратегічним планом застосування Збройних сил України – документом із вищім грифом таємності «особливо важливі», доступ до якого має така кількість вищих посадових осіб України, що їх по пальцях можна перерахувати.
Цей ляп тоді не отримав такого резонансу, як зараз. А шкода!
Після останнього випадку реакція була вкрай бурхливою. Пролунали навіть звинувачення у диверсії.
Уявляється, що ті, хто робив подібні закиди, надто високої думки щодо судді пересічного районного суду Хмельниччини, який надав дозвіл на виконання слідчої дії, та слідчого ДБР.
Аби реалізувати будь-яку диверсію, треба розуміти власне сутність цих дій - робити це свідомо.
Найімовірніше, що ці посадовці, як діти, не розуміли, що коїли.
Про важливість цих електронних приладів для роботи бойової техніки і забезпечення обороноздатності держави їм стало відомо лише після того, як піднялась хвиля обурення фахівців. Коли через ЗМІ та соціальні мережі цим горе-професіоналам пояснили ази необхідних елементарних знань у військовій сфері.
Причини чергового ляпу ДБР у військовій сфері є аналогічними до проблем нинішнього державному апараті – загальна непрофесійність кадрів.
ВІЙСЬКОВА ПРОКУРАТУРА БОЙКОТУЄ ДБР
Під час набору слідчих в ДБР, особливо в ті підрозділи з розслідування військових злочинів, проглядалась цікава тенденція. За умовами конкурсу кандидатам можна було подавати заяви на заміщення кількох посад. У багатьох випадках спрацював підхід – якщо я не пройду в інші, престижніші підрозділи ДБР, то потраплю до Бюро хоч по лінії військової юстиції.
Тобто, до підрозділів ДБР із розслідування військових злочинів набрали далеко не самих кращих з тих, хто мав загальну юридичну освіту.
Я вже не кажу про досвід роботи цих юристів у військовій сфері. Або хоча би досвід строкової військової служби. Таких на все Держбюро - одиниці.
Відтак, переважна більшість слідчих ДБР, що розслідують правопорушення у військах – це початківці, які про військо, військову техніку, взаємовідносини у військових колективах та специфіку функціонування військового організму держави знають переважно з художніх фільмів або літератури. Такі свідомо створити диверсію просто не здатні за своїм рівнем знань та професійної підготовки. Тільки внаслідок власної недосвідченості і нерозумності.
Із початку відбудови нашої держави тривають суперечки – чи здатні розслідувати правопорушення у військах звичайні цивільні слідчі. А судити за військові злочини звичайні цивільні судді?
Перемогли прихильники думки, що нічого складного у розслідуванні злочинів у військовій сфері та розгляді таких справ в судах немає і з цим справить любий слідчий або суддя із загальною юридичною освітою. Спочатку ліквідували у 2010 році військові суди, а ще через два роки – військові прокуратури.
Війна, що розпочалась в Україні, яскраво показала помилковість цих рішень. Військову прокуратуру швиденько відновили у 2014 році, проте, про відновлення військових судів або введення спеціалізації у вже існуючих судах говорять і досі.
ДО СУДДІВ ПОВОЛІ ДОХОДИТЬ, ЩО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ – НЕ ЦИВІЛЬНІ
Нині очікується чергова і, напевно, остаточна ліквідація військової прокуратури.
Військову поліцію, незважаючи на численні розмови, і досі не створено. Навіть відповідний законопроект, що мав бути розроблений і поданий до Ради понад три місяці тому, так і не народився.
Розслідувати правопорушення у військах поки що приречені "диверсанти" з ДБР!
Днями в Офісі Генерального прокурора було проведено круглий стіл з питань удосконалення кримінального процесуального законодавства. Питання дійсно актуальне і таке, що хвилює багатьох правників.
ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Але пам‘ятаємо, що Україна воює вже шостий рік і приречена перебувати в цьому стані ще невизначений час. Тому назріла необхідність за участі усіх зацікавлених сторін – ДБР, ОГП, НАБУ, СБУ, Міноборони, Генерального Штабу Збройних Сил України, наукових і навчальних установ, представників громадськості обговорити питання реформування військової юстиції.
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова та керівництво Державного бюро розслідувань, які мають бути зацікавлені в наведенні ладу в галузі військової юстиції, могли б проявити відповідну ініціативу.
