У правничому та громадському колах значно посилився дискурс щодо необхідності впровадження в Україні правосуддя перехідного періоду, яке має на меті реінтегрувати тимчасово окуповані території України.
Передумовою цьому слугувала позиція Президента України Володимира Зеленського, який Указом від 7 серпня 2019 року № 584/2019 утворив Комісію з питань правової реформи. Комісія є консультативно-дорадчим органом при Президентові України та, окрім інших визначених завдань, здійснює напрацювання правових засад щодо створення умов для реінтеграції в єдиний конституційний простір України тимчасово окупованих територій та населення, що на них проживає.
Про підвищену увагу до цього питання свідчить утворення окремої робочої групи з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Важливо, що до її складу входить заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов, який з серпня 2016 року по жовтень 2019 року очолював прокуратуру Автономної Республіки Крим та володіє усією проблематикою розслідування злочинів, що пов’язані зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
Органи прокуратури України активно долучилися до процесу розробки та впровадження правосуддя перехідного періоду, окреслюючи проблемні питання її практичної реалізації та надаючи пропозиції щодо їх вирішення.
Важливим кроком у цьому напрямку стало удосконалення організаційної структури органів прокуратури, а саме утворення в Офісі Генерального прокурора Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту та відповідних управлінь – у прокуратурах Луганської і Донецької областей. Профільні підрозділи акумулювали у собі повноваження з нагляду за розслідуванням правопорушень, скоєних за весь період збройного конфлікту на сході України. Також проводиться масштабна аналітична робота з виявлення раніше не зафіксованих злочинів та встановлення потерпілих осіб.
Таким чином, у державі вперше було впроваджено модель комплексної реалізації повноважень правоохоронних органів, які розслідують злочини пов’язані з анексією Криму та тимчасовою окупацією частини території України.
Такий підхід був схвально оцінений експертним середовищем та свідчить, що органи прокуратури удосконалюють діяльність з метою підвищення власної інституціональної спроможності, що сприятиме впровадженню правосуддя перехідного періоду.
Зрозуміло, що одним з ключових елементів у механізмі її реалізації стануть судові та правоохоронні органи, зокрема органи прокуратури.
Прокуратура Луганської області активно долучилася до співробітництва із зацікавленими організаціями з метою підготовки відповідних законопроектів. Ми також аналізуємо міжнародний досвід та рекомендації вітчизняних фахівців та відповідно до них переформатовуємо свою діяльність «з прицілом» на подальше впровадження правосуддя перехідного періоду.
Зокрема, важливими складовими перехідного правосуддя є документування подій, створення загального реєстру жертв конфлікту та/або реєстру порушень прав людини, правовий захист жертв військового конфлікту.
На даний час управлінням нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, прокуратури області утворений реєстр потерпілих фізичних та юридичних осіб від злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту на тимчасово окупованій території або пов’язаних зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
Під час перехідного періоду держава також повинна запровадити механізм відшкодування шкоди для усіх постраждалих від збройного конфлікту. Безумовно, нічим не можливо замінити біль людської втрати, однак право на відшкодування матеріальної шкоди та моральної сатисфакції повинно стати вагомою складовою процесу відновлення прав потерпілих осіб та реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наразі процесуальний статус потерпілого надає право на стягнення заподіяної шкоди лише в судовому порядку з особи, яка її заподіяла та визнана винною у скоєнні злочину. Проте, маємо бути відвертими, що навіть якщо слідчим органам і вдасться встановити усіх винуватців злочинів, зокрема обстрілів, то їх майновий стан не дозволить компенсувати завдану шкоду. Способом подолання цієї проблеми може стати впровадження різних механізмів відшкодування шкоди в позасудовому порядку та подальші репарації з країни-агресора.
Не виникає сумніву, що після повернення тимчасово окупованих територій під юрисдикцію України кількість повідомлень про злочини представників окупаційної адміністрації зросте в рази і правоохоронні органи будуть зобов’язані надавати їм належну правову оцінку. Наразі можемо лише прогнозувати, що таких не виявлених злочинів тисячі, як і причетних до них осіб, що уникають покарання.
У зв’язку з цим, виникає ще одна проблемна складова правосуддя перехідного періоду – забезпечення ефективного кримінального переслідування, невідворотності покарання та застосування амністії.
Реалізація цих складових залежатиме, передусім, від позиції законодавця та ефективності роботи правоохоронних органів.
На даний час лише прокурорами управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, прокуратури Луганської області здійснюється процесуальне керівництво у майже 500 кримінальних провадженнях про скоєння понад 5 тис. кримінальних правопорушень, які перебувають у провадженні слідчих Служби безпеки України, а також нагляд за розслідуванням понад 4 тис. кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збройним конфліктом, які перебувають у провадженні територіальних органів поліції. Після повернення тимчасово окупованої території з’являться можливості для збору доказової бази, завдяки чому ефективність прокурорсько-слідчої роботи у розслідуванні цих злочинів значно зросте.
Водночас зараз триває надскладний процес професійного та суспільного обговорення правового механізму майбутньої амністії для учасників збройного конфлікту на сході України.
Міжнародний досвід впровадження правосуддя перехідного періоду свідчить про необхідність компромісу між можливістю звільнення осіб від кримінальної відповідальності або понесення ними мінімального покарання за злочини, які не становили значної суспільної небезпеки, і справедливим покаранням організаторів та виконавців злочинів, що потягнули тяжкі наслідки.
При цьому необхідно розуміти, що навіть за умови дії амністії, кожен вчинений в умовах збройного конфлікту злочин повинен бути належно розслідуваний. Дискусійним залишається лише питання ступеню відповідальності винних осіб. Зокрема, не викликає жодної полеміки необхідність справедливого покарання, як національними так і міжнародними судами, осіб за злочини, пов’язані з порушенням міжнародного гуманітарного права.
На даний час прокуратура Луганської області зосередила свою діяльність на виявлені та розслідуванні злочинів цієї категорії. Як результат, з початку року зареєстровано 13 кримінальних проваджень за ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни).
У цих провадженнях розслідуються грубі порушення норм міжнародного гуманітарного права, які полягають у невибіркових артилерійських обстрілах об’єктів цивільної інфраструктури, впровадженні так званого «зовнішнього управління», «націоналізації», примусовій паспортизації населення, викраденні та примусовому утриманні людей, катуванні, нелюдському поводженні, вбивстві мирних мешканців тощо.
На мою думку, необхідно досягти стійкого суспільного консенсусу щодо меж застосування амністії, що буде закріплений у законодавчих актах, які виконуватимуть правоохоронні та судові органи.
При цьому доцільно передбачити додаткові процесуальні гарантії, які б заохотили громадян до співпраці зі слідством, щоб викрити максимальну кількість скоєних злочинів та причетних до них осіб.
Безумовно, повне і неупереджене розслідування дасть можливість встановити не лише хронологію, а й причинно-наслідкові зв’язки подій, що відбувалися у Криму та Донбасі з початку 2014 року. Не виникає жодного сумніву, що правда – це те, чого найбільше бояться функціонери країни-агресора. Адже для представників окупаційної адміністрації РФ мешканці тимчасово окупованих територій України слугують лише витратним матеріалом для досягнення імперських цілей.
Тому для нас надважливим завданням залишається збір доказів ключової ролі РФ у підбурюванні протестних рухів на Сході України, вчинення військової агресії проти нашої держави та здійснення подальшого ефективного контролю над тимчасово окупованими територіями. Як приклад, лише поточного року прокурорами здійснено 16 виїздів в район лінії розмежування під час яких фіксувалися факти обстрілів цивільної інфраструктури, а також застосування озброєння виробництва РФ.
У подальшому безсторонню та справедливу оцінку зібраним доказам повинен надати Міжнародний кримінальний суд при вирішенні питання про притягнення до відповідальності політичного керівництва РФ, а також виконавців його злочинної волі.
Завершальним елементом правосуддя перехідного періоду мають стати гарантії неповторення конфлікту, ключовим елементом яких є ефективна діяльність органів влади на деокупованих територіях.
Переконаний, що державні органи України готові до швидкого та ефективного відновлення своєї діяльності на звільненій території України.
На даний час в прокуратурі Луганської області продовжують працювати прокурори, які не зрадили присязі та виїхали на підконтрольну уряду територію України. Я пишаюся кожним з таких працівників, їх професіоналізмом та життєвою позицією. Для кожного з них впровадження правосуддя перехідного періоду з метою мирного врегулювання збройного конфлікту – це не лише можливість повернути законність на рідну землю, а й шлях до власних домівок.
Тому прокурори з оптимізмом дивляться у майбутнє та готові забезпечити закон і справедливість на усій території України в межах її конституційних кордонів.
Читайте Резонанс у Facebook та підписуйтесь на наш канал у Telegram.
