Цей текст містить багато цифр. Але вони потрібні для розуміння ситуації.
5 лютого 2021 року Верховна рада України прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”. Наразі закон не опубліковано, а тому про основні його положення судимо із його проекту, який є на сайті Верховної Ради України.
У ЗМІ, а також на офіційних сайтах і в повідомленнях багато уваги приділяється питанню підвищення розміру посадових окладів працівників бюджетної сфери з 1 січня 2021 р. у зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 29 «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». На сайті Кабінету Міністрів України новину подали як затвердження нової тарифної сітки для розрахунку заробітних плат працівників бюджетних установ.
Скасування коригування середнього заробітку боляче вдарить «по кишені» працівників, оскільки розміри виплат, коли за працівником зберігається середній заробіток будуть меншими ніж його заробітна плата, яку він отримував перед періодом, за який зберігається середній заробіток. Отак, Кабінет Міністрів України розуміє норму Конституції України про соціальну державу і про утвердження і забезпечення прав і свобод людини як головний обов’язок держави.
На різних інтернет-ресурсах поширюється новина про можливе підвищення заробітної плати працівникам освітим на 20 відсотків з 1 січня 2021 року. Аналогічна новина розміщена на сайті Міністерства освіти і науки України.
В ЗМІ поширюються новини про перевірки Держаудитслужби про правомірність здійснення «ковідних» доплат. Держаудитслужби вважає, що заклади охорони здоров’я здійснювали виплати незаконно і вимагають відшкодування витрачених грошей. Країною прокотилася хвиля подібних перевірок, багато керівників і самі заклади охорони здоров’я опинилися у становищі «злісних порушників».
На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до ст. 113 Кодексу законів про працю України роботодавець має право оголосити простій.
Депутатка від «Слуги народу» і голова Комітету Верховної ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, виступаючи на вебінарі організованому Київською школою економіки у травні 2020 року, заявила, що у родинах, які потребують матеріальної допомоги, народжуються діти «дуже низької якості». Відповідно вона навела як «приклад» можливість стерилізації жінок.
Сьогоднішня ситуація з карантином і дотриманням трудових прав вчергове підтвердила тезу, що чинне трудове законодавство не відповідає сьогоднішнім реаліям і не може забезпечити адекватне регулювання трудових відносин в сучасних умовах.
18 березня 2020 року набув чинності Закон України «Про повну загальну середню освіту». Не потребує додаткового обґрунтування необхідність прийняття закону, який покликаний продовжити реформувати систему середньої освіти, розпочату після прийняття закону України «Про освіту» в 2017 році.
Іншим шляхом комунікації влади і народу є інформування народу про напрямки діяльності та обґрунтування прийнятих рішень. Тут ми стикаємося з таким феноменом як відеозвернення. Влада не може чи не хоче зрозуміти, що час «Бесід біля каміну» вже давно пройшов.
Перш ніж приступити до короткої характеристики змін необхідно зазначити, що трудове законодавство радянського зразка, яке так і не було реформоване абсолютно виявилося не здатне регулювати трудові відносини, які повинні трансформуватися в умовах каротину запровадженого в Україні. Тому внесення змін хоча б частині режимів роботи є на часі.
В Україні вже давно назріла реформа трудового законодавства, оскільки чинний КЗПП України морально застарів. Він не здатен регулювати існуючі трудові відносини. Країни по різному підходять до необхідності такого реформування. Частина приймає нові кодекси. У Польщі, наприклад, кодекс не приймали, а обмежилися внесенням відповідних змін до чинного.
З кодексу виключаються статті, які передбачають попередню згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника. Також з повноважень виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації пропонується виключити надання згоди на звільнення працівника.
У мережі можна знайти проект Трудового кодексу підготовлений Кабінетом Міністрів України, який чомусь назвали закон «Про працю».
У кодексі необхідно передбачити норми стосовно недопущення дискримінації, захисту тих прав і свобод, які раніше не захищалися нормами трудового права: право на захист персональних даних, право на інформацію про умови праці, право на повагу до честі, гідності, на конфіденційність особистої інформації, право працівника на таємницю його приватного життя, захист від мобінгу, від сексуальних домагань та інші.
Викликає занепокоєння те, що влада навіть утаємничила концепцію проекту, яким вона його бачить. При цьому якщо зважати на заяви голови комітету Верховної ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, то Україна буде відступати від стандартів передбачених конвенціями Міжнародної організації праці, а також від зобов’язань, які вона взяла на себе підписуючи угоду про асоціацію з Євросоюзом.
З 1 липня 2019 року в Україні зросли показники прожиткового мінімуму на одну особу, а також для основних соціально-демографічних груп населення.
До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 47 народних депутатів України щодо конституційності положень частини шостої статті 6 Закону України «Про оплату праці». У поданні зазначається, що частина шоста статті 96 Кодексу законів про працю України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, є такою що суперечить Конституції. Нагадаємо, що відповідно до ч. 6 ст. 96 КЗПП України в чинній редакції мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Міністерство освіти і науки України опублікували для громадського обговорення документ під назвою «Концепція реформування юридичної освіти». Це вже не перша спроба реформувати юридичну освіту. Пригадаймо нашумілий проект закону «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії», який в інтернет-спільності назвали законом про обмеження доступу до правничої професії. Впевнений, що абсолютна більшість громадян усвідомлює необхідність реформування юридичної освіти в умовах майже тотальної недовіри з боку суспільства до якості функціювання правової системи держави в цілому і діяльності таких її правових інститутів.
Організатори зборів їх належним чином не підготували, оскільки, наприклад, при реєстрації виявилася одна кількість учасників, а фактично у зборах брала участь менша кількість. Бюлетені для голосування видавала учасникам зборів робоча група, яка займалася підготовкою зборів, хоча це – обов’язок лічильної комісії. У зв’язку з цим виявилися деякі розбіжності між присутніми в залі і кандидатами включеними до бюлетеня для голосування.
Ми вже відчули виконання минулорічних обіцянок уряду про відсутність підстав для зростання цін у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати до 3200 грн. Аналогічна ситуація прогнозується і в наступному році. Адже за даними Міністерства соціальної політики України фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2017 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 3 017 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 3 460 грн), для дітей віком до 6 років – 2 898 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3 534 грн, для працездатних осіб – 3 115 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 3 870 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 2 544 гривень. Таким чином, офіційний розмір прожиткового мінімуму в середньому на одну особу, встановлений на жовтень 2017 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», занижено порівняно з фактичним розміром прожиткового мінімуму на одну особу на 1 393 грн або на 86 %, а для працездатної особи на 2 186 грн або 130 %.
Зазначена норма вступає в дію з 1 січня 2018 р. Статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Отже, пенсійний вік, за окремими винятками, встановлений 60 років. Що стосується жінок то лише для тих які народилися по 30 вересня 1956 року включно пенсійний вік встановлений 55 років. Тобто в даному випадку не можна говорити, що квота на працевлаштування встановлена для осіб, яким виповнилося 45 років.
Міністр юстиції України заявив про можливість повної заборони заочної юридичної освіти. Це відомство хоче розробити Концепцію реформи юридичної освіти, в якій передбачити скасування можливості отримання диплома бакалавра-юриста на заочній формі навчання. Необхідно зазначити, що ця ідея не є новою, оскільки минулого року у цей же період Міністерство освіти і науки створило групу для підготовки Концепції вдосконалення юридичної освіти для фахової підготовки правника, де передбачалася відповідна заборона заочної юридичної освіти.
При першому зверненні за медичною допомогою застрахована особа підписує декларацію про вибір лікаря з надання первинної медичної допомоги. А вже для отримання вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та паліативної медичної допомоги необхідне направлення лікаря з надання первинної медичної допомоги або лікуючого лікаря. Тут не виключені корупційні ризики, коли, по-перше, лікар первинної допомоги не хоче виписувати направлення, адже тоді лікувальний заклад втрачає кошти і вони підуть іншим лікувальним закладам, а, по-друге, направляти він буде до «своїх» лікарів, що також не виключає ризику корупційних схем.
В Україні відсутня практика застосування антидискримінаційного законодавства, у тому числі відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації.
В Україні статус політичних в’язнів не урегульований, а тому є потреба законодавчо закріпити поняття «український політичний в’язень за кордоном», а також визначити правовий статус їх та членів їх сімей. Вимагає законодавчого урегулювання питання соціального захисту українських політичних в’язнів за кордоном та членів їх сімей
Інформаційний вісник уряду помістив публікацію, в якій на думку авторів розвінчано «безпідставні міфи» про нову «мінімалку». Але попробуємо детальніше розібратися у деяких з них.
Ми повертаємося до практики 90-х років минулого століття щодо можливості встановлення заробітної плати у розмірі нижчому за мінімальну і встановленні через це доплати. У такий спосіб фактично запроваджується зрівняйлівка в заробітній платі, нівелюється стимулюючий її характер, і це призводить до повного знецінення праці кваліфікованих працівників, порушення міжпосадових та міжкваліфікаційних співвідношень. При такому механізмі оплати праці працівників бюджетної сфери буде знівельовано надбавку і доплати, які передбачені чинним законодавством, як, наприклад, за вислугу років, тощо.
Опалювальний сезон ще не почався, але вже виникають побоювання стосовно можливості громадян оплачувати житлово-комунальні послуги. Запевнення урядовців, що підняття тарифів на житлово-комунальні послуги не вплине на рівень життя бідніших верств населення мало тішать.
Із запізненням на чотири роки нарешті укладена нова Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016 -2017 роки
В період зарахування студентів, а також аспірантів до навчальних закладів в черговий раз стає актуальним питання про можливості поєднання навчання із трудовою діяльністю зазначених осіб.
Міністерство фінансів України оприлюднило основні показники Державного бюджету на 2017 р. у частині соціальних стандартів.
Останнім часом в Інтернеті, і, зокрема, у Фейсбук поширюється новина про те, що з 1 серпня допомога по догляду за дитиною до трьох років не виплачується. Текст приблизно такий «З 1 липня цього року виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку скасовані. Утім, у Мінсоцполітики намагаються це показати як «оптимізацію соціального захисту сімей з дітьми», мовляв, цю допомогу поєднали з виплатою при народженні дитини.