Уявіть лише, жінці 66 років! Спочатку потрапила до катівень терористів на подвал, потім суд і відправка на СIЗО майже на 2.5 роки! Спочатку їй давали “за шпіонаж” довічне (при тому, що в той час серед орків ще велися запеклі дискусії про “висшак” у вигляді розстрілів, погугліть), а в результаті “пожаліли” й впаяли 17 років!… Інакше кажучи, сиділа б вона ще 15 років. І навряд чи б дочекалася волі.
Відомий німецький философ Гегель колись казав: «Історія повторюється двічі: перший раз у вигляді трагедії, другий – у вигляді фарсу». Їй-бо, погано розпочинає своє правління Зеленський, навіть якось «кармічно» чи що. По аналогії з вже колишнім президентом Порошенко…
Оріхівський районний суд Запорізької області відпустив на свободу, на домашній арешт… двох колишніх бійців полку “Азов”, учасників банди, яка грабувала інкасаторів державних і приватних банків в 2016 році: громадянина України Трубіцина Сергія (“Шульц”) и громадянина РФ Конаєва Олега (“Омон”).
Востаннє щось подібне траплялося півтора року тому, під час торгової блокади на сході країни. Сьогодні спусковим гачком для гострих суперечок і громадських хвилювань стала серія журналістських розслідувань Дениса Бігуса і його команди про колосальну корупцію у вітчизняній оборонці. Хоча будь-якому розсудливому й уважному українському громадянинові вже давно відомо, що до заробляння кривавих мільйонів і мільярдів вже давно і щільно причетний багато хто — починаючи від перших осіб держави і закінчуючи «дрібницею пузатою» в самому низу владної вертикалі.
Котрий день поспіль в соціальних мережах в інтернеті не замовкають словесні баталії з приводу масових сутичок, влаштованих дочірніми організаціями «Азовського руху» – «Національним корпусом» і «Національними дружинами» – під час передвиборного візиту Петра Порошенка до Черкас. Між тим, строки ультиматуму протестувальників до Президента спливають завтра, і віртуальний дзвін битих горщиків в Уанеті ще однозначно посилиться. Але в які б одежі (націоналістів, активістів тощо) ні виряджалися молоді люди в сірому камуфляжі, під якими б патріотичними гаслами ні буйствували, а український народ вже навряд чи проведеш.
Днями українське суспільство в черговий раз продемонструвало повну відсутність єдності у поглядах щодо принципових питань національного самоусвідомлення. Формальний привід – суперечки навколо пам’ятної дати 23 лютого, що дісталася нам у спадок від «совка», який давно канув у Лету, але, на жаль, ніяк не залишить голови великої частини громадян Незалежної.
Четверо активістів “Національного Корпусу” з Харкова затримані та утримуються у в’язниці Vestre Fængsel, що в Копенгагені. Відносно цих громадян порушено і розслідується кримінальну справу за підозрою в скоєнні крадіжки за попередньою змовою. Отже, підозрюються: Величко С., Шабельник А., Субочєв А., Согулякін А (“Ввічливий”). Всі громадяни України. Щоб уникнути скандалу “Національним Корпусом” в Данію відрядили Ігоря Медведя (на прізвисько “Єгер”), який мусить “порєшать” питання. Оскільки він знаходиться в дружніх відносинах з послом України в Данії.
Про рейдерськи апетіти та таланти годуванців гнізда Авакова та Білецького я детально пишу вже не перший рік. Так само як вже згадував у власних статтях й про спробу захоплення ТЦ “Дарниця” прибічниками “радикала” Ляшка.
Загальновідомим покровителем “Азовського руху” є міністр МВС Аваков. Той самий, який в 2014 році роздавав міліцейські ксиви в минулому неодноразово засудженим кримінальникам, які спочатку увійшли до складу батальону “Шахтарськ”, згодом розформованого з формулюванням “за мародерство”, а ще пізніше успішно перейменованого у “Торнадо”.
Гасіть світло! Завіса!
З огляду за гострий (нехай і доки що в епістолярному форматі) конфлікт нинішніх ватажків Нацкорпусу з колишнім ідеологом “Азову” Однороженком, що вже не перший день триває у Фейсбуці, я вирішив поділитися з шановним товариством текстом листа, який мені нещодавно написав колишній боєць “Азова” – одразу після прочитання моїх попередніх журналістських розслідувань, присвячених цій проблематиці. Зі зрозумілих причин, він побажав залишитися невідомим широкому загалу, а головне – своїм колишнім командирам.
Публікую оперативну справку за політв’язнів “торнадівців”, яку я маю на руках вже два роки
Білецький чудово розумів, що я зможу просто закидати його питаннями, на які він нічого не зможе відповісти, враховуючи те, що я досліджую т.зв. “Азовський рух” та їхні чисельні злочини вже не перший рік. А почалося все з двух розслідувань загадкової справи загибелі колишнього близького соратника Білецького Ярослава Бабича, до якої як мінімум побічно причетні як колишне керівництво полку “Азов”, так і верхівка МВС. Ці мої статті опублікувало Радіо Свобода, завдяки чому багато чого цікавого узнали навіть за кордоном – в українській діаспорі.
“Вожді”, подібні до Грішіна та Соболєва, переслідують на так званому “Міхомайдані” одну єдину ціль – каналізацію та паралельний контроль народного обурення на користь влади?!
Рік тому у своїй статті “Гібридні патріоти” я, зокрема, писав й наводив фотокопію документа: “В моем распоряжении оказалась копия весьма интересного документа из материалов уголовных производств, открытых в отношении обвиняемых в преступлениях “торнадовцев”. С учетом того, что некоторые гражданские активисты сегодня настойчиво пытаются выдать откровенных преступников за борцов с сепаратистами и политических узников, а также ввиду большой общественной значимости проблемы, считаю необходимым его обнародовать. Тем более, что в многочисленных обвинениях главного военного прокурора Матиоса, ранее озвученных в информпространстве, ни разу не упоминалось о связи “добровольцев” с луганскими террористами. Может быть, потому что за данными схемами стоят очень высокие люди с самой верхушки властного Олимпа? А, может, из-за того, что у нас война до сих пор не признана на официальном уровне..?
Згорів (очевидно, спалили) сумнозвісний “гуртожиток переселенців” (він жеж “будинок Арбузова”) по вулиці Обухівській, 60. Той самий через який давно тривав недитячий конфлікт, який згодом вилився в бійку із застосуванням рук, ніг та травматичної зброї між Діобою (Коханівським) та Качмалою (Ремом), а днями фактично продовжився резонансним скандалом в Святошинському райсуді із побиттям новітніми “беркутятами” активістів та журналістів.
Навіть під час Війни (!) ніхто не хоче обмежувати себе ні в чому, хоча б в щорічних вояжах в Туреччину чи Єгипет або дорогих кредитах на будь-який, по суті, непотрібний мотлох. Краще заломити три ціни, і нехай твої ж співгромадяни витягуються пластом й навиворіт вивертаються заради твого солодкого життя. Навряд чи у такого “народу” є якесь майбутнє. Суцільні рагулі.
Артем Фурманюк, для Ракурса
Бывший СБУшник Бурба, принимавший решение о продолжении сотрудничества группы Лесника с ГУР после смены их кураторов, вскоре после ухода Кондратюка в АП Порошенко возглавил Главное разведывательное управление. Таким образом устранение Мужчиля произошло уже при его руководстве данным силовым ведомством. Что могло быть общего с этими людьми у Мужчиля? Очень мало. Поэтому, по свидетельствам Хильды, за несколько дней до убийства Лесник принял решение сворачивать сотрудничество с ГУР. Последней каплей для него стал слив в сеть данных по личному составу ССО, в котором он небезосновательно обвинил руководство Главного разведывательного управления.
Артем Фурманюк, для Ракурса В материалах дела, переданных обвиняемым и их защите для ознакомления, отсутствуют как минимум два протокола допроса, оказавшихся в распоряжении автора данных строк благодаря собственным источникам информации. Публикую здесь наиболее важный из них. Надеюсь, что адвокаты обвиняемых используют его в свою пользу. Ниже приведен протокол допроса одного из свидетелей в вышеуказанном уголовном производстве, а именно — сотрудника разведки, чей оперативный псевдоним сознательно заштрихован на фотокопии документа, за подписью процессуального руководителя досудебного следствия и обвинения Виктора Кравчины. ГУРовец, дающий свидетельские показания, являлся официальным куратором Мужчиля и его подчиненных от данного разведывательного органа Министерства обороны.
Артем Фурманюк, для Ракурсу Кримінальні ОЗУ, на які влада за два з половиною роки перетворила колишні добровольчі підрозділи, насправді загрожують самому існуванню України
Сплинуло рівно 2 роки з того дня, як пара-трійка сотень українських патриотів вийшли під Верховну Раду протестувати проти надання “особливого статусу” Донбасу та згвалтування української Конституції в цілому, а влада влаштувала криваву провокацію з вибухом гранати та смертями призивників-нацгвардійців.
Артем Фурманюк, для Резонанса То, о чем долгое время предпочитали умалчивать и не замечать в упор, свершилось. Сама динамика и направление развития событий в неофеодальной Украине за последние полгода дает отчетливо понять: страна погрузилась в бездну преступности и беззакония, в сравнении с которой пресловутые “лихие 90-е” покажутся всего-навсего цветочками.
Рік тому я писав конкретно про цю історію у своїй статті “Отжим квартир без конца и края, или тест для нового прокурора Киева” для Резонансу
На Березу останнім часом розлюченний вже навіть сам Авак`є. Кілька місяців тому в зону рейдерських апетитів почесного вомбата “Дніпра-1” випадково потрапило підприємство деяких впливових вірмен, братів міністра МВС по діаспорі. Не розрахував Береза власних сил, чим дуже обурив свого покровителя…
Мені достеменно відомо про існування щонайменше трьох заяв від ошуканих бійців, які заявили на своє командування в прокуратуру. Все це легко перевіряється, адже заяви були зареєстровані прокуратурою в січні 2015-го, до того, як були перенаправлені для подальших розглядів до ГУ УМВС в Київській області — до одного з безпосередніх кривдників заявників Трояна.
За останні три роки особовий склад «Азова» оновився на 95%. Зі справжніх патріотів-добровольців перших хвиль набору в цій структурі сьогодні не лишилося майже нікого. Вони або звільнилися чи демобілізувалися, або загинули від рук бойовиків ЛНР/ДНР, або були вбиті своїми ж «побратимами». Все це аж ніяк не заважає Білецькому і Ко на повну використовувати славне ім’я полку в меркантильних цілях. Так само, як і відмазувати своїх підопічних «мокрушників» від кримінальної відповідальності, прикриваючись вимогами ввести амністію для АТОшників.
Я давно стверджую у ФБ, що “торнадівці”, окрім іншого, винні і у численних вбивствах людей в зоні АТО, яких, згідно даних моїх джерел не менше десятьох. І я зовсім не про бойові дії кажу, у яких ці гвалтівники і мародери ніколи й не приймали участі. Зокрема, про це також йдеться у розслідуванні за посиланням нижче
Одним лише прийняттям колишнього бойовика ДНР в ряди українських правоохоронців влада смачно плюнула в обличчя всім тим, хто протягом останніх трьох років зі зброєю в руках обстоював цілісність держави в боях із терористами та окупантами
У вчорашньому протистоянні між блокадниками семенченка і соболєва та поліцією з Нацгвардією приймала участь ще й умовна третя сторона. Сорока на хвості принесла, що нею виявилися представники так званої “Київської варти” – громадського формування, контрольованого столичним мером Кличком.
Артем Фурманюк, для “Резонанса” Изюмский горрайонный суд Харьковской области вот-вот вынесет свой вердикт в отношении бывшего прокурора Краматорска, его заместителя и экс-начальника ГСБЭП Краматорского горотдела милиции.
Новая власть своими действиями сделала все для дискредитации самой идеи выхода из катастрофы, поразившей наше государство, в правовом поле. Судя по всему, ближайшая люстрация украинских чиновников всех уровней будет напоминать даже не “Напалм” Луценко, а печально известный суд Линча
Продолжение расследования Артема Фурманюка, для “Резонанса”
Помнится, с приходом власти Януковича в одежды политически репрессированных стали рядить не только главного зека страны, но даже главаря самой кровавой банды Донбасса 90-х Гиви Немсадзе, на счету которого насчитывалось около семи десятков трупов. Сегодня история повторяется в виде фарса. Что всех нас ожидает впереди, особенно учитывая количество нелегального оружия на руках у форменных ОПГ, выдающих себя за добровольческие батальоны, страшно даже представить. Тем более, что все эти банды сегодня как никогда востребованы бывшими и нынешними представителями власти – не только Аваковым или Ляшко.
Артем Фурманюк, для “Резонанса”
За последние год-полтора ситуация закономерно приобрела угрожающие уже для существования самой Украины размахи. “Липовые” добровольцы под руководством вчерашних командирских верхушек, состоящих из безграмотных выскочек и самозванцев и окончательно выродившихся в ручные ОПГ обнаглевшей от вседозволенности власти, массово занялись рейдерством, бандитизмом, запугиванием и даже убийствами патриотов. В том числе и своих бывших побратимов.
За інформацією з інсайдерських джерел, близько двох тижнів тому співробітниками СБУ був затриманий нинішній командир полку “Азов” Ігор Михайленко (позивний “Черкас”).
Щойно стало відомо, що прокуратура Київської області скасувала рішення про закриття кримінального провадження з розслідування обставин смерті Патріота Ярослава Бабича.
Пройшов місяць з того дня, як ФБ обійшли жахливі фото, на яких видно, ЯК саме поховали справжнього патріота України, воїна Олега Мужчиля, відомого під псевдо “Лісник” та як Сергій Аміров. За цей час мені стало відомо, хто саме повинен у знищенні Героя.
Артем Фурманюк, для “Резонансу” Два тижні тому Нацполіція разом з ГПУ майже визначилися з іменами тих, кого вони вирішили призначити винними в трагедії, яка сталася під час акцій протесту противників особливого статусу Донбасу біля стін Верховної Ради 31 серпня минулого року та забрала життя 4 нацгвардійців. Звинувачення були пред’явлені 15 з 17 підозрюваних, у тому числі й авторові цих рядків.
“Стиль Блюз” усматривает в действиях начальника управления жилищного обеспечения в КГГА Денисенко В.М., направленных на получение документов, на основании которых другие лица сегодня пытаются незаконно получить принадлежащее застройщику имущество, злоупотребление властью и служебным положением.
Звістка про несподіване закриття правоохоронними органами справи про загадкову смерть ідеолога і юриста добровольчого батальйону «Азов» Ярослава Бабича викликала чималий резонанс